Ленівський Руслан Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ленівський Руслан Володимирович
Lenivski Ruslan.jpg
Народився 5 червня 1979(1979-06-05) (43 роки)
Бориня, Турківський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність юрист
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка, Академія делла Круска і Національний авіаційний університет
Нагороди
Заслужений юрист України

Руслан Володимирович Ленівський — заслужений юрист України, засновник групи компаній «Ти і Право», співзасновник Української асоціації китаєзнавців, радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України, арбітр п’ятого Комітету Арбітражної комісії Чунціна, аудитор, філолог, політик, громадський діяч.

Освіта[ред. | ред. код]

Випускник:

  • філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;
  • Accademia della Crusca, м. Флоренція, Італійська Республіка;
  • юридичного факультету Національного авіаційного університету за спеціальністю «Правознавство».

У 2016 році отримав сертифікат аудитора, виданий Аудиторською палатою України.

У 2018 році здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі права.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Руслана Ленівського призначено арбітром Арбітражної комісії м.Чунцін (КНР)

Ленівський Руслан Володимирович — засновник групи компаній «Ти і право»[1], яка надає юридичні та аудиторські послуги китайським компаніям в Україні, серед яких є всесвітньо відомі підприємства та корпорації;

Співзасновник Української асоціації китаєзнавців та періодичного друкованого засобу масової інформації — журналу «Україна-Китай», що видається у співпраці з посольством КНР в Україні та Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України;

Постійний член Національної спілки журналістів України з 2013 року;

У 2020 році призначений арбітром п’ятого Комітету Арбітражної комісії Чунціна[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 16 грудня 2020. 
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №307/2017 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]