Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра
ісп. León Febres Cordero Ribadeneyra
Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра
Прапор
46-й Президент Еквадору
10 серпня 1984 — 10 серпня 1988 року
Попередник: Освальдо Уртадо Ларреа
Наступник: Родріго Борха Севальйос
 
Партія: Social Christian[d]
Освіта: Технологічний інститут Стівенса[d] (1953)
Ім'я при народжені: ісп. León Esteban Francisco Febres-Cordero Ribadeneyra
Народження: 9 березня 1931(1931-03-09)[1]
Ґуаякіль, Еквадор
Смерть: 15 грудня 2008(2008-12-15)[2][1] (77 років)
Ґуаякіль, Еквадор
Громадянство: Еквадор
Віросповідання: католицтво
У шлюбі з: María Eugenia Cordovez[d]
Автограф: Firma de León Febres-Cordero Ribadeneyra.jpg

Медіафайли у Вікісховищі?

Леон Естебан Фебрес-Кордеро Рібаденейра (ісп. León Esteban Febres-Cordero Ribadeneyra; 9 березня 1931 — 15 грудня 2008) — еквадорський політичний діяч, президент країни (1984—1988). Двічі обирався на пост мера рідного міста.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Гуаякіль (провінція Гуаяс) в 1931 році. Освіту отримав у США - військове училище в Шарлотт-Голл (штат Меріленд), Академії Мерсерберг (штат Пенсильванія) і Технологічному інституті Стівенса (штат Нью-Джерсі). Повернувшись на батьківщину працював на сільськогосподарських підприємствах концерну «Нобоа», у низці латиноамериканських об'єднань промисловості. 1965 року розпочав політичну кар'єру як президент Федерації промисловості Ґуаякіля, а також президент Асоціації латиноамериканських промисловців.

У 1966—1970 роках був депутатом Конгресу Еквадору, а потім — сенатором. Наприкінці 1970-их років вступив до лав Соціал-християнської партії, а 1979 знову був обраний до Національного конгресу. Перебуваючи в опозиції, відкрито критикував реформістські соціальні програми президентів Хайме Рольдоса й Освальдо Уртадо Ларреа.

У 1984—1988 роках обіймав посаду президента Еквадору. На відміну від своїх попередників, прагнув провадити політику на базі вільних ринкових відносин. Однак для її реалізації не мав більшості у парламенті. Його політика не мала підтримки і з боку населення, що призвело до загострення соціально-економічної ситуації в країні.

Був політичним союзником президента США Рональда Рейгана. Його різко критикували за порушення прав людини, звинувачували у потуранні тортурам та позасудовим стратам в'язнів.

16 січня 1987 року був викрадений прибічниками заарештованого генерала Френка Варгаса, які все ж домоглись його звільнення.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ежегодник БСЭ: 1985. Выпуск 29. Москва, «Советская энциклопедия». 1985. - 576с. с.569.
  • [1]