Леопольд Стоковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд Стоковський
Leopold Stokowski LOC 26447u.jpg
Народився 18 квітня 1882(1882-04-18)[1][2]
Лондон[3]
Помер 13 вересня 1977[1][2] (95 років)

гострий інфаркт міокарда
Громадянство США
Діяльність диригент
Alma mater Королівський коледж музики
Королівський коледж

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Леопо́льд Стоко́вський (*18 квітня 1882, Лондон — †13 вересня 1977) — англо-американський диригент і органіст польського походження.

Народився 18 квітня 1882 року в Лондоні, був онуком Леопольда Стоковський (помер 13 січня 1879 р.), ймовірно, з Любліна, політичного біженця після повстання 1848 р.

У 1890 р. в Лондоні розпочав брати приватні уроки гри на скрипці і фортепіано. 3 січня 1896 Леопольд склав іспити у Королівський коледж музики в Лондоні; там він навчався під керівництвом В.С. Хойтея по класу органа. Одночасно вивчав композицію у К. Перрі і К. Стенфорда, а також дирижерство у Х. Девіса. Диплом про закінчення Королівського коледжу музики отримав 1900 року. З 1900 р. керував заснованим ним хором при Церкві св. Марії на Чарінг-Кросс-роуд у Лондоні. Влітку 1905 року виїхав до США, де 7 вересня став органістом і диригентом хору при церкві св. Варфоломія в Нью-Йорку. Відразу після свого диригентського дебюту у Парижі (1908) був запрошений очолити Симфонічний оркестр Цинциннаті (США). В 1912–1938 роках керував Філадельфійським оркестром. На цьому посту приділяв велику увагу новій музиці; провів світові й американські прем'єри ряду творів С. Рахманінова, Малера, Вареза, Стравінського, Шостаковича та інших композиторів.

Після 1938 року очолював різні оркестри, зокрема Нью-Йоркський філармонічний оркестр (1949–1950), Х'юстонський симфонічний оркестр, а також сформований спеціально для нього Американський симфонічний оркестр у Нью-Йорку. У 1972 повернувся в Англію, в 1975 відбувся його останній виступ перед публікою.

Стоковський користувався майже безпрецедентною для симфонічного диригента популярністю, однак часто зазнавав критики за недостатню вимогливість у виборі шляхів, що ведуть до успіху в широкої публіки, за схильність «коректувати» класичні партитури, за надмірно пишні оркестрові обробки Баха та ін. Інтерес до акустики іноді спонукував Стоковського розсаджувати музикантів нетрадиційним способом. Також брав участь у створенні декількох кінофільмів, у тому числі Фантазії Волта Діснея (1940).

Джерела і посилання[ред.ред. код]

<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q27302"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q304037"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q256507"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q170109"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q36578"></a>
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q20666306"></a>
<a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q649"></a><a href="https://wikidata.org/wiki/Track:Q17378135"></a>