Леопольд Кронекер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд Кронекер
Leopold Kronecker.jpg
Народився 7 грудня 1823(1823-12-07)[1][2][3]
Легниця, Польща[3]
Помер 29 грудня 1891(1891-12-29)[1][2][3] (68 років)
Берлін, Німеччина[4]
Поховання Старе кладовище Святого Матвія[d][5]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь наукових інтересів математика
Науковий керівник Йоганн Франц Енке,
Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
Відомі учні Курт Гензель
Відомий завдяки: Символ Кронекера,
Теорема Кронекера — Вебера


CMNS: Леопольд Кронекер на Вікісховищі

Леопо́льд Кро́некер (нім. Leopold Kronecker; *7 грудня 1823, Легніца — †29 грудня 1891, Берлін) — німецький математик.

Діяльність[ред.ред. код]

Член Берлінської АН (1861), професор університету в Берліні, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1872), .

Основні праці з алгебри і теорії чисел, де він продовжив роботи свого вчителя Е.Куммера з теорії квадратичних форм і теорії груп. Велике значення мають його дослідження з арифметичної теорії величин алгебри. Був прихильником «арифметизації» математики, яка, на його думку, повинна бути зведена до арифметики цілих чисел; тільки остання, як він стверджував, є справжньою реальністю. Захищаючи ці погляди, вів наполегливу дискусію з принципами теоретико-функціональної школи Карла Веєрштраса і теоретико-множинної школи Георга Кантора.

Написав понад 120 великих і малих мемуарів, що друкувалися в спеціальних журналах. У своїх дослідженнях Кронекер, шляхом застосування еліптичних функцій, отримав ряд нових даних для теорії чисел. Його «Grundzüge einer arithmet. Theorie der algebraischen Grössen» видані разом із передруком його докторської дисертації «De unitatibus complexis», як ювілейне видання на честь Куммера (Б., 1882), а мемуари «Ueber den Zahlenbegriff» з'явилися в «Philosoph. Aufsätze» (Лпц., 1887), виданих до 50-річного докторського ювілею Едуарда Целлера.

За дорученням Берлінської академії наук Кронекер приступив до видання творів свого вчителя Діріхле) (т. I, Б., 1890); листування останнього з Кронекером видав Шерінг в «Göttinger Nachrichte» 1885. За сприяння Вейерштрасса, Гельмгольца, Шретера і Фукса, Кронекер продовжував видання «Journal für Mathematik», заснованого Креллем. Дослідження і лекції Кронекера видавалися Netto і Hensel.

Об'єкти, названі на честь Кронекера[ред.ред. код]

а також інші математичні об'єкти.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Frobenius G., Genachtnissrede auf Leopold Kronecker, B., 1893

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Record #118567020 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. а б в Cantor Kronecker, Leopold // Allgemeine Deutsche Biographie L: 1906. — Т. 51. — S. 393–395.
  4. Кронекер Леопольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start