Перейти до вмісту

Ленц Емілій Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ленц Емілій Християнович
нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 (24) лютого 1804[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 січня (10 лютого) 1865[2][4][5] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Папська держава[3][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
·геморагічний інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, інженер, винахідник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДерптський імператорський університетd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика і електротехніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Головний педагогічний інститутd
Петрішулеd
Михайлівське артилерійське училище[5]
Санкт-Петербурзький Імператорський університет[5]
Санкт-Петербурзький Імператорський університет[5]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії[5]
ВчителіГеорг Фрідріх Парротd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук (24 березня 1830)[5][6]
Російська академія наук (5 вересня 1834)[6]
Російська академія наук[6]
Прусська академія наук[5]
Туринська академія наук[7]
Російське географічне товариство[5]
Берлінське географічне товариство[5]
Геттінгенська академія наук
 Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоChristian Heinrich Friedrich Lenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ124837382? Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриRobert Lenzd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Lenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRobert Lenzd[9]
Emma Samson von Himmelstiernd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Ленц Емілій Християнович (нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz, Німецька: [lɛnts]; 12 лютого 1804 — 10 лютого 1865), більш відомий як Еміль Ленц[10][11] — фізик балтійсько-німецького походження, який одним із перших знайшов зв'язок між магнітними полями та електричними полями. Найбільш відомий завдяки формулюванню правила Ленца в електродинаміці у 1834 році[12].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ленц народився в Дерпті (нині Тарту, Естонія), на той час Ліфляндська губернія в Російській імперії. Після закінчення середньої освіти в 1820 році Ленц вивчав хімію та фізику в Дерптському університеті[11]. Він подорожував з мореплавцем Отто фон Коцебу у його третій навколосвітній експедиції з 1823 по 1826 рік. Під час подорожі Ленц вивчав кліматичні умови та фізичні властивості морської води. Результати були опубліковані в «Мемуарах Петербурзької академії наук» (1831).

Після подорожі Ленц почав працювати в Петербурзькому університеті, де він згодом працював деканом факультету математики та фізики з 1840 по 1863 рік та був ректором з 1863 року до своєї смерті в 1865 році. Ленц теж викладав у Петрішуле[en] 1830 і 1831 роках, а також у Михайлівській артилерійській академії.

Ленц почав вивчати електромагнетизм в 1831 році. Окрім закону, названого на його честь, Ленц також самостійно відкрив закон Джоуля в 1842 році. Щоб вшанувати його зусилля з дослідження цієї задачі, закон також називається законом Джоуля — Ленца, названий також на честь Джеймса Прескотта Джоуля.

Ленц брав активну участь у розробці методу гальванізації, яка була винайдена його другом і колегою Морицем фон Якобі. У 1839 році Ленц виготовив кілька медальйонів із використанням гальванотехніки. Разом із гальванічним рельєфом, створеним Якобі у тому ж році, це були перші випадки гальванопластичної скульптури[13].

Ленц помер у Римі від інсульту.

Вшанування пам’яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116911344 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. 1 2 3 4 Ленц, Эмилий Христианович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. КурдюмовСПб: 1914. — Т. 10. — С. 192–194.
  3. 1 2 Ленц Эмилий Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Педагоги и психологи мира — 2012.
  5. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Лежнева О. А. Научная деятельность Э. Х. Ленца в области физики // Труды института истории естествознания — 1952. — Т. 4. — С. 104–139.
  6. 1 2 3 Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 711. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  7. www.accademiadellescienze.it
  8. Klatt. Lenz, Robert // Allgemeine Deutsche BiographieL: 1883. — Vol. 18. — S. 279.
  9. Н. Г. Ленц, Роберт Эмилиевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 539.
  10. I. Grattan-Guinness (ed.), Companion Encyclopedia of the History and Philosophy of the Mathematical Sciences, Volume 2, Johns Hopkins University Press, 2003, p. 1213.
  11. 1 2 Lezhneva, Olga. Dictionary of Scientific Biography. Lenz, Emil Khristianovich (Heinrich Fridrich Emil). Т. 8. с. 187—189.
  12. Lenz, E. (1834), «Ueber die Bestimmung der Richtung der durch elektodynamische Vertheilung erregten galvanischen Ströme [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]», Annalen der Physik und Chemie, 107 (31), pp. 483—494. A partial translation of the paper is available in Magie, W. M. (1963), A Source Book in Physics, Harvard: Cambridge MA, pp. 511—513.
  13. Заметки об истории гальванотехники в России в XIX веке. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  14. Planetary Names. planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 25 червня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]