Лео (історик)
Зовнішній вигляд
| Лео (Аракел Григорович Бабаханян) | |
|---|---|
| вірм. Առաքել Գրիգորի Բաբախանյան | |
![]() | |
| Народився | 26 квітня (8 травня) 1860 Шуша, Бакинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 листопада 1932 (72 роки) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
| Поховання | Q42794160? |
| Країна | |
| Діяльність | історик, письменник, літературознавець, публіцист, редактор, прозаїк, викладач університету |
| Alma mater | Шушинська єпархіяльна школаd (1878) |
| Галузь | історія |
| Заклад | Єреванський університет |
| Вчене звання | професор |
Лео (справжнє ім'я Аракел Григорьевич Бабаханян; 14 (26) квітня 1860–1932) — вірменський історик, письменник, літературний критик[1]. Професор Єреванського університету (1924—1932)[2].
Наукові праці присвячені історії і культурі Вірменії. Багато досліджень з основних питань історії Вірменії опублікував на початку XX сторіччя. У 1901—1905 роках у Тбілісі були опубліковані його монографії, присвячені історії вірменського книгодрукування, а також життю і діяльності Йосифа Аргутинського, Степаноса Назаряна і Григора Арцруні. Останні роки життя працював над багатотомною історією Вірменії[2].
Серед літературних творів — повісті «Мандрівник» (1887), «Зниклі» (1899), «Вардананк» (1917).
- ↑ Leo (Arakel Babakhanian) / The Heritage of Armenian Literature: From The Eighteenth Century To Modern Times, р. 506—508 (англ.)
- ↑ а б Лео Аракел Григорьевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
