Леонардо Спінаццола
Леонардо Спінаццола
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 березня 1993 (33 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фоліньйо, Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 186[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 75[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник, півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 37 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1999–2007 2007–2010 2010–2012 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби оновлено 18 червня 2023. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леонардо Спінаццола (італ. Leonardo Spinazzola, нар. 25 березня 1993, Фоліньйо) — італійський футболіст, захисник та півзахисник «Наполі» і національної збірної Італії.
Народився 25 березня 1993 року в місті Фоліньйо. Починав займатися футболом у місцевій команді «Віртус Фоліньйо», а 2007 року перейшов до академії «Сієни». У 2017 році гравця запросили до клубної структури «Ювентуса».
У дорослому футболі дебютував 2012 року в друголіговому «Емполі», куди був відданий в оренду для набуття досвіду. Загалом протягом перших шести років своєї кар'єри встиг пограти на умовах оренди з «Ювентуса» за цілу низку італійських команд, здебільшого друголігових — «Віртус Ланчано», «Сієну», «Віченцу» та «Перуджу».
Перший досвід виступів у Серії A здобув у сезоні 2014/15, першу половину якого він провів в оренді в «Аталанті». До цієї ж команди його було віддано в оренду влітку 2016 року. Цього разу Спінаццолі виборов собі стабільне місце у її основному складі.
Повернувшись із чергової оренди влітку 2018 року до «Ювентуса», гравець, який вже мав не лише досвід стабільних виступів в елітному італійському дивізіоні але й досвід виступів за національну збірну Італії, був внесений до заявки «старої синьйори» на сезон 2018/19, значну частину якого був змушений пропустити, відновлюючись від травми.
Влітку 2018 року перейшов до столичної «Роми» в рамках угоди, що передбачала перехід Луки Пеллегріні у зворотньому напрямку і за якою трансферна вартість Спінаццоли була визначена у майже 30 мільйонів євро. 2022 року Спінаццола допоміг команді виграти дебютний розіграш Ліги конференцій, зігравши в тому числі і у фінальному матчі проти «Феєнорда» (1:0)[2].
10 липня 2024 року на правах вільного агента перейшов до «Наполі».
2011 року провів одну гру за юнацьку збірну Італії (U-19), наступного року відіграв в одному матчі за збірну U-20.
Навесні 2017 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом 2017 року досить регулярно виходив на поле за національну команду. Після тривалої перерви, пов'язаної із травмою, з початку 2019 року знову повернувся до «обойми» головної команди Італії.
У червні 2021 року Леонардо був запрошений головним тренером збірної Італії для участі в чемпіонаті Європи 2020 року. Включений до стартового складу матчу-відкриття турніру проти збірної Туреччини (3:0), за підсумками якого був визнаний найкращим гравцем матчу[3]. 26 червня 2021 року в матчі 1/8 фіналу зі збірною Австрії (2:1) Спінаццола вдруге був визнаний найкращим гравцем матчу. 2 липня 2021 року в переможному матчі 1/4 фіналу проти збірної Бельгії (2:1) Леонардо на 79-й хвилині отримав розрив ахіллового сухожилля, через що був змушений покинути поле на ношах[4]. 5 липня футболісту була зроблена операція. Незважаючи на відсутність Спінаццоли, збірна Італії змогла пройти збірну Іспанії у півфіналі турніру і обіграти господарку поля збірну Англії у фіналі, вигравши трофей, а Спінаццола був включений до символічної збірної турніру[5].
Станом на 22 вересня 2019 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | |||
| 2012-січ. 2013 | B | 7 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 1 | ||
| січ.-черв. 2013 | B | 3 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 | ||
| 2013–14 | B | 24 | 1 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 26 | 1 | ||
| 2014-лют. 2015 | A | 2 | 0 | КІ | 3 | 1 | - | - | - | - | - | - | 5 | 1 | ||
| лют.-черв. 2015 | B | 10 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 10 | 0 | ||
| 2015–16 | B | 34 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 0 | ||
| 2016–17 | A | 30 | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 32 | 0 | ||
| 2017–18 | A | 18 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 25 | 0 | ||
| Усього за «Аталанту» | 50 | 0 | 6 | 1 | 6 | 0 | - | - | 62 | 1 | ||||||
| 2018–19 | A | 10 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 1 | 0 | СІ | 0 | 0 | 12 | 0 | ||
| 2019–20 | A | 3 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | - | - | - | 4 | 0 | ||
| Усього за кар'єру | 141 | 2 | 10 | 1 | 8 | 0 | - | - | 159 | 3 | ||||||
Володар Суперкубка Італії з футболу (2):
Чемпіон Італії (2):
- Переможець Ліги конференцій УЄФА (1):
- Чемпіон Європи (1):
- 1 2 Leonardo Spinazzola. Архів оригіналу за 21 marzo 2017. Процитовано 27 aprile 2017.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 21 березня 2017? (довідка); Недійсний|deadurl=sì(довідка) - ↑ Roma nella Conference League 2021-2022: il cammino da Trebisonda a Tirana [Roma in the 2021-2022 Conference League: the road from Trabzon to Tirana] (Italian) . Sky Sport. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Максим Хрущ. Італія розгромила Туреччину в матчі-відкритті Євро-2020. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- ↑ Euro 2020: per Spinazzola confermata la rottura del tendine d'Achille. rainews (italian) . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Annunciata la Squadra del Torneo di UEFA EURO 2020. UEFA.com (італ.). 13 липня 2021. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Леонардо Спінаццола на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Леонардо Спінаццола на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Леонардо Спінаццола на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 березня
- Народились 1993
- Кавалери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Чемпіони Європи з футболу
- Італійські футболісти
- Гравці збірної Італії з футболу
- Футболісти «Емполі»
- Футболісти «Віртус Ланчано»
- Футболісти «Сієни»
- Футболісти «Аталанти»
- Футболісти «Віченци»
- Футболісти «Перуджі»
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Роми»
- Футболісти «Наполі»
- Уродженці Фоліньйо
