Лексема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.

У програмуванні[ред. | ред. код]

Лексема — послідовність машинних символів вихідного коду програми, що мають певне сукупне значення.

Класи лексем[ред. | ред. код]

Для більшості мов програмування актуальні такі класи лексем:

  • зарезервовані слова
  • ідентифікатори
  • числові константи

(цілі та дійсні числа)

  • літерні константи
  • рядкові константи
  • коди операторів
  • коментарі, які безпосередньо не несуть інформації щодо структури програми; транслятором не сприймаються, синтаксичному аналізатору не передаються.
  • дужки й інші елементи програми.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]