Леонардо Ді Капріо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонардо Ді Капріо
англ. Leonardo DiCaprio
Leonardo DiCaprio 2014.jpg
Ім'я при народженні англ. Leonardo Wilhelm DiCaprio
Народився 11 листопада 1974(1974-11-11)[1][2][…] (48 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Національність Італієць
Громадянство США США
Релігія римо-католик[d][4] і нерелігійність[5]
Діяльність Актор, кінопродюсер
Alma mater John Marshall High Schoold, Los Angeles Center for Enriched Studiesd, UCLA Lab Schoold і Young Actors Spaced
Роки діяльності 1989—дотепер
Батьки George DiCapriod
Irmelin DiCapriod
IMDb nm0000138
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури

CMNS: Леонардо Ді Капріо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Леона́рдо Вільгельм Ді Ка́пріо (англ. Leonardo Wilhelm DiCaprio; нар. 11 листопада 1974(19741111), Лос-Анджелес, США) — американський актор, кінопродюсер. Лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса» (2016), та нагороди BAFTA і Гільдії кіноакторів США за виконання ролі Г'ю Гласса. Лауреат трьох премій «Золотий глобус» у категорії «Найкращий актор в драматичній картині» і «Найкращий актор — комедія або мюзикл» за головні ролі в картинах «Авіатор», «Вовк з Уолл-стріт» і «Легенда Г'ю Гласса». Лауреат нагороди Берлінського кінофестивалю «Срібний ведмідь» в категорії «Найкращий актор» за виконання ролі Ромео Монтеккі в картині «Ромео + Джульєтта».

Повноцінну акторську кар'єру почав в шістнадцять років на початку 1990-х років. У 2000-х роках отримав визнання публіки і критиків за роботу в широкому діапазоні кіно і акторську майстерність.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1974 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Леонардо — єдина дитина автора коміксів Джорджа Ді Капріо (н. 30 листопада 1943) і секретаря суду Ірмелін Інденбіркен (н. 1943). Батько має наполовину італійське (Неаполь), та німецьке (Баварія) коріння. Мати народилася в західнонімецькому Ор-Еркеншвіку в бомбосховищі в родині німця Вільгельма Інденбіркена й російської емігрантки Гелени Інденбіркен (1915—2008, уроджена Олена Степанівна Смирнова), яка перед Жовтневим переворотом виїхала з батьками до Німеччини[7].

Джордж та Ірмелін познайомилися ще під час навчання, пізніше переїхали до Лос-Анджелеса. Сина назвали на честь Леонардо да Вінчі — коли мати розглядала картину великого майстра, дитина поворухнулася в її лоні. Коли малюкові виповнився один рік, його батьки розлучилися. Хлопчик жив здебільшого з матір'ю. Ді Капріо жив в таких кварталах Лос-Анджелеса, як Еко-Парк і 1874 Гіллгерст-авеню, поки його мати працювала на кількох роботах.

Навчався в Початковій школі Сідд, потім вступив до Центру розширених наук Лос-Анджелеса, в якому провчився чотири роки.[8]

Ді Капріо дебютував у кіно у 5-річному віці. До 10 років він уже був розчарований у кінобізнесі — його агент наполягав на зміні імені (йому пропонували псевдонім Ленні Вільямс) і Леонардо відмовили у кількох ролях через його зачіску. У 14 років Леонардо вирішив повторити спробу стати актором. Він знайшов агента, якому подобалася і його зачіска, і його ім'я. Він знявся у понад 30 рекламних роликах і кількох серіях «Санта-Барбари». З 1991 року знімався в серіалі «Проблеми зростання» (Growing Pains), але покинув шоу заради зйомок у картині «Життя цього хлопця. Правдива історія» (This Boy's Life, 1993). Ді Капріо переміг понад сто претендентів на роль Тобіаса Вульфа в цьому фільмі. Він отримав найсхвальніші відгуки критиків за цей фільм, причому деякі стверджували, що він переграв самого Роберта Де Ніро. Наступною картиною Ді Капріо була картина «Що гнітить Гілберта Грейпа» (What's eating Gilbert Grape, 1993). У цьому фільмі він зіграв розумово відсталого брата Джоні. Його чесна і відкрита гра принесла йому номінацію на премію Оскар. Тоді 19-річний актор уперше привернув до себе увагу преси.

1994 року на екрани вийшов вестерн «Швидкий та мертвий», де Ді Капріо дісталася одна з головних ролей. 1995 року Ді Капріо знявся в екранізації роману Джима Керола «Щоденник баскетболіста», проєкт, зйомки якого відкладалися багато років в очікуванні на молодого талановитого актора. Фільм став лідером прокату, багато в чому завдяки грі Леонардо. Того ж року він з'явився у картині «Повне затьмарення», де зобразив гомосексуальні стосунки поета Артюра Рембо і його вчителя Поля Верлена, котрого зіграв Девід Тьюліс. Критики були в захваті, а Ді Капріо одразу ж зарахували до секс-меншини. 1996 року він знявся у двох фільмах: «Кімната Марвіна», де його партнерами стали Меріл Стріп та Даян Кітон, і «Ромео+Джульєта», сучасній інтерпретації однойменної романтичної трагедії Вільяма Шекспіра.

1997 рік став зірковим для Леонардо Ді Капріо. Разом із Кейт Вінслет вони зіграли головні ролі у блокбастері Джеймса Кемерона «Титанік». Герой Леонардо — 22-річний Джек Доусон, який, вигравши квиток, потрапляє на борт лайнера «Титанік», котрому судилося затонути під час своєї першої і останньої подорожі. Фільм стає найкасовішим в історії кінематографу, а самому Леонардо приносить номінацію на «Золотий глобус» і ставить його в ряд найбільш високооплачуваних акторів Голлівуду.

2007 року він зняв документальний фільм під назвою «11-а година», де йшлося про стан довкілля.

За даними IMDB, Ді Капріо завоював понад 100 нагород (листопад 2021), зокрема премії «Оскар» (2016), «Золотий глобус» (2005, 2014, 2016) і «Бафта» (2016).[9]

Ді Капріо за кар'єру висували на «Оскар» шість разів. Уперше 1994 року за роль актора другого плану у фільмі «Що гнітить Гілберта Грейпа», далі були номінації за ролі у стрічках «Авіатор», «Кривавий діамант», «Вовк з Уолл-стріт». Також він мав шанс отримати «Оскара» як продюсер картини «Вовк з Уолл-стріт», але нагорода знайшла його лише за два роки — за роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса» (2015). У 2020 році Ді Капріо номінувався на «Оскар» за головну роль у фільмі «Одного разу в… Голлівуді».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Особисте життя Леонардо Ді Капріо широко висвітлюється в засобах масової інформації. У 1990-х Леонардо Ді Капріо зустрічався з данською моделлю Геленою Крістенсен, з 2000 по 2005 рік — з бразильською моделлю Жізель Бюндхен[10], з 2006 по 2009 рік — з ізраїльською моделлю Бар Рафаелі[11]. 26 березня 2010 року Ді Капріо та Рафаелі офіційно оголосили про перерву в стосунках. З літа 2010 року Лео і Бар знову почали зустрічатися і вже планували укласти шлюб[12], проте у травні 2011 року в газеті «New York Post» з'явилося повідомлення, що Леонардо Ді Капріо і Бар Рафаелі остаточно розлучилися[13].

З червня 2011 року зустрічався з актрисою Блейк Лайвлі[14]. На початку жовтня 2011 року з'явилася інформація про те, що Леонардо Ді Капріо та Блейк Лайвлі розлучилися, але обіцяли зберегти дружні відносини[15]. У грудні 2011 року стало відомо, що Лео почав зустрічатися з Ерін Гезертон — моделлю спідньої білизни бренду «Victoria's Secret»[16], однак, у листопаді 2012 року пара оголосила про розставання у зв'язку з напруженими графіками роботи в обох[17].

У травні 2013 року в актора почалися стосунки з німецькою моделлю Тоні Гаррн[18][19]. Також він зустрічався з моделлю Келлі Рорбах протягом 2015 року.[20]

Лео має будинок у Лос-Анджелесі та квартиру в Беттері-Парк-сіті у Нижньому Мангеттені[21]. 2009 року актор придбав острів Блекадор поблизу Белізу, на якому планує відкрити екологічно чистий курорт[22].

2013 року актор став співвласником гоночної команди «Venturi Grand Prix Formula E Team» для участі у Формулі-Е.

Ді Капріо став послом доброї волі ООН з проблем клімату 2014 року. Він часто порушує питання проблем клімату. Актор пожертвував понад 13 млн доларів організаціям, що опікуються питаннями екології. Вчені, відзначивши екологічні зусилля Л. Ді Капріо, назвали на його честь нововідкритий вид членистоногих: Grouvellinus leonardodicaprioi.

Під час своєї промови на цьогорічній премії «Бафта», де він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса», він віддав шану своїй мамі Ірмелін Інденбіркен. «Я виріс у дуже жорстокому районі у східному Лос-Анджелесі, і ця жінка щодня везла мене три години до іншої школи, щоб показати мені інші можливості», — сказав він. «Це її день народження — Мамо, я дуже тебе люблю», — сказав актор зі сцени.[23]

У 2022 з'явилась інформація, Лео зустрічаються з Джіджи Хадід[24][25]. Водночас ходять чутки, що він почав зустрічатись 22-річною українкою моделлю Марією Береговою.[26]

Активізм[ред. | ред. код]

У 2014 році актор був призначений представником ООН з питань зміни клімату.[27]

За повідомленнями деяких ЗМІ[28] під час повномоштабного вторгнення в Україну підтримав Україну та пожертвував 10 мільйонів доларів на рахунок НБУ для міжнародних пожертв для підтримання обороноздатності [29], утім ця інформація не була остаточно підтверджена[30].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Як кіноактор[ред. | ред. код]

Лютий 2000
На прем'єрі фільму Тіло брехні в Лондоні, 6 листопада 2008
Рік Фільм Оригінальна назва Роль
1991 Зубастики 3 Critters 3 Джош
1992 Отруйний плющ Poison Ivy Хлопець
1993 Життя цього хлопця. Правдива історія This Boy's Life Тобі Вульф
Що гнітить Гілберта Грейпа What's eating Gilbert Grape Арні Грейп
1994 Вечірка з пострілами по ногах The Foot Shooting Party Бад
1995 Швидкий та мертвий The Quick And The Dead Фі Герод «Малюк»
Щоденник баскетболіста The Basketball Diaries Джим Керрол
Повне затьмарення Total eclipse Артюр Рембо
1996 Ромео+Джульєтта Romeo + Juliet Ромео
Кімната Марвіна Marvin's Room Хенк
1997 Титанік Titanic Джек Доусон
1998 Людина у залізній масці The Man in the Iron Mask король Людовик XIV, Філіп
Знаменитість Celebrity Брендон Дерроу
2000 Пляж The Beach Річард
2001 Кафе «Донс Плам» Don's Plum Дерик
2002 Спіймай мене, якщо зможеш Catch Me If You Can Френк Вільям Ебігнейл мол.
Банди Нью-Йорка Gangs of New York Амстердам Валлон
2004 Авіатор The Aviator Говард Хьюз
2006 Кривавий діамант Blood Diamond Денні Арчер
Відступники The Departed Біллі Костіган
2007 Одинадцята година The 11th Hour оповідач
2008 Тіло брехні Body of Lies Роджер Ферріс
Життя спочатку Revolutionary Road Френк
2010 Острів проклятих Shutter Island Едвард «Тедді» Деніелс
Початок Inception Доменік Кобб
2011 Дж. Едгар J. Edgar Джон Едґар Ґувер
2012 Джанґо вільний Django Unchained Келвін Кенді
2013 Великий Гетсбі The Great Gatsby Джей Ґетсбі
Вовк з Волл-стріт The Wolf of Wall Street Джордан Белфорт
2015 Легенда Г'ю Гласса The Revenant Г'ю Ґласс
2019 Одного разу в Голлівуді Once Upon A Time In Hollywood Рік Далтон
2021 Не дивися вгору Don't Look Up Доктор Рендалл Мінді
2023 Вбивці місячної квітки Killers of the Flower Moon Ернест Бьоркхарт
2023 Рузвельт Roosevelt Теодор Рузвельт

Як продюсер[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Примітки
2004 Авіатор The Aviator Виконавчий продюсер
Замах на Річарда Ніксона The Assassination of Richard Nixon Виконавчий продюсер
2007 Одинадцята година The 11th Hour Продюсер
Садівник Едему Gardener of Eden Продюсер
2009 Дитя пітьми Orphan Продюсер
2011 Червона шапочка Red Riding Hood Продюсер
Березневі іди Conspiracy of Fools Виконавчий продюсер
2013 Сліпа удача Runner, Runner Продюсер
З пекла Out of the Furnace Продюсер
Вовк з Уолл-стріт The Wolf of Wall Street Продюсер
2015 Велика рогата змова Cowspiracy: The Sustainability Secret Виконавчий продюсер
2016 Закон ночі Live by Night Продюсер
2018 Робін Гуд Robin Hood Продюсер
2019 Річард Джуелл Richard Jewell Продюсер
2021 Фін Fin Виконавчий продюсер
2022 Вбивці місячної квітки Killers of the Flower Moon Продюсер

Серіали[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
1990 Аутсайдери The Outsiders Kid Fighting Scout
Батьківство Parenthood Гарі Бакхем
Нові пригоди Лессі The New Lassie Малий хлопчик Серія «Livewire»
Санта Барбара Santa Barbara Мейсон Кепвел у дитинстві
1991 Розанна Roseanne одноклассник Дарлен Епізод — «Home-Ec»
Проблеми зростання Growing Pains Лук Брауер

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 1994 Найкраща чоловіча роль другого плану Що гнітить Гілберта Грейпа Номінація
2005 Найкраща чоловіча роль Авіатор Номінація
2007 Кривавий діамант Номінація
2014 Вовк із Волл-стріт Номінація
Найкращий фільм Номінація
2016 Найкраща чоловіча роль Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2020 Одного разу в Голлівуді Номінація
BAFTA 2005 Найкраща чоловіча роль Авіатор Номінація
2007 Відступники Номінація
2014 Вовк з Волл-стріт Номінація
2016 Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2020 Одного разу в Голлівуді Номінація
2022 Не дивіться вгору Номінація
Золотий глобус 1994 Найкраща чоловіча роль другого плану Що гнітить Гілберта Грейп Номінація
1998 Найкраща чоловіча роль — драма Титанік Номінація
2003 Спіймай мене, якщо зможеш Номінація
2005 Авіатор Нагорода
2007 Відступники Номінація
Кривавий діамант Номінація
2009 Життя спочатку Номінація
2012 Дж. Едгар Номінація
2013 Найкраща чоловіча роль другого плану Джанґо вільний Номінація
2014 Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл Вовк з Волл-стріт Нагорода
2016 Найкраща чоловіча роль — драма Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2020 Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл Одного разу в Голлівуді Номінація
2022 Не дивіться вгору Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 1997 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Кімната Марвіна Номінація
1998 Титанік Номінація
2005 Авіатор Номінація
Найкраща чоловіча роль Номінація
2007 Кривавий діамант Номінація
Відступники Найкраща чоловіча роль другого плану Номінація
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Номінація
2012 Найкраща чоловіча роль Дж. Едгар Номінація
2016 Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2020 Одного разу в Голлівуді Номінація
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Номінація
2022 Не дивіться вгору Номінація
Супутник 1998 Найкраща чоловіча роль — драма Титанік Номінація
2006 Кривавий діамант Номінація
Найкраща чоловіча роль другого плану Відступники Нагорода
Найкраща акторський склад Нагорода
2008 Найкраща чоловіча роль — драма Життя спочатку Номінація
2010 Найкраща чоловіча роль — кінофільм Початок Номінація
2011 Дж. Едгар Номінація
2014 Вовк з Волл-стріт Номінація
2016 Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2019 Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл Одного разу в Голлівуді Номінація
Кінопремія «Вибір критиків» 2005 Найкращий актор Авіатор Номінація
2007 Кривавий діамант Номінація
Відступники Номінація
Найкращий акторський склад Номінація
2012 Найкращий актор Дж. Едгар Номінація
2014 Найкращий комедійний актор Вовк з Волл-стріт Нагорода
2016 Найкращий актор Легенда Г'ю Гласса Нагорода
2020 Одного разу в Голлівуді Номінація
Берлінський кінофестиваль 1997 Премія «Срібний ведмідь» за найкращу чоловічу роль Ромео + Джульєтта Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. https://www.cinemagia.ro/actori/leonardo-dicaprio-1900/
  5. https://www.quora.com/Is-Leonardo-DiCaprio-religious
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Leonardo DiCaprio's Oma [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // The German Way & More. (англ.)
  8. General Info - Class of 2012 - Los Angeles Center for Enriched Studies. www.lacesmagnetschool.org. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2020. 
  9. Leonardo DiCaprio. IMDb. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 14 листопада 2021. 
  10. Gisele Bündchen Biography. People.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 14 січня 2014. 
  11. Leo and Bar. What's Going On?. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 15 серпня 2008. 
  12. DiCaprio’s Girlfriends. Ask Men. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 14 січня 2014. 
  13. Exclusive: Leo & Bar split. New York Post. 12 травня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 15 травня 2011. 
  14. Rep: Leonardo DiCaprio & Blake Lively Take Romance to California. People. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 7 жовтня 2010. 
  15. Rep: DiCaprio's Lively romance is over. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 14 січня 2014. 
  16. Ди Каприо нашел новую подругу. Новый Взгляд. 30 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 січня 2014. 
  17. Ravitz, Justin. (2 листопада 2012). Leonardo DiCaprio, Erin Heatherton Break Up. Us Weekly. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 3 листопада 2012. 
  18. Leonardo DiCaprio scores FOURTH Victorias Secret model Toni Garrn. Daily Mail. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано May 2013. 
  19. Leonardo DiCaprio takes new girlfriend Toni Garrn tour Palace Versailles day sightseeing. Daily Mail. 7 червня 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано June 2013. 
  20. Леонардо Ди Каприо расстался с подругой Келли Рорбах. Ivetta (рос.). 6 січня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано January 2016. 
  21. Leonardo DiCaprio: Celebrity 100 Homes. Forbes. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 13 липня 2013. 
  22. Leonardo DiCaprio buys island for $1.75 million. The Random Forest. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014. 
  23. П'ять фактів про Леонардо Ді Капріо. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016. 
  24. Леонардо ді Капріо та 27-річна Джіджі Хадід почали зустрічатися. ФОКУС (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022. 
  25. Leonardo DiCaprio’s very famous new girlfriend revealed. 
  26. Леонардо Ді Капріо зустрічається з молоденькою українкою (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2022. 
  27. Leonardo DiCaprio's UN climate role. BBC News (en-GB). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  28. Hollywood Actor, Leonardo DiCaprio, “May Not Have” Donated US$10,000,000 to Ukraine. GSA News (амер.). 5 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022. 
  29. Леонардо ді Капріо пожертвував для України 10 мільйонів доларів. Індустріалка - новини Запоріжжя. 9 березня 2022. Процитовано 6 вересня 2022. 
  30. Hollywood Actor, Leonardo DiCaprio, “May Not Have” Donated US$10,000,000 to Ukraine. GSA News (амер.). 5 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]