Леон Хвістек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леон Хвістек
Leon Chwistek
Witkacy-Udzielny BYK na urlopie, portret Leona Chwistka.jpg
Портрет Леона Хвістека
При народженні Leon Chwistek
Народження 13 червня 1884(1884-06-13)
м. Краків, нині Польща
Смерть 20 серпня 1944(1944-08-20) (60 років)
  с. Барвиха, Московська область, нині Росія
Поховання Донське кладовище
Національність поляк
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Польща Польща
СРСР СРСР
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Діяльність математик, художник, філософ, викладач університету, літературний критик
Роки творчості 1903—1944
Працівник Львівський національний університет імені Івана Франка

Леон Хвістек у Вікісховищі?

Леон Хвістек (пол. Leon Chwistek; 13 червня 1884, м. Краків, Польща – 20 серпня 1944, с. Барвиха, Московська область, нині Росія) – польський художник, філософ, літературний та художній критик, математик, художній теоретик.

Біографія[ред. | ред. код]

Леон Хвістек народився в родині відомого польського лікаря — Броніслава Хвістека та художниці Емілії Хвістек, яка була ученицею відомих польських художників - Яна Матейка та Кароля Мікульського.

Своє дитинство Леон Хвістек провів у Закопаному, де познайомився зі Станіславом Віткевичем, Броніславом Малиновським, Каролем Шимановським і Тадеушом Шимберським.

У 1903—1904 роках був вільним слухачем в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, навчався у Юзефа Мехоффера.

Леон Хвістек закінчив Ягеллонський університет, де вивчав філософію та математику, а згодов вирішив продовжити своє навчання у Ґеттінґені та Відні (1908—1910).

У 1913—1914 роках навчався образотворчого мистецтва у Парижі, там познайомився з таким напрямом у мистецтві, як кубізм.

Протягом 1914—1916 років перебував на фронті у складі Першої бригади легіонів Польських.

У 1917 році Хвістек став співзасновником краківської групи «Польські Експресіоністи» та певний час був її головним теоретиком (окрім Леона, сюди входили: Станіслав Віткевич, Титус Чижевський та ін.). Від 1919 року група почала називатись «Формістами».

Починаючи від 1922 року, Леон був викладачем математики у Ягеллонському університеті, де у 1928 році захистив дисертацію з математичної логіки.

Окрім цього, був викладачем у Львівському університеті ім. Яна Казимира. Після початку Другої світової війни залишився в окупованому радянською армією Львові та мешкав у кам'яниці № 82 при вул. Гетьмана Тарновського[1]. Згодом розпочав співпрацю з газетою «Czerwony Sztandar» (укр. Червоний прапор).

17 вересня 1940 року вступив до Союзу радянських письменників України[2].

Наприкінці червня 1941 року, під час відступу радянських військ зі Львова, разом з сім'єю був евакуйований за лінію фронту.

У 1941—1943 роках Леон Хвістек мешкав у Тбілісі, де викладав математичний аналіз в одному з вишів міста, а 1943 року продовжив викладцьку кар'єру у Москві.

Також був членом Союзу польських патріотів у СРСР.

Помер Леон Хвістек 20 серпня 1944 року у Барвисі, під Москвою. Був похований у спільній могилі жертв сталінських репресій на Донському кладовищі Москви. Символічна могила Леона Хвістека знаходиться на Раковицькому цвинтарі Кракова.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з Ольгою Марією Штейнгауз, рідною сестрою відомого польського математика Гуґо Штейнгауза. 31 жовтня 1918 року у подружжя Хвістеків у Львові народилася дочка Аліна, яка у майбутньому стала доктором математики. Крім того, вона була й художницею та авторкою спогадів (померла у Кракові 22 листопада 2007 року). Зять Хвістеків і чоловік Аліни - Станіслав Золтан Давідович, уродженець Борислава, також був представником наукової еліти Кракова - професором фізики[3].

Наукова та художня творчість[ред. | ред. код]

Основним предметом наукових зацікавлень Леона були основи логіки і математики – конструкції, які належали до теорії типів Рассела. В своїх працях він займався перебудовою системи Рассела, побудував систему «чистої теорії типів», якій присвятив багато праць, в тому числі «Zasada sprzeczności w swietle najnowszych badań Bertrana Rassella» (1912), «Antynomie logiki formalnej» (1922), «Miara Lebesgue'a» (1923), «The theory of constructive Types» (1924). В 30-их роках Л. Хвістек разом зі своїми учнями В. Гетпером та Я. Герцбергом опублікував ряд праць з основ логіки та математики.

У філософії, мистецтві та мистецькій критиці відстоював ідею безлічі світів (реальність здорового глузду, чуттєвого сприйняття, точних наук, снів і т. д.). Полемізував зі Владиславом Стржеминським та його унізмом.

Персональні виставки його мистецьких робіт проводились у Кракові (1927) та Львові (1934).

Автор романів Kardynał Poniflet (1906, рукопис був знищений автором у 1917 році), Pałace Boga (1932—1933, під час життя автора були опубліковані лише декілька фрагментів, пробна реконструкція роману опубл. у 1968).

Книги[ред. | ред. код]

  • Wielość rzeczy (1921)
  • The theory of constructive types (principles of logic and mathematics): Part 1—general principles of logic. Theory of classes and relations (Краков, 1923)
  • The theory of constructive types: (principles of logic and mathematics). P. 2, Cardinal arithmetic (Краков, 1925)
  • Zagadnienia kultury duchowej w Polsce (1933)
  • Granice nauki: Zarys logiki i metodologji nauk ścisłych (1935)
  • Kilka uwag o podstawowych prawach rozchodzenia się̜ światła (1937)
  • Krytyka pojęcia zmiennej w systemie semantyki racjonalnej (1938)
  • La méthode générale des sciences positives; l'esprit de la sémantique (Париж, 1946)
  • The limits of science: outline of logic and of the methodology of the exact sciences (Лондон, 1948)
  • Wielość rzeczywistości w sztuce, i inne szkice literackie (1960)
  • Pisma filozoficzne i logiczne (2 тт., 1961—1963)
  • Wybór pism estetycznych (2004)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jacka Marczyńskiego chodzenie po Lwowie(пол.)
  2. Bohdan Urbankowski, Czerwona msza, czyli uśmiech Stalina, t. 1, Warszawa 1998, s. 123(пол.)
  3. Dawidowicz(пол.)

4. Іванка Корань. Палацик Бога на горі Святого Яцека. Варіанти.