Ленчицьке воєводство
Ленчицьке воєводство | |
Герб | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 1339 |
---|---|
Країна |
![]() |
Столиця | Ленчиця |
Адміністративна одиниця | Великопольська провінція |
Кількість населення | 80 731 осіб |
Адміністративно-територіально поділяється на | Q65733102?, Q65734272?, Q65734629? |
Час/дата припинення існування | 1793 |
Площа | 4080 км² |
![]() | |
![]() |
Координати: 52°03′34″ пн. ш. 19°12′03″ сх. д. / 52.059500000028° пн. ш. 19.20110000002777895° сх. д.
Ленчи́цьке воєво́дство (лат. Palatinatus Lanciciensis, пол. Województwo łęczyckie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1339—1793 роках. Створене на основі земель Ленчицького князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на півдні Великопольщі. Головне місто — Ленчиця. Очолювалося ленчицькими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Ленчиці. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 4378,22 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 80 731 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Повіти[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gloger, Zygmunt. Województwo Łęczyckie [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ленчицьке воєводство