Лелюшенко Дмитро Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лелюшенко Дмитро Данилович
Lelushenko.jpg
Народився 20 жовтня (2 листопада) 1901(1901-11-02)
хутір Новокузнецький Ростовської області
Помер 20 липня 1987(1987-07-20) (85 років)
Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Звання RAF A F9GenArmy since 1974h.svg Генерал армії
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «Золота Зірка»
Медаль «Золота Зірка»
Герой ЧССР
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Нагороди інших країн

Орден Клемента Готвальда


Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (1968)

Дмитро́ Дани́лович Лелюше́нко (нар. 20 жовтня (2 листопада) 1901(19011102), хутір Новокузнецький, нині Зерноградського району Ростовської області Росії — пом. 20 липня 1987, Москва) — радянський військовий діяч, Українець за походженням. Генерал армії (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1945). Герой ЧССР (1970).

Нагороди, звання[ред.ред. код]

Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова та двома орденами Кутузова першого ступеня, орденом Богдана Хмельницького першого ступеня, орденом Вітчизняної війни першого ступеня.

23 березня 1974 року Лелюшенку надано звання почесного громадянина Кам'янця-Подільського як командувачу 4-ої гвардійської танкової армії, що визволяла Кам'янець-Подільський від гітлерівців у березні 1944 року.

24 березня 1974 року Дмитро Данилович, який перебував у Кам'янці-Подільському у зв'язку з відзначенням 30-річчям із дня визволення міста, запалив Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата в сквері Танкістів.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]