Лерос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лерос
грец. Λέρος
Leros panteli.jpg
Острів Лерос

Карта
Острів Лерос на мапі Греції
Острів Лерос на мапі Греції
Географія
37°09′ пн. ш. 26°51′ сх. д. / 37.150° пн. ш. 26.850° сх. д. / 37.150; 26.850Координати: 37°09′ пн. ш. 26°51′ сх. д. / 37.150° пн. ш. 26.850° сх. д. / 37.150; 26.850
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море
Площа 74 172  км² 
Країна
Греція Греція
Регіон Додеканес, Південні Егейські острови
Адм. одиниця Додеканес
Населення 8 207 (2001)
Веб-сайт www.leros.gr
Лерос. Карта розташування: Греція
Лерос
Лерос
Лерос (Греція)

CMNS: Лерос у Вікісховищі

Лерос (грец. Λέρος) — острів в Егейському морі, належить Греції. Згідно з переписом населення 2001 року, на острові мешкало 8 207 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Лерос розташований за 317 км (171 морських миль) від Афін. Входить в групу островів Додеканес. Острів розташований між Патмосом і Калімносом. Острів займає площу близько 53 км². Довжина берегової лінії сягає 71 км. На острові розташований невеликий аеропорт.

Населені пункти[ред. | ред. код]

  • столиця острова — місто Платанос
  • основний порт — Лаккі
  • Ая-Маріна
  • Пантелі
  • Алінді
  • Парфені
  • Ксирокампос

Історія[ред. | ред. код]

Острів заселений ще в античну добу вихідцями із Мілету[1]. Відомо, що лероссців був поширений культ богині Артеміди[2][3].[4].

Лерос відомий як батьківщина давньогрецького історика, логографа, Ферекіда.

Фортеця Діви Марії[ред. | ред. код]

Фортеця була побудована в XXI ст візантійцями для оборони північно-східної частини острова. В 1087 році фортеця за наказом візантійського імператора Олексія I Комніна перейшла до Осіоса Христодулоса для заснування монастиря. Фортеця як і весь острів перейшли до генуезців, потім венеціанців (XIII ст), а в 1309 році до лицарів госпітальєрів, які внесли зміни та реставрували укріплення. Замок витрмав турецькі облоги в 1505 і 1508 роках, проте перейшов до османів у 1522 році після завершення облоги Родосу. В 1912-1945 роках фортеця використовувалась італійськими військами як військова база.[5]

(Додатково: Фортеця Діви Марії у Вікісховищі)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Геродот 5, 125
  3. Фукідід 8, 27
  4. Страбон 10, 487
  5. Papathanassiou, Manolis. Castle of Leros. Καστρολόγος (en). Процитовано 2020-12-25. 

Джерела[ред. | ред. код]