Леон Бонна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
trumb

Леон Жозеф Флорентин Бонна, фр. Leon Joseph Florentin Bonnat (* 20 червня 1833, Байонна - 8 вересня 1922, Монші-Сент-Елуа, Уаза) відомий французький академічний художник і портретист.

Життя й робота[ред.ред. код]

З 1846 до 1853 він жив у Мадриді, де його батько продавав книжки. Тут він навчався в Федерико де Мадрасо в Кунтца. У віці 21 року він переїхав до студії Леона Коніє в Парижі.

Історичні картини й техніка малювання[ред.ред. код]

Його історичні картини, потужне, золотисте забарвлення й гармонійні кольори показують освіту іспанського художника (Дієго Веласкеса та іспанських реалістів). Картини кокетливі, але активно модельовані, відкриті, різко освітлені й великі складом. Вони повністю ґрунтовані на манері гладкого академічного малярства, але цілком виразні й натуралістичні. Картини часто виявляють теми, що походять з Біблії та античної міфології, а також жанрових сцен Італії та Сходу.

У 1869 в Парижі його картини дістали почесну увагу. У 1874 він створив полотно розп'ятого Христа, що оголошено натуралістичним, і постійні глядачі та мистецтвознавці майже несприйняли цю картину. У Парижі в цей час говорили, що художник намалював розп'ятий відповідно до факту труп, що прибито до хреста.

Портретний живопис[ред.ред. код]

З 1875 він присвятив себе головним чином портретному малярству, що зажило в Парижі великої слави (намалював близько 200 портретів). Серед його майстерних творів є портрети Луї Пастера, Олександра Дюма молодшого, Адольфа Тієра, Віктора Гюґо, Домініка Енгра, а також офіційні портрети Жюля Греві, Жюля Феррі, Арманда Фалереса, Адольфа Тієра та Еміля Лубе.

Учні[ред.ред. код]

У своїй студії він мав багато учнів. З 1880 він став професором у Найвищій національній школі образотворчих мистецтв. Його учнями були Жорж Брак, Гюстав Кайбот, Рауль Дюфі, Томас Ікинс, Олександр Форбс, Чарльз Лаваль, Раймонд Лекор, Адольф Фредерик-Лежен, Огюст Леру, Альфонс Осбер, П'єр-Гастон Риго, Генрі Сидонс Мовбрей, Анрі де Тулуз-Лотрек, Густав Вентцель і Анрі Акілле Зо.

До сучасного малярства він, одначе, ставився явно негативно й твори багатьох зі своїх колишніх студентів цілком відкидав. У віці 89 років помер у Монші-Сент-Елуа у департаменті Уаза.

Деякі із значних творів[ред.ред. код]

  • Адам і Єва виявили тіло Авеля (1860)
  • Мучеництво святого Андрія
  • Антигона веде сліпого батька Едипа (1865)
  • Прочани перед статуєю Св. Петра в церкві Св. Петра (1864)
  • Неаполітанці перед Палаццо Фарнезе в Римі (1866)
  • Успіння Пресвятої Діви Марії (1869)
  • Вулиці Єрусалиму
  • Турецький цилюрник (1872)
  • Гумористичні Скерцо (1873)
  • Розп'ятий Христос (1874)
  • Робота (1880)

Посилання[ред.ред. код]