Леонард Брамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Брамер
нід. Leonaert Bramer
Portrait of Leonaert Bramer 001.jpg
Графічний портрет Брамера з видання «Золотий кабінет»
Народження 24 грудня 1596(1596-12-24)[1][2][3]
Делфт, Південна Голландія, Нідерланди, Нідерланди
Смерть не пізніше 10 лютого 1674
  Делфт, Південна Голландія, Нідерланди, Нідерланди
Національність нідерландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр побутовий жанр, портрет, алегорія, ванітас
Навчання у Делфті
Діяльність художник
Напрямок реалізм, караваджизм, бароко
Роки творчості 1616 - 1673
Член Bentvueghels
Твори Pashur smiting Jeremiah in the Temple[d], St Peter's denial[d] і The Adoration of the Shepherds[d]

Леонард Брамер у Вікісховищі?

Леонард Брамер (англ. Leonaert Bramer 24 грудня, 1596, Делфт — 10 лютого, 1674, Делфт) — нідерландський художник 17 століття. Малював релігійні картини, алегорії, портрети, розробляв побутовий жанр. Серед іншого робив ескізи-картони до майбутніх килимів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Леонард Брамер народився у місті Делфт.

Перебування у Італії[ред. | ред. код]

У віці 18 років він відбув у довгу подорож до Італії. Він обрав шлях черех Утрехт і Реймс по Франції до Марселя. Вони покинули Марсель і прибули у Геную. Згодом перебрався У Рим, де став одним із співзасновником товариства художників з неіталійських країн «Перелітні птахи».

Перебування у Італії супроводжувалось робтою у різних містах і митець, окрім Ліворно, відвідав також Мантую та Венецію. На його художню манеру вплинули нідерландські художні радиції з їх увагою до подробиць і деталей та караваджизм без використання монументальної його складової. У Італії він отримав прізвисько, котре перекладалось як «Леонардо Нічний», «Леонардо нічних сцен» за прихильність до нічного освітлення у власних картинах.

1626 року він був у харчевні, де відбулася бійка з ножами і його притягли до суду. Аби не понести покарання у чужій для нього країні, він покинув Рим у жовтні 1626 року і відбув на батьківщину.

Праця у Делфті[ред. | ред. код]

1628 року він прибув у місто Делфт. Відомо, що 1629 року він став членом гільдії св. Луки. Відомо, що від не зупинився на якомусь одному жанрі, а зробив спроби у різних. Він працював художником-декоратором і створив художній декор у палацах небагатьох нідерландських аристократів, малював біблійні сцени, алегорії, портрети, робив ескізи-картони длч майбутніх гобеленів.

Брамер малювальник[ред. | ред. код]

Леонард Брамер. «Янгельська музика», (ескіз до плафона ?)

Леонард Брамер багато малював і до початку 21 ст. збережена велика кількість його малюнків (загальна їх кількість сягає 1300 зразків). Його творчий спадок перевищує три сотні картин, тоді як збережена їх кількість складає приблизно триста п'ятдесят (350), тому що праця над картинами більш тривала, ніж над малюнками.

Існує також так званий «Альбом Брамера», в котрому зібрані малюнки художника періоду 1642-1654 років. Альбом перебуває на збереженні у місті Лейден.

Праця у Делфті не завадила митцю вдруге відвідати Італію і Рим, котрий він відвідав 1648 року у віці 53 роки.

Брамер як попередник Рембрандта[ред. | ред. код]

Творчість Леонарда Брамера іноді розглядають як твори попередника Рембрандта. Подібний аналіз малопродктивний, позаяк нема свідоцтв, що вони зустрічались. Хоча не виключно, що Рембрандт (як молодший сучасник художника) міг бачити або вивчати його твори, як вивчав він твори і інших сучасників і попередників, не обов'язково до речі нідерландських.

Леонард Брамер створював невеликі за розмірами картини, котрі були розраховані на невеликі кімнати і стіни бюргерів. Рембрандт, навпаки, брався і створював великі за розмірами картини, гідні прикрасити як суспільно значимі споруди, так і палаци багатіїв. Як відомо з практики, картини Рембрандта і насправді прикрашали палаци. На відміну від Рембрандта, що не відвідував Італії і практично не прагнув її відвідати, Леонард Брамер був у Італії і в Римі. Обидва використали у власних творах знахідки італійських караваджистів і самі стануть помірними караваджистами. Але Брамер тяжів до маленьких фігур і нічного, штучного освітлення. Освітлення в картинах Рембрандта мало зовсім інший характер і тяжіло до барокової стилістики, її динаміки і бравури, не характерних для творів Леонарда Брамера. Брамер використовував для власних творів шиферні стулки, як то робили італійські майстри. Рембрандт цього не робив. Відмінностей між художніми манерами Рембрандта і Брамера набагато більше, ніж схожих рис. Хронологічно Брамер старший сучасник Рембрандта, але обидва виробились у помітні художні і незалежні індивдуальності. Тому їх художня вартість цілком самостійна без прямих взаємовпливів чи якогось попередництва Брамера і « підготовки » появи феномена творчості Рембрандта.

Вибрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

Леонард Брамер. «Янголи ведуть трьох королів на поклоніння немовляті Христу у Віфлеєм», до 1640 р., Нью-Йоркське історичне товариство.
Леонард Брамер. «Марнота марнот»
  • «Селяни біля багаття вночі»
  • «Марнота марнот »
  • «Висвячення св. хреста»
  • «Танок царя Давида»
  • «Сварка між Аяксом та Одісеєм»
  • «Жертвоприношення Іфігенії»
  • «Стрітення»
  • «Поклоніння пастухів немовляті Христу»
  • «Тріумф Смерті»
  • «Христос серед книжників у храмі»
  • «Авраам і три янголи»
  • «Падіння Симона мага»
  • «Поклоніння волхвів немовляті Христу»
  • «Янголи ведуть трьох королів на поклоніння немовляті Христу у Віфлеєм»

Вибрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонард Брамер

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
  • Haak, B. (2003) Hollandse schilders in de Gouden Eeuw, p. 324.
  • Bramer, L., & Goldsmith, J. T. B. (1994). Leonaert Bramer: 1596-1674 ; ingenious painter and draughtsman in Rome and Delft ; [monografie bij de tentoonstelling gehouden te Delft, van 9 september - 13 november 1994]. Zwolle: Waanders. ISBN 9040097046
  • Liedtke, W. (2007) Dutch paintings in The Metropolitan Museum of Art, p. 87-89.
  • Liedtke, W. A., Plomp, M., Rüger, A., Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.), & National Gallery (Great Britain). (2001). Vermeer and the Delft school. New York: Metropolitan Museum of Art. ISBN 0870999737
  • Rijksmuseum (Amsterdam). (2007). Dutch paintings of the seventeenth century in the Rijksmuseum Amsterdam: Vol. 1. (Dutch paintings of the seventeenth century in the Rijksmuseum Amsterdam.) Amsterdam: Rijksmuseum. ISBN 9789086890279
  • Vermeer, J., Duparc, F. J., Wheelock, A. K., Mauritshuis (Hague, Netherlands), & National Gallery of Art (U.S.). (1995). Johannes Vermeer. Washington: National Gallery of Art. ISBN 0300065582
  1. RKDartists
  2. Léonard Bramer — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
  3. SNAC — 2010.