Лемешівка (Бориспільський район)

село Лемешівка
Герб Лемешівки	Прапор Лемешівки
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський
Громада	Яготинська міська громада
Основні дані
Засноване	1625
Перша згадка	1625 (399 років)
Населення	1070
Площа	3 км²
Густота населення	356,67 осіб/км²
Поштовий індекс	07730
Телефонний код	+380 4575
Географічні дані
Географічні координати	50°18′45″ пн. ш. 32°04′36″ сх. д. / 50.31250° пн. ш. 32.07667° сх. д.Координати: 50°18′45″ пн. ш. 32°04′36″ сх. д. / 50.31250° пн. ш. 32.07667° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	123 м
Місцева влада
Адреса ради	Лемешівка, вул. Центральна, 64
Карта
	Лемешівка
	Лемешівка
Мапа
	Лемешівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лемешівка.

Ле́мешівка — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1070 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 1625 році.

З 1772 року село мало свою Покровську церкву.^[2]

Село є на мапі 1826-1840 років.^[3]

У 1923 році Лемешівка ввійшла до складу Пирятинського району Прилуцького округу Полтавської губернії.

Село постраждало від колективізації та Голодомору — геноциду радянського уряду проти української нації. Під час колективізації у 1928 році Лемешівську економію було реорганізовано в радгосп ім. Молотова. Першим директором став Г. М. Веселовський. На території поміщицьких земель Баннікова, Мельговського, Шашкевича, Милорадовича виникли перші колгоспи: ім. Кірова (перший голова І. К. Мазний) та ім. Сталіна.

Колективізація в селі проходила примусово. Селян, які не хотіли вступати добровільно, оголошували куркулями, або ворогами народу, позбавляли землі, знарядь праці і вони були депортовані на Північ Росії та до Сибіру. Зокрема відомо, що у Лемешівці були розкуркулені С. М. Касяненко, Т. М. Михайлов, Є. М. Черневська, В. П. Леміш, Н. Д. Степанець.

У 1932 р. радянський уряд запровадив паспортну систему, що фактично робило селян державними кріпаками. Цього ж року були ліквідовані округи і село було підпорядковане Яготинському району Київської області на 5 місяців. Потім з 1933 року по 1937 рік — у складі Харківської області.

З 1932 року місцеві комуністи почали кампанію хлібозаготівлі і конфіскації продовольства у місцевого населення. Посильну підтримку жителям села надавав директор радгоспу Іван Федосійович Папіров. У Лемешівці під час голодомору 1932—1933 років загинуло 40 осіб. З них три сім'ї вимерли повністю. Всі жертви Голодомору, які загинули страшною смертю, поховані на сільському цвинтарі. На загальній могилі у 1992 році було встановлено пам'ятний хрест^[4].

Після 1945 року до Лемешівки приєднана Рубай Левада.^[5]

Село також постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР у 1946—1947 роках.