Леон Пінінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леон Ян Пінінський
Leon Jan Piniński
Leon Piniński - Kazimierz Pochwalski.jpg
Народився 8 березня 1857(1857-03-08)
Львів
Помер 4 квітня 1938(1938-04-04) (81 рік)
там само
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національність поляк
Діяльність вчений, громадський та політичний діяч
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов німецька[1]
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Польське наукове товариство у Львові
Посада посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd[2] і Member of the House of Lords (Austria)d[2]
Партія Подоляки
Рід Q63532166?
Батько Леонард Пініньськийd
Брати, сестри Mieczysław Pinińskid і Stanisław Pinińskid
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)

Леон Ян Пінінський гербу Яструбець (пол. Leon Jan Piniński; 8 березня 1857, Львів — 4 квітня 1938, там само) — польський вчений (правник, історик мистецтва), громадський та політичний діяч. Намісник Галичини. Ректор Львівського університету. «Подоляк»[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 березня 1857 року в м. Львів у родині зем'янина Леонарда Францішека Ксаверія Пінінського (1824—1886) та його дружини Юлії Нікорович.[4]

Навчався в родинному домі у Гримайлові, іспити зрілості склав у польськомовній Першій гімназії Тернополя в 1874 році. Вступив на правничий відділ Львівського університету, в 1876—1877 роках був головою Академічної читальні. У 1880 році склав докторат права, після чого виїхав навчатись до Ляйпцига, Відня, Берліна.

Після повернення до Галичини в 1886 році габілітувався. Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року іменований почесним членом товариства.[5]

У художника Труша Івана купив портрет Лесі Українки, що зрештою стало причиною до розриву у стосунках між художником та Лесею.

10 січня 1899 року відбулося урочисте відкриття Бучацької державної гімназії за участі Леона Пінінського, який виголосив промову.[6]

Помер 4 квітня 1938 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/276613987
  2. а б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Pininski.shtml
  3. Плекан Ю. Українсько-польсько-австрійські відносини наприкінці ХІХ — на початку XX ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск ХV. — С. 52.
  4. Leonard Franciszek Ksawery hr. Piniński h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.63) (пол.)
  5. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38.
  6. Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zesz. 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Zdrada J. Piniński Leon Jan (1857—1938) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zesz. 109. — S. 332—337. (пол.)


Попередник
Євстах Станіслав Санґушко
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png Намісник Галичини
1898 — 1903
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png Наступник
Анджей Казімєж Потоцький