Леопардова акула звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леопардова акула звичайна
Triakis semifasciata back.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Куницеві акули (Triakidae)
Рід: Леопардова акула (Triakis)
Вид: Леопардова акула звичайна
Біноміальна назва
Triakis semifasciata
Girard, 1855
Cypron-Range Triakis semifasciata.svg
Синоніми
Triakis californica Gray, 1851>
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Triakis semifasciata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Triakis semifasciata
EOL logo.svg EOL: 218711
ITIS logo.svg ITIS: 160448
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 30493

Леопардова акула звичайна (Triakis semifasciata) — акула з роду Леопардова акула родини Куницеві акули. Інші назви «каліфорнійська потрійнозуба акула», «плямиста гострозуба куницева акула».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 2,1 м при вазі 18,4 кг. Середня довжина становить 1,5 м. Голова коротка. Морда трохи округлена. Очі відносно великі, овальні, з мигательною перетинкою. Сітківка ока містить мало колбочок, що відповідають за розпізнавання кольорів, тому ця акула має розвинене контрастне світлосприйняття і слабке кольорове сприйняття. Перед ніздрями є носові клапани і носові борозни. Рот широкий, серпоподібний. Верхня щелепа нараховує 41-55 робочих зубів, нижня — 34-45. Зуби дрібні, гострі, з 2-3 верхівками, з яких центральна є високою, бокові — маленькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Зябровий апарат дозволяє акулі отримувати кисень навіть з мулистої води і при цьому не засмічується. Тулуб стрункий, обтічний. Грудні плавці великі, трикутної форми. Має 2 великих спинних плавця, з яких передній трохи більше за задній. передній спинний плавець починається на рівні задньої крайки грудних плавців. Задній розташовано навпроти анального плавця. Черевні плавці середнього розміру. Анальний плавець гетероцеркальний.

Забарвлення бронзово-сіре або сріблясте. На спині, боках, плавцях присутні тіні, іноді чорні, великі плями. на поверхні цих плям є білі крапочки. На світлих ділянках тілу розкидані темні плямочки. Черево має попелясто-білий колір.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Тримається переважно на глибині до 10 м. Воліє до піщаних та мулистих бухт, скелястих та кам'янистих ділянок дна, що зарослі водяною рослинністю. Часто зустрічається поблизу гирл річок та струмків, легко переносить опріснення морської води. Добре орієнтується в умовах слабкої видимості, здатна переносити забруднення і замулення води. Доволі швидка і активна акула. При пересуванні використовує хвилеподібні рухи. Часто утворює великі скупчення на мілині. Зрідка здійснює сезонні міграції, лише особини з північної частини ареалу (здатні здійснювати подорожі 100 км і більше).

Живиться ракоподібними (насамперед крабами, креветками, раками), головоногими молюсками, морськими черв'ями (зазвичай багатощетинковими), а також дрібною костистою рибою (оселедцевими, горбанями, анчоусами, бичками, кабалами, морськими окунями, лопатоносами), молоддю інших видів акул, рибною ікрою, морською травою і водоростями. Полює на здобич за допомогою щочного насоса.

Статева зрілість у самців настає при розмірах 0,7-1,2 м та віці 7-13 років, самиць — 1,1-1,3 м у віці 10-15 років. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 10-11 місяців. У квітні-травні самиця на мілині, серед рясної рослинності народжує від 4 до 33 акуленят завдовжки 20 см.

Тривалість життя становить 30 років.

М'ясо дуже смачне. Вилов цієї акули регламентується природоохоронним законодавством США і Мексики, скільки леопардова акула мешкає переважно у заповідних зонах. Визначається розмір і кількість можливого вилову.

Не становить загрози для людини, скільки доволі полохлива при наближені плавців та дайверів.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у східних районах Тихого океану: від лиману Кус-бей (штат Орегон, США) до акваторії міста Масатлан (Мексика), включно з Каліфорнійською затокою. Дослідники ареал поділяють на 7 зон, де мешкають особини з суттєвими особливостями.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fowler, S.L., R.D. Cavanagh, M. Camhi, G.H. Burgess, G.M. Cailliet, S.V. Fordham, C.A. Simpfendorfer, and J.A. Musick (2005). Sharks, Rays and Chimaeras: The Status of the Chondrichthyan Fishes. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. pp. 281–283. ISBN 2-8317-0700-5.
  • Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. pp. 433–434. ISBN 92-5-101384-5.