Лео Матос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лео Матос
Léo Matos.jpg
Особові дані
Повне ім'я Леонарду де Матус Круз
Народження 2 квітня 1986(1986-04-02) (32 роки)
  Бразилія Нітерой, Бразилія
Зріст 182 см
Вага 78[1][2] кг
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція Захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Греція «ПАОК»
Номер 3
Юнацькі клуби
2002—2003 Бразилія «Фламенго»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2004–2008 Франція «Олімпік» (М) 0 (0)
2005–2006  Бразилія «Фламенго» 8 (0)
2007 Бразилія «Томбенсе» 10 (5)
2007  Бразилія «Парана» 19 (0)
2008  Бразилія «Фігейренсе» 7 (0)
2009–2010  Бразилія «Віла-Нова» 22 (13)
2010–2014 Україна «Чорноморець» 99 (10)
2014–2016 Україна «Дніпро» 26 (1)
2016– Греція ПАОК 36 (7)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2003 Бразилія Бразилія (U-17) 6 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 вересня 2017.

Леона́рду (Леона́рдо) де Ма́тус (Мато́с) Круз (порт. Leonardo de Matos Cruz, або — Лео Матос (порт. Leo Matos); нар. 2 квітня 1986, Нітерой, штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський футболіст, фланговий правий захисник та півзахисник грецького «ПАОКа». Відомий виступами у складі таких бразильських клубів, як «Фламенго», «Томбенсе», «Парана», «Фігейренсе» та «Віла-Нова» з Гоянії, а також українського футбольного клубу «Чорноморця» з міста Одеса. У складі останнього Лео зробив велику кар'єру, ставши віце-капітаном команди[3], рекордсменом з проведених матчів за клуб серед легіонерів (121 матч), найкращим бомбардиром клубу у сезоні 2011–2012 років тощо. За цей час футболіст став Чемпіоном світу серед юнаків, срібним призером першої ліги чемпіонату України, а також півфіналістом і фіналістом кубку України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перші роки[ред. | ред. код]

Леонардо де Матос Круз народився 2 квітня 1986 року у бразильському місті Нітерой, штату Ріо-де-Жанейро. Родина мешкала у доволі бідному районі (фавелі), батько тримав маленьку продуктову крамницю. Спочатку Лео почав займатися дзюдо, але у віці восьми років потрапив до футбольної школи «Нуклео-ді-Фламенго», а потім в академію одного з найкращих клубів Бразилії — «Фламенго», в якій з одинадцяти років пройшов усі етапи підготовки[4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Бразилія[ред. | ред. код]

У 18 років бразилець переїхав до Європи, де підписав п'ятирічний контракт з марсельським футбольним клубом «Олімпік», але грав лише у молодіжному складі команди. Через пів року Леонардо віддали у річну оренду до рідного клубу «Фламенго», там пробув 6 місяців, але потім знову повернувся до Марселя, де він знову не грав. У 2006 році керівництво марсельського клубу продало гравця власникам «Томбенсе». У сезоні 2007 року був відданий на правах оренди до «Парани». Зокрема того року Лео відіграв два матчі разом із бразильською командою у престижному південноамериканському турнірі, Кубок Лібертадорес. Наступного сезону до «Фігейренсе», а у сезоні 2009—2010 захищав кольори «Віла-Нови» з Гоянії.

«Чорноморець»[ред. | ред. код]

Лео Матос під час виступів за «Чорноморець». 2011 рік

27 лютого 2010 року підписав контракт, розрахований до 30 червня 2016 року, з одеським «Чорноморцем» та став першим бразильцем у складі «чорно-синьої» команди. У складі української команди у сезоні 2009–2010 років вилетів до першої ліги, але вже наступного сезону команду очолив тренер Роман Григорчук і повернув її до Прем'єр-ліги. Також було вирішено, що Матос ефективніший в атаці (особливо у «грі на другому поверсі»), куди його й було переведено з позиції правого захисника[5]. У сезоні 2011–2012 років Лео забив 7 м'ячів у чемпіонаті та 1 у кубку ставши таким чином найкращим бомбардиром сезону у команді.

Вже наступного сезону «моряки» посіли шосте місце у національному чемпіонаті та вийшли до фіналу кубку України (вигравши у дніпропетровського «Дніпра» 2:1, один з голів забив Лео на 68-ій хвилині)[6], де команда програла донецькому «Шахтарю» 3:0. До того ж Лео, як віце-капітан команди замінив Дмитра Безотосного у матчі проти київського «Динамо». У сезоні 2012–2013 років за даними «Instat Football», що займається статистичними даними у провідних чемпіонатах Європи, Матос посів друге місце за кількістю вдалих єдиноборств серед гравців Прем'єр-ліги України — провів 630 єдиноборств, з яких 372 вдалі, також посів четверте місце за кількістю обводок м'яча — 127, з яких 96 вдалі. Однак, за тими ж даними саме на Лео у клубі більше всього будо зароблено фолів гравцями інших команд — 84 і бразилець часто-густо втрачав м'яч — 418 разів, з яких 81 на своїй половині поля[7].

Наступного сезону Лео через травму пропустив увесь початок сезону і вийшов на поле тільки 22 серпня на 79-й хвилині у матчі раунду плей-оф Ліги Європи проти албанського «Скендербеу»[8]. Окрім того, що цей матч для бразильця став дебютом у сезоні, так ще й дебютом у єврокубкових змаганнях та й, взагалі, у міжнародних клубних турнірах. Свій сотий офіційний матч у складі основного складу клубу Лео провів 2 листопада 2013 року у Львові проти місцевих «Карпат» у рамках чемпіонату України. Того дня Лео Матос вийшов на поле на початку другого тайму, замінивши Павла Кутаса на 46-й хвилині. Однак, команди зіграли у нічию[9].

«Дніпро»[ред. | ред. код]

25 червня 2014 року одеський «Чорноморець» підписав контракт з іншим українським футбольним клубом «Дніпро» з міста Дніпропетровськ, за яким Матос перейшов до складу «дніпрян»[10].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Континентальні
змагання
Інші змагання Всього
Ігор Голів Ігор Голів Назва Ігор Голів Назва Ігор Голів Ігор Голів
Україна
«Дніпро» Д
ПЛ 14-15 0 0 0 0 0 0 0 - - - 0 0
Всього 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Україна
«Чорноморець» О
ПЛ 13-14 22 0 3 0 ЛЄ 10 0 - - - 35 0
12-13 28 3 5 2 - - - - - - 33 5
11-12 19 7 3 1 - - - ПД 3 1 25 9
10-11 16 0 1 0 - - - - - - 17 0
ПЛ 09-10 13 0 0 0 - - - - - - 13 0
Всього 98 10 12 3 10 0 3 1 123 14
Бразилія
«Віла-Нова»
В 2009 ? 1 0 0 - - - - - - ? 1
Всього ? 1 0 0 0 0 0 0 ? 1
Бразилія
«Фігейренсе»
А 2008 7 0 0 0 - - - - - - 7 0
Всього 7 0 0 0 0 0 0 0 7 0
Бразилія
«Парана»
А 2007 19 0 0 0 КЛ 2 0 - - - 21 0
Всього 19 0 0 0 2 0 0 0 21 0
Бразилія
«Фламенго»
А 2006 8 0 0 0 - - - - - - 8 0
2005 6 0 0 0 - - - - - - 6 0
Всього 14 0 0 0 0 0 0 0 14 0
Франція
«Олімпік II» М
АЧФ 06-07 8[11] 0 0 0 - - - - - - 8 0
04-05 24[11] 0 0 0 - - - - - - 24 0
03-04 3[11] 0 0 0 - - - - - - 3 0
Всього 35 0 0 0 0 0 0 0 35 0
Всього за кар'єру 135 11 12 3 12 0 3 1 154 15
АЧФ — аматорський чемпіонат Франції; А — Серія А; КЛ — Кубок Лібертадорес; В — Серія В; ПЛ — Прем'єр-ліга; 1Л — Перша
ліга; ПД — першість дублерів; ЛЄ — Ліга Європи..
Останнє оновлення 20 травня 2014.

Збірна[ред. | ред. код]

2003 року Леонардо брав участь у чемпіонаті світу серед юнаків, що проходив у Фінляндії у складі збірної Бразилії. Того року бразильці почали із нічиї зі збірною Камеруна, а потім виграли п'ять матчів підряд, а у фіналі перемогли збірну Іспанії з рахунком 1:0. Всього Матос у складі збірної провів шість матчів, у яких забив 1 гол. Після цього декілька раз виступав за збірну U-20, де грав із гравцями донецького Шахтаря Ілсінью та Фернандінью.

Лео також не проти прийняття українського громадянства та грі у національній збірній[4].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Лео одружений. З дружиною, Тамі, мешкає в Одесі з 2010 року[4]. У подружжя також є син Жуано, що народився на початку вересня 2013 року[12].

Титули, рекорди та досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Світ[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

«Чорноморець»:

«Дніпро»:

Греція Греція[ред. | ред. код]

ПАОК:

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир сезону ФК «Чорноморець» Одеса (1): 2011–2012 (8 м'ячів).

Рекорди[ред. | ред. код]

«Чорноморець» Одеса:

  • Найбільша кількість офіційних матчів серед легіонерів. (121 ігор)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
  2. Статистика виступів в Україні на офіційному сайті ФФУ
  3. Дмитрий Безотосный – капитан «Черноморца». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (ru). 13-04-2012. 
  4. а б в Леонід Францескевич. Лео де Матос: «Прийняття українського громадянства сприйняв би позитивно» // Український футбол. — 2012. — 22 грудня.
  5. Король-Лео одесского «Черноморца» (часть 1). Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (ru). 05-03-2013. Архів оригіналу за 2013-08-14. 
  6. Голи Пабло Фонтанельо і Лео Матоса забезпечили одеситам участь у фіналі Кубка України та наступному розіграші Ліги Європи. prosport.tsn.ua. 08-05-2013. Архів оригіналу за 2013-08-14. 
  7. Цифровой футбол. УПЛ. Игроки. football.ua (ru). 27-06-2013. 
  8. Матч Черноморец — Скендербеу. Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (ru). 22-08-2013. Архів оригіналу за 2013-08-25. 
  9. Чемпіонат Прем'єр-ліги. 15 тур. Матч № 113. Офіційний сайт «Прем'єр-ліги». 03-11-2013. 
  10. Леонардо Де Матос покидает «Черноморец». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (ru). 25-06-2014. 
  11. а б в У чемпіонаті Франції серед аматорів, тому в загальний реєстр не входить.
  12. Леонардо Де Матос стал папой!. Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (ru). 06-09-2013. 

Посилання[ред. | ред. код]