Перейти до вмісту

Лелека африканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Лелека африканський
Лелека африканський у зоопарку Сан-Дієго
Лелека африканський у зоопарку Сан-Дієго
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина:Лелекові (Ciconiidae)
Рід:Лелека (Ciconia)
Вид:Лелека африканський
Біноміальна назва
Ciconia abdimii
Lichtenstein, 1823

Посилання
Вікісховище:Ciconia abdimii
Віківиди:Ciconia abdimii
EOL:1049143
ITIS:174906
МСОП:106003831
NCBI:39789

Лелека африканський[2] (Ciconia abdimii) — вид птахів родини лелекових (Ciconiidae). Вид названий на честь турецького губернатора Бея Ель-Арнаута Абдіма (Bey El-Arnaut Abdim) (1780—1827).[3]

Поширення

[ред. | ред. код]

Субендемік Африки (ареал включає майже всю Африку та невелику ділянку південно-західній Аравії).

Лелека африканський — один із найдрібніших лелек, довжина 75-81 см, маса до 1,3 кг[4]. Типове забарвлення дуже схоже з чорним лелекою, але має більш короткий, тонкий і прямий дзьоб оливкового кольору, порівняно короткі зеленуваті ноги з червоними лапами і «колінами», голе синє з червоним обличчя. У польоті добре відрізняється білими спиною і надхвостям.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Гніздиться навесні, в сезон дощів, в смузі саван і напівпустель між Сахарою і екватором, зимує в саванах на південь від екватора, коли там настає вологий сезон. Зв'язок появи птахів з початком сезону дощів давно помічена людьми. «Найсухопутніший» з дрібних лелек, звичайний, групами полює в саванах, агроландшафтах.

Основу раціону становлять великі комахи, особливо саранові. Ці лелеки люблять годуватися перед фронтом пожежі, ловлячи сполоханих комах, або вже на попелищі, збираючи обгорілих безхребетних і дрібних хребетних[5]. Як і єгипетські чаплі, супроводжують стада копитних.

Дощові лелеки гніздяться колоніями, рідше поодинці на деревах, обривах, уступах скель. Кладку з 1-3 яєць насиджують до місяця, вигодовування триває 2 місяці. У неволі ці лелеки доживали до 21 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Ciconia abdimii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ciconia abdimii, Lincoln Park Zoo. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014.
  4. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Date_validation у рядку 1038: attempt to index local 'format' (a nil value).
  5. «Abdim's Stork Fact Sheet, Lincoln Park Zoo». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014.