Леопольд Гуттерер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леопольд Гуттерер
нім. Leopold Gutterer
Bundesarchiv Bild 146-1971-016-21, Wilhelm Kreis erhält den Adlerschild.jpg
Гуттерер — крайній праворуч (1943).
Народився 25 квітня 1902(1902-04-25)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер 27 грудня 1996(1996-12-27)[1] (94 роки)
Аахен, Німеччина
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність політик, журналіст
Знання мов німецька
Членство СС і СА
Військове звання SS-Brigadeführer Collar Rank.svg Бригадефюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Золотий партійний знак НСДАП
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Великий офіцер ордена Корони Італії
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Леопольд Гуттерер (нім. Leopold Gutterer; 25 квітня 1902, Баден-Баден27 грудня 1996, Аахен) — німецький державний діяч, один з керівників нацистської пропаганди, бригадефюрер СС.

Біографія[ред. | ред. код]

23 травня 1925 року вступив в НСДАП (квиток №6275), 4 липня 1927 року — в СС (посвідчення №1028). Займався організацією урочистих маршів і маніфестацій, парадів і оглядів. З 1930 року — завідувач пропагандою в гау Ганновер. Був видавцем партійної газети в Геттінгені. Був добре знайомий з Йозефом Геббельсом і в 1933 році був запрошений ним в Імперське міністерство народної освіти і пропаганди, де став консультантом з питань організації мітингів і державних заходів. В 1937 році очолив Управління пропаганди — найважливіше в міністерстві. З 1938 року керував справами міністерства. В травні 1941 року Геббельс, який ненавидів свого статс-секретаря Карла Ганке, скористався його призначенням на пост гауляйтера і призначив статс-секретарем Гуттерера. В разі відсутності Геббельса вів щоденні наради з високопоставленими співробітниками міністерства, передаючи їм директиви свого шефа. За словами очевидців, був «людиною, котра бажала служити, не суперечачи, і підлабузником, орієнтованим лише на особистий успіх», його також характеризують як «необтесаного, банального оратора і особистість, не здатну нікого надихнути», і одночасно, як «людину невимовної енергії і здатності ретельно вникнути в усі деталі». З 1941 року також був офіцером зв'язку при Імперському міністерстві східних окупованих територій. Був замішаний в незаконних операціях на чорному ринку, що привело його до кінця кар'єри, але завдяки заступництву Геббельса Гуттерер не переслідувався за свої махінації і був призначений генеральним директором Universum Film AG. Згодом Гуттерера призвали унтерофіцером у вермахт, а в кінці війни він вступив добровольцем у війська СС в якості винищувача танків. Був взятий в полон американськими військами. Незабаром після звільнення в жовтні 1947 року був заарештований і засуджений до 5 років ув'язнення в трудовому таборі. 14 грудня 1948 року на процесі з денацифікації визнаний «головним злочинцем» і був засуджений до 1 року таборів, позбавлення пенсії, конфіскації 80% майна і 8 років професійних обмежень. В 1960-х роках став директором театру в Аахені.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.