Леопольд Стоковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд Стоковський
Leopold Stokowski LOC 26447u.jpg
Народився 18 квітня 1882(1882-04-18)[1][2]
Лондон[3]
Помер 13 вересня 1977(1977-09-13)[1][2] (95 років)
Nether Wallop[d]
гострий інфаркт міокарда
Громадянство/підданство США
Діяльність диригент і композитор
Alma mater Королівський коледж музики
Королівський коледж[d]
У шлюбі з Gloria Vanderbilt[d]
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Леопо́льд Стоко́вський (*18 квітня 1882, Лондон — †13 вересня 1977) — англо-американський диригент і органіст польського походження.

Народився 18 квітня 1882 року в Лондоні, був онуком Леопольда Стоковський (помер 13 січня 1879 р.), ймовірно, з Любліна, політичного біженця після повстання 1848 р.

У 1890 р. в Лондоні розпочав брати приватні уроки гри на скрипці і фортепіано. 3 січня 1896 Леопольд склав іспити у Королівський коледж музики в Лондоні; там він навчався під керівництвом В.С. Хойтея по класу органа. Одночасно вивчав композицію у К. Перрі і К. Стенфорда, а також диригентство у Х. Девіса. Диплом про закінчення Королівського коледжу музики отримав 1900 року. З 1900 р. керував заснованим ним хором при Церкві св. Марії на Чарінг-Кросс-роуд у Лондоні. Влітку 1905 року виїхав до США, де 7 вересня став органістом і диригентом хору при церкві св. Варфоломія в Нью-Йорку. Відразу після свого диригентського дебюту у Парижі (1908) був запрошений очолити Симфонічний оркестр Цинциннаті (США). В 1912–1938 роках керував Філадельфійським оркестром. На цьому посту приділяв велику увагу новій музиці; провів світові й американські прем'єри ряду творів С. Рахманінова, Малера, Вареза, Стравінського, Шостаковича та інших композиторів.

Після 1938 року очолював різні оркестри, зокрема Нью-Йоркський філармонічний оркестр (1949–1950), Х'юстонський симфонічний оркестр, а також сформований спеціально для нього Американський симфонічний оркестр у Нью-Йорку. У 1972 повернувся в Англію, в 1975 відбувся його останній виступ перед публікою.

Стоковський користувався майже безпрецедентною для симфонічного диригента популярністю, однак часто зазнавав критики за недостатню вимогливість у виборі шляхів, що ведуть до успіху в широкої публіки, за схильність «коректувати» класичні партитури, за надмірно пишні оркестрові обробки Баха та ін. Інтерес до акустики іноді спонукував Стоковського розсаджувати музикантів нетрадиційним способом. Також брав участь у створенні декількох кінофільмів, у тому числі Фантазії Волта Діснея (1940).

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  1. а б Record #117267384 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Стоковский Леопольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.