Леонов Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дмитро Леонов
Особисті дані
Повне ім'я Леонов Дмитро Валерійович
Народження 6 листопада 1988(1988-11-06) (35 років)
  Євпаторія, УРСР
Зріст 166 см
Вага 65 кг
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Чорноморець»
Номер 6
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006 Україна «Ялос» 14 (1)
2006—2007 Україна «Кримтеплиця» 27 (3)
2007—2008 Україна «Хімік» К 31 (4)
2008—2009 Україна «Дністер» О 19 (0)
2009 Україна «Єдність» 10 (0)
2010 Україна МФК «Миколаїв» 5 (0)
2010—2011 Україна «Фенікс-Іллічовець» 16 (5)
2011—2012 Україна «Арсенал-Київщина» 58 (18)
2013—2014 Україна «Сталь» А 38 (7)
2014—2017 Україна «Олександрія» 52 (3)
2017—2018 Україна «Колос» К 20 (1)
2018 Україна «Чорноморець» 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 червня 2018.

Дмитро́ Вале́рійович Лео́нов (нар. 6 листопада 1988, Євпаторія, УРСР[1]) — український футболіст, півзахисник клубу «Чорноморець» (Одеса).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець сімферопольського Училища олімпійського резерву. Першою професійною командою Леонова був ялтинський «Ялос» в 2006 році. Далі футболіст змінив 6 клубів нижчих дивізіонів, але ніде не затримувався більше ніж на один сезон.

Навесні 2011 року став гравцем білоцерківського «Арсеналу». У цій команді затримався на три сезони. Був лідером команди. У цей період його переглядали клуби Прем'єр-ліги «Карпати» та «Севастополь», проявляли інтерес й інші команди[2]. Восени 2012 року у Арсеналу виникли фінансові проблеми і Леонов вирішив покинути клуб. Футболіст мав пропозиції по першій лізі і одну пропозицію з клубу Прем'єр-ліги — «Кривбасу». Поїхав до Кривого Рогу, але залишитися в цій команді не вийшло. З першої ліги оптимальними варіантами були «Олександрія» та «Сталь». Леонов вибрав Алчевськ[3].

У «Сталі» надійно закріпився в основному складі і заграв на позиції правого хавбека. Був швидкий, вигадливий та небезпечний. Вдало зіграв у важливих матчах проти охтирчан і краматорчан. Під № 2 на позиції правого півзахисника увійшов до збірної Першої ліги сезону 2012/13 за версією порталу Football.ua[2]. За 2 сезони проведені в Алчевську завоював срібні та бронзові медалі першої ліги.

Влітку 2014 року перейшов в «Олександрію». З цією командою став переможцем турніру першої ліги і 2 серпня 2015 року в грі з харківським «Металістом» дебютував у вищому дивізіоні. Загалом у вищій лізі чемпіонату України Леонов провів 32 матчі, забив 1 м'яч. Також з командою Дмитро дебютував на євроарені, взявши участь у кваліфікаційному матчі Ліги Європи проти хорватського «Хайдука». Після закінчення терміну дії договору 31 травня 2017 року покинув клуб[4].

13 липня 2017 року підписав контракт з клубом Першої ліги «Колос» (Ковалівка)[5]. 6 липня 2018 року стало відомо що одеський «Чорноморець» підписав Дмитро Леонова[6]. 27 лютого 2019 року «Чорноморець» та Дмитро домовилися про дострокове розірвання контракту за взаємною згодою сторін[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його молодший брат Юрій (1996) — футболіст, який виступав в чемпіонаті Криму за клуб «Євпаторія»[8]

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Досьє (рос.). ФК «Сталь» (Алчевськ). Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 грудня 2016.
  2. ↑ а б Перша ліга. Підсумки сезону. «Сталь» (рос.). Football.ua. 18 червня 2013. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 грудня 2016.
  3. ↑ Дмитро Леонов: «Хочеться вийти зі «Сталлю» в Прем'єр-лігу» (рос.). Артем Циганенко (прес-служба ФК «Сталь»). Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 грудня 2016.
  4. ↑ Леонов покинув Олександрію — UA-Футбол. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  5. ↑ «Колос» підписав чергових новачків (Ukrainian) . 13 липня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 19 квітня 2019.
  6. ↑ «Чорноморець» підписав Норенкова і Леонова. UA-Футбол. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  7. ↑ Чорноморець припинив співпрацю з хавбеком. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  8. ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

1 Бахтіяров (в) • 2 Варченко • 3 Малий • 4 Лазорик • 5 Гребинський • 6 Башлай • 7 Блажко • 8 Кушка • 9 Леонов • 10 Гунченко • 11 Проневич • 12 Кисилиця (в) • 13 Лісовський • 14 Пердута • 15 Омельченко • 16 Крохмалюк • 17 Микуляк • 18 Козак • 19 Пилипенко • 20 Чорний • Тренер: Володимир Лозинський
Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонов_Дмитро_Валерійович&oldid=39536779