Лептура-коримбія чорна
| Лептура-коримбія чорна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Corymbia scutellata Fabricius, 1781 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Лепту́ра-кори́мбія чо́рна (лат. Corymbia scutellata, Fabricius, 1781 = Stictoleptura scutellata (Fabricius, 1781) = Leptura chrysothyreus Schrank, 1798 = Leptura funerea Geoffroy, 1785 = Leptura nigra Petagna, 1787 nec Linnaeus, 1758 = Melanoleptura scutellata (Fabricius) Miroshnikov, 1998 = Leptura scutellata Fabricius, 1781 = Paracorymbia scutellata (Fabricius) Danilevsky, 2002) — жук з родини вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
C. scutellata – належить до групи пан'європейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу, включно з її південною частиною, Кавказ, Західну Росію, частково Малу Азію та Північний Іран. У Карпатах цей вид зустрічається поодиноко, проте є звичайним для регіону, хоча характерніший для лісостепових біотопів.
Екологія[ред. | ред. код]
У гірських районах літ триває із середини червня до другої декади липня, а в передгір’ях – з кінця травня до середини червня. Імаго зустрічається на квітах. Часто відвідує арункус та королицю. Личинка розвивається в деревині цілої низки листяних дерев, таких як дуб, береза, гіркокаштан, бук та ін.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Дорослі комахи досягають 20 мм у довжину. Тіло, як і в попереднього виду, кремезне, широке. Забарвлення – цілком чорне, дуже рідко трапляються екземпляри з бурими надкрилами. Надкрила в першій третині, а також передньоспинка густо і грубо поцятковані. Щиток вкритий густими світлими волосками.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Генерація триває 2-4 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11272/ [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/melascut.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]