Лелека африканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лелека африканський
Лелека африканський у зоопарку Сан-Дієго
Лелека африканський у зоопарку Сан-Дієго
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Лелекові (Ciconiidae)
Рід: Лелека (Ciconia)
Вид: Лелека африканський
Ciconia abdimii
Lichtenstein, 1823

Посилання
Вікісховище: Ciconia abdimii
Віківиди: Ciconia abdimii
EOL: 1049143
ITIS: 174906
МСОП: 106003831
NCBI: 39789

Лелека африканський[2] (Ciconia abdimii) — вид птахів родини лелекових (Ciconiidae). Вид названий на честь турецького губернатора Бея Ель-Арнаута Абдіма (Bey El-Arnaut Abdim) (1780—1827).[3]

Поширення[ред. | ред. код]

Субендемік Африки (ареал включає майже всю Африку та невелику ділянку південно-західній Аравії).

Опис[ред. | ред. код]

Лелека африканський — один із найдрібніших лелек, довжина 75-81 см, маса до 1,3 кг[4]. Типове забарвлення дуже схоже з чорним лелекою, але має більш короткий, тонкий і прямий дзьоб оливкового кольору, порівняно короткі зеленуваті ноги з червоними лапами і «колінами», голе синє з червоним обличчя. У польоті добре відрізняється білими спиною і надхвостям.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Гніздиться навесні, в сезон дощів, в смузі саван і напівпустель між Сахарою і екватором, зимує в саванах на південь від екватора, коли там настає вологий сезон. Зв'язок появи птахів з початком сезону дощів давно помічена людьми. «Найсухопутніший» з дрібних лелек, звичайний, групами полює в саванах, агроландшафтах.

Основу раціону становлять великі комахи, особливо саранові. Ці лелеки люблять годуватися перед фронтом пожежі, ловлячи сполоханих комах, або вже на попелищі, збираючи обгорілих безхребетних і дрібних хребетних[5]. Як і єгипетські чаплі, супроводжують стада копитних.

Дощові лелеки гніздяться колоніями, рідше поодинці на деревах, обривах, уступах скель. Кладку з 1-3 яєць насиджують до місяця, вигодовування триває 2 місяці. У неволі ці лелеки доживали до 21 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Ciconia abdimii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ciconia abdimii, Lincoln Park Zoo. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014. 
  4. Abdim's Stork Animal Bytes. SeaWorld. Архів оригіналу за грудень 27, 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  5. «Abdim's Stork Fact Sheet, Lincoln Park Zoo». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014.