Ленц Емілій Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ленц Емілій Християнович
нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz
EKLenz.jpg
Народився 24 березня 1804(1804-03-24)[1][2]
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3][4]
Помер 29 січня (10 лютого) 1865[4] (60 років)
Рим, Папська держава[3][4]
·геморагічний інсульт
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність фізик, інженер, винахідник, викладач університету
Відомий завдяки Правило Ленца
Alma mater Імператорський Дерптський університет[d]
Володіє мовами російська і німецька
Заклад Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d], Головний педагогічний інститут[d], Saint Peter's School[d] і Михайлівське артилерійське училище
Членство Російська академія наук, Петербурзька академія наук і Прусська академія наук
Брати, сестри  • Robert Lenz[d][5]
Діти Robert Lenz[d][6]

Ленц Емілій Христіанович (нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz, Німецька: [lɛnts], 12 лютого 1804 — 10 лютого 1865), більш відомий як Еміль Ленц[7][8] — фізик балтійсько-німецького походження, який одним з перших знайшов зв'язок між магнітними полями та електричними полями. Найбільш відоми завдяки формулюванню правила Ленца в електродинаміці у 1834 році.[9]

Біографія[ред. | ред. код]

Ленц народився в Дерпт (нині Тарту, Естонія), на той час Ліфляндська губернія в Російській імперії. Після закінчення середньої освіти в 1820 році Ленц вивчав хімію та фізику в Дерптському університеті.[8] Він подорожував з мореплавцем Отто фон Коцебу у його третій навколосвітній експедиції з 1823 по 1826 рік. Під час подорожі Ленц вивчав кліматичні умови та фізичні властивості морської води. Результати були опубліковані в «Мемуарах Петербурзької академії наук» (1831).

Після подорожі Ленц почав працювати в Петербурзькому університеті, де він згодом працював деканом факультету математики та фізики з 1840 по 1863 рік та був ректором з 1863 року до своєї смерті в 1865 році. Ленц теж викладав у Петрішуле[en] 1830 і 1831 роках, а також в Михайлівській артилерійській академії.

Ленц почав вивчати електромагнетизм в 1831 році. Окрім закону, названого на його честь, Ленц також самостійно відкрив закон Джоуля в 1842 році. Щоб вшанувати його зусилля по дослідженню цієї задачі, закон також називається «законом Джоуля-Ленца», названий також на честь Джеймса Прескотта Джоуля.

Ленц брав активну участь у розробці методу гальванізації, яка була винайдена його другом і колегою Морицем фон Якобі. У 1839 році Ленц виготовив кілька медальйонів з використанням гальванотехніки. Разом з гальванічним рельєфом, створеним Якобі у тому ж році, це були перші випадки гальванопластичної скульптури.[10]

Ленц помер у Римі від інсульту.

Невеличкий місячний кратер[en] на зворотньому боці Місяця названий на його честь.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Eesti entsüklopeediaISBN 5899000090
  2. https://dea.digar.ee/cgi-bin/dea?a=d&d=sirpjavasar19781229.1.13&srpos=9&e=--1821---2016--et-25--1--txt-txIN%7ctxTI%7ctxAU%7ctxTA-emil+lenz---------#
  3. а б Ленц Эмилий Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б в Ленц, Эмилий Христианович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. КурдюмовСанкт-Петербург: 1914. — Т. 10. — С. 192–194.
  5. Klatt. Lenz, Robert // Allgemeine Deutsche BiographieL: 1883. — Vol. 18. — S. 279.
  6. Н. Г. Ленц, Роберт Эмилиевич // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 539.
  7. I. Grattan-Guinness (ed.), Companion Encyclopedia of the History and Philosophy of the Mathematical Sciences, Volume 2, Johns Hopkins University Press, 2003, p. 1213.
  8. а б Lezhneva, Olga. Dictionary of Scientific Biography. Lenz, Emil Khristianovich (Heinrich Fridrich Emil) 8. с. 187–189. 
  9. Lenz, E. (1834), «Ueber die Bestimmung der Richtung der durch elektodynamische Vertheilung erregten galvanischen Ströme», Annalen der Physik und Chemie, 107 (31), pp. 483—494. A partial translation of the paper is available in Magie, W. M. (1963), A Source Book in Physics, Harvard: Cambridge MA, pp. 511—513.
  10. Заметки об истории гальванотехники в России в XIX веке. Архівовано 2012-03-05 у en:Wayback Machine. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]