Лексема
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.
У програмуванні[ред. • ред. код]
Лексема — послідовність машинних символів вихідного коду програми, що мають певне сукупне значення.
Класи лексем[ред. • ред. код]
Для більшості мов програмування актуальні такі класи лексем:
- зарезервовані слова
- ідентифікатори
- числові константи
(цілі та дійсні числа)
- літерні константи
- рядкові константи
- коди операторів
- коментарі, які безпосередньо не несуть інформації щодо структури програми; транслятором не сприймаються, синтаксичному аналізатору не передаються.
- дужки й інші елементи програми.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. |
 |
Це незавершена стаття про мови програмування. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
