Лермонтовський проспект (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лермонтовський проспект
Тагансько-Краснопресненська лінія
Загальні дані
ТипОдносклепінна мілкого закладення
Глибина закладення12 [1] м
Проєктна назваПронська
Кількість1
ТипОстрівна
ФормаПряма
Довжина163 [2] м
Ширина12[2] м
Дата відкриття9 листопада 2013 [3]
Архітектор(и)Л. Л. Борзенков (рос.) (керівник авторського колективу), М. В. Волович (рос.), С. Ф. Костиков (рос.), Т. А. Нагиева (рос.), Н. Н. Солдатова (рос.), В. К. Уваров (рос.)
Будівельник(и)«СК МОСТ»: ОАО «УСК МОСТ» (рос.), ВАТ «БТС» (рос.), ООО «Тоннельный отряд № 18» (рос.), ООО «Мостотрест 2005» (рос.), ЗАО «УС ЮГСК» (рос.).
Пересадка на Косино,
Косино
А: 177, с613, 669, 722, 723, 747, 772, 773, 787; областной: 323, 346, 352, 373, 463
Виходи доЛермонтовський проспект, Хвалинський бульвар
Час відкриття5:30
Час закриття1:00
Мапа
Тагансько-Краснопресненська лінія
оборотні тупики
Планерна
Сходненська
Тушинська
Спартак
Щукинська
оборотні тупики
Октябрське поле
Полежаєвська
   
Бігова
Вулиця 1905 року
Барикадна
Пушкінська
   
Кузнецький міст
   
Китай-город
Таганська
Пролетарська
Волгоградський проспект
Текстильщики
Кузьминки
Рязанський проспект
Вихіно
Лермонтовський проспект
Жулебіно
оборотні тупики
Котельники
оборотні тупики

Лермонтовський проспект (рос. Лермонтовский проспект) — 189-а станція Московського метрополітену Тагансько-Краснопресненської лінії. Розташована між станціями «Вихіно» та «Жулебіно» і відкрита разом зі станцією «Жулебіно», 9 листопада 2013 року. [3] Станція побудована під рогом Хвалинського бульвару і Лермонтовського проспекту, звідси і назва станції, яка знаходиться за межами МКАД, приблизно за 500 м від залізничної платформи «Косино». Подальша забудова Лермонтовського проспекту і Жулебіно потребувало розвантаження «Вихіно», яка до здачі в експлуатацію станції була найзавантаженішою станцією Московського метрополітену. [4][5].

Історія

[ред. | ред. код]

Терен, на якій станція розташована був до 1984 року частиною міста Люберці Московської області. В 1984 році терен було передано Москві[6]. Весь район, навколо Люберців та інші райони уздовж Казанського і Рязанського приміського напрямків Московської залізниці вельми залежали від станції «Вихіно», на той час кінцевої зупинки Тагансько-Краснопресненської лінії і пересідної станції для обох залізничних напрямків. У 2000-х, «Вихіно» було сильно перевантажено. Зрештою, було прийнято рішення продовжити Тагансько-Краснопресненську лінію за межі «Вихіно». Будівництво першої дільниці, зі станціями «Лермонтовський проспект» і «Жулебіно», розпочалося у серпні 2011 року. Тунелі були завершені до вересня 2013 року[7]

Відкрита у складі черги «Вихіно» — «Жулебіно» 9 листопада 2013.[3]

Вестибюлі та пересадки

[ред. | ред. код]

Східний і західний вестибюлі суміщені з підземними пішохідними переходами з організацією виходів на обидві сторони Лермонтовського проспекту.

У конструкціях пішохідних переходів передбачені прорізи, які з'єднають станцію з проектованим ТПУ, який буде розміщений на північній стороні Лермонтовського проспекту.

Пішохідний перехід, що йде від східного вестибюля станції, має ще два виходи на обидві сторони Каспійського бульвару.

На поверхню виходять 7 сходових спусків шириною 4,6 м з п'ятьма ліфтами, накриті шістьма скляними павільйонами типової конструкції.

Ліфти для маломобільних громадян розміщені таким чином, щоб забезпечити попадання пасажирів з будь-якого боку вулиці в метро і дозволяють їм переміщатися з одного боку вулиці на іншу.

Пересадки

[ред. | ред. код]
  • Залізничну платформу Косино,
  • Метростанцію Косино
  • Автобуси: 177, с613, 669, 722, 723, 747, 772, 773, 787; областной: 323, 346, 352, 373, 463

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна, мілкого закладення (глибина закладення — 12 м[1]'), відстань між коліями — 14,9 м, з платформою острівного типу завширшки 12 м[2] і завдовжки 163 м[2], з двома підземними вестибюлями, сполученими з платформою станції сходами і ліфтами для маломобільних громадян.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Між станціями «Вихіно» і «Лермонтовський проспект» посередині перегону відгалужується службова сполучна гілка до Некрасовської лінії.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

В основу архітектурного вигляду станції закладена колірна шкала спектра від зеленого до червоно-помаранчевого, через жовтий (5 кольорів для станції «Лермонтовський проспект»), що проходить від вестибюля до вестибюля колійними стінами і елементами стельової підвісної світлової конструкції (з багатошарових алюмінієвих панелей зі стільниковим заповненням).

У вестибюлі станції, найближчого до центру Москви, стіни виконані у червоно-помаранчевому кольорі в керамічному камені (типу NBK Ceramic), який підходить з боку вестибюля до платформової ділянки станції.

Біля протилежних вестибюлів колір стін навпроти — зелений.

Відповідні кольори переходять зі стін пішохідних переходів на торцеві стіни і далі на стелі павільйонів над сходовими сходами.

Інші елементи інтер'єру виконані в нейтральних кольорах, будучи тлом до головної колірної теми й утворюють поєднання ясно- і темно-сірих тонів натурального каменю обробки з білим штукатурним склепінням, також нейтральний фон підтримується архітектурними елементами з нержавіючої сталі і скла на лавах, що знаходяться на платформових ділянках, і прозорих перегородках, огорожах сходів і ескалаторів у вестибюлях.

Перехід від одних квітів до інших, які поширені серед рослин в природі, перетворює підземний простір в позитивну середу, яка зберігатиметься в ньому цілий рік.

Різні кольори вестибюлів є додатковим елементом в стандартній системі інформації, прийнятої в метрополітені та допомагають пасажирам краще орієнтуватися у підземному просторі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лермонтовський проспект (станція метро)

  1. а б Гончаров, Алексей. Схема глибин закладення та конструкцій станцій московського метрополітену. 2014-05. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  2. а б в г Лермонтовський проспект. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
  3. а б в Метро «Жулебіно» та «Лермонтовський проспект» відкрили для пасажирів. // Москва 24. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 9 листопада 2013.
  4. Метро «Жулебіно» та «Лермонтовський проспект» відкрили для пасажирів. M24.ru (Russian) . 9 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 9 листопада 2013.
  5. Трафік та пасажиропотоки у московському метро (Russian) . Premium Group. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  6. Указ Президії ВР РРФСР від 19.03.1984 про передачу деяких населених пунктів Московської області до адміністративного підпорядкування Московській міській раді народних депутатів (Russian) . LawRussia.ru. Архів оригіналу за 09.11.2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  7. Дільниця «Вихіно» — «Лермонтовський проспект» у Москві (Russian) . СК МОСТ. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.

Координати: 55°42′07″ пн. ш. 37°51′03″ сх. д. / 55.70194° пн. ш. 37.85083° сх. д. / 55.70194; 37.85083

Попередня станція Лінія Наступна станція
Вихіно   Тагансько-Краснопресненська лінія   Жулебіно