Лепешняк гайовий
| Лепешняк гайовий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Лепешняк (Glyceria) |
| Вид: | Лепешняк гайовий (G. nemoralis)
|
| Біноміальна назва | |
| Glyceria nemoralis | |
Лепешняк гайовий[1], лепешняк дібровний[2] (Glyceria nemoralis) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у центральній і східній Європі, західній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина 30–100(110) см. Язичок 4–6 мм довжиною, розірваний на волосоподібні частки. Листові піхви трубчасті для більшої частини їх довжини, гладкі, голі на поверхні. Листові пластини шириною 2–5 мм; світло-зелені; поверхні дещо шершаві, зверху грубі; верхівка гостра, або загострена. Суцвіття — відкрита, яйцювата волоть, 15–35 см завдовжки. Первинні гілки волоті висхідні; несуть 1–16 колосків на кожній нижній гілці. Гілочки волоті гладкі. Колоски поодинокі. Колоски до 13 мм довжиною, 5–7-квіткові. Із 7 жилок на нижній квіткової лусці тільки 3 сильно виступають і доходять до верхівки луски, інші 4 жилки слабші й у верхній третині луски майже непомітні. Пиляків 3; 1–1.5 мм завдовжки; жовті[2][3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у центральній і східній Європі (Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Білорусь, Естонія, Литва, Росія, Україна, Болгарія, Румунія, Сербія) та західній Азії (Вірменія, Азербайджан, Туреччина)[3][4][5].
В Україні вид зростає на болотистих місцях в тінистих листяних лісах — у лісових і лісостепових районах, спорадично[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Glyceria nemoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 461. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 28.02.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 28.02.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 28.02.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|