Лепельське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лепельське
біл. Лепельскае возера
Лепельське
Озеро Лепельське. Білорусь
Озеро Лепельське. Білорусь
54°55′20″ пн. ш. 28°42′02″ сх. д. / 54.92222° пн. ш. 28.70056° сх. д. / 54.92222; 28.70056Координати: 54°55′20″ пн. ш. 28°42′02″ сх. д. / 54.92222° пн. ш. 28.70056° сх. д. / 54.92222; 28.70056
Розташування
Країна  Білорусь
Регіон Вітебська область
Розташування Білорусь Білорусь,
size Вітебська область,
Лепельський район
Геологічні дані
Тип мезотрофне
Розміри
Площа поверхні 10,18  км²
Висота 145,2 м
Глибина середня 13-15  м
Глибина макс. 33,7  м
Довжина 7,57  км
Ширина 2,03  км
Берегова лінія 39,65  км
Об'єм 0,075  км³
Вода
Солоність 0,27-0,33  г/л
Прозорість 1,9  м
Басейн
Вливаються Еса, Зеха, струмки
Витікають Улла
Площа басейну 1279,6  км²
Країни басейну Білорусь Білорусь
Інше
Острови 7 (0,063 км²)
Geonames 626140
Лепельське. Карта розташування: Білорусь
Лепельське
Лепельське (Білорусь)
Лепельське. Карта розташування: Вітебська область
Лепельське
Лепельське (Вітебська область)
Мапа

CMNS: Лепельське у Вікісховищі

Лепельське (біл. Лепельскае возера) — озеро у Лепельському районі Вітебської області на півночі Білорусі. Двадцять перше, за площею водного дзеркала,[1] озеро країни.

Опис та характеристика

[ред. | ред. код]

Водойма знаходиться в басейні річки Улли (басейн Західної Двіни), розташоване на півдні Вітебської області. На південному березі озера розташоване місто Лепель.

Приплив води в озеро йде по річках Еса (на півдні) та Зеха (на півночі), а також струмках. Стік здійснюється по річці Уллі, яка з лівого берега, впадає у Західну Двіну. Говорячи про водний режим Лепельського, особливо глибоководної східної затоки, можна відзначити, що воно має всі властивості мезотрофного озера. Для водойми характерні коливання прозорості води. Влітку вона становить від 1 м (поблизу міста Лепель) до 2,2 м — в східній, глибоководній затоці. Взимку сягає 4,2 м. Середня прозорість становить 1,9 м. Солоність води повишена і сягає 270—330 мг/л.[2]

Площа озера становить 10,18 км². Це дванадцяте за площею озер у Вітебській області і перше у Лепельському районі, за площею та об'ємом води (74,67 млн м³).[1] Довжина озера становить 7,57 км, максимальна ширина 2,03 км. Максимальна глибина — 33,7 м. Площа водозбору, одна із найбільших в країні і становить 1279,6 км². На озері є сім невеликих островів, із загальною площею 6,3 га.[2]

Улоговина та рельєф

[ред. | ред. код]

Улоговина водойми має складну будову і складається із 3-х частин, що мають свої назви.[3] Північна — Кустинське озеро (біл. Кусцінскае возера) — із переважаючими глибинами 10-18 м, максимальна — 23 м. Найбільше за площею — Міське озеро (біл. Гарадское возера) — об'єднує центральну та південну частину водойми. Переважаючі глибини — 13-15 м, поблизу міського пляжу доходять до 19,5 м. Будова цієї частини озера ускладнена численними підняттями, мілинами та островами. Вузька і мілководна протока на сході з'єднує Міське озеро із Білим (біл. Белае возера) — найглибоководнішою частиною водойми. Тут же, поблизу села Нове Лядно, відзначена і максимальна глибина (33,7 м).

Схили улоговини на півдні та південному сході, а місцями на заході висотою до 25 м, з осипами та зсувами, місцями задерновані; на інших ділянках заввишки близько 10 м, розорані під посіви, а на сході вкриті лісом. Безліч великих і малих заток та півостровів. Береги низькі, переважно заболочені, сильно порізані, задерновані, місцями порослі чагарником або лісом, на півдні і південному сході зливаються із схилами, місцями абразивні. Довжина берегової лінії 39,65 км (третє місце по протяжності після Нещердо та Нарочі).[2]

Флора та фауна

[ред. | ред. код]

Прибережна рослинність утворює смугу шириною від 3 м до 300 м, зріджену лише близько абразивних берегів. В озері налічується 30 видів макрофітів. Із напівзанурених та водно-болотяних переважають очерет, гліцерія, осоки, рогіз. Із підводних — рдести, елодея канадська, перистолистник, жовтець жорстколистяний. Особливістю заростання водойми є майже повна відсутність рослин із плаваючим листям, які ростуть лише у місці впадіння річки Зехи.[2]

Іхтіофауна озера відноситься до лящево-судакового типу. Основні види риб — лящ, судак, окунь, плотва, краснопірка, верховодка, лин, минь. Озеро періодично зарибнюється.[2]

Використання

[ред. | ред. код]

У 1958 році після спорудження Лепельської ГЕС рівень води в озері був піднятий на 3,5 м.[4] На початку 70-х років ГЕС була закрита, однак рівень води залишений на колишній позначці. ГЕС повторно була введена в експлуатацію у 2003 році.

Інтенсивний вплив на озеро чинять прилеглі села і особливо місто Лепель. Інтенсивна вирубка лісів, розорювання берегів, а раніше — промисловий вилов риби, в значній мірі негативно впливають на екологію водойми.

Озеро є популярним місцем для яхтсменів. Використовується для відпочинку та в оздоровчих цілях. На березі працюють база відпочинку та пансіонат «ЛОДЕ».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
  2. а б в г д Бєлорусский Посєйдон. Возера Лепельскае [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. Блакітны скарб Беларусі: энцыклапедыя / рэдкал. Г. П. Пашкоў [і інш.]. — Мн., 2007. — С. 248. (нім.)
  4. Озера Білорусі. Лепельське [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)

Посилання

[ред. | ред. код]