Лесик Роман Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роман Лесик
Народився 20 жовтня 1968(1968-10-20) (51 рік)
Старий Самбір, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність хімік
Alma mater Львівський державний медичний інститут
Сфера інтересів фармацевтична та медична хімія;
Заклад Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Науковий ступінь доктор фармацевтичних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України

Лесик Роман Богданович (нар. 20 жовтня 1968, Старий Самбір) — український хімік-фармацевт, доктор фармацевтичних наук. Професор кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (від 2005), декан фармацевтичного факультету (2004—2014), проректор з міжнародних зв'язків (2014—2015). Від 2015 року завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща, 2019). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019).

Біографія[ред. | ред. код]

З 1993 р. Лесик Роман Богданович викладає у Львівському державному медичному інституті (від 1996 р. — університеті, від 1998 р. — університеті імені Данила Галицького, від 2003 р. — національному медичному університеті імені Данила Галицького): аспірант (1993—1996), асистент (1996—2000), доцент (2000—2003), докторант (2003—2005), професор (від 2005) кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, декан фармацевтичного факультету (2004—2014), проректор з міжнародних зв'язків (2014—2015). Від 2015 року завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Член редакційних колегій журналів «Scientia Pharmaceutica» (Австрія), «Farmacia Szpitalna w Polsce i na swiecie» (Польща), «Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences» (Польща), ICRN Pharmaceutics (США), «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація», «Фармацевтичний часопис», «Acta Medica Leopoliеnsia»; рецензент журналів «European Journal of Medicinal Chemistry», «Bioorganic and Medicinal Chemistry», «Medicinal Chemistry Research», «Journal of Heterocyclic Chemistry», «Future Medicinal Chemistry», «Journal of Medical Science».

Заслужений діяч науки і техніки України (2020)[1].

Наукові здобутки[ред. | ред. код]

Автор понад 500 наукових та навчально-методичних праць, серед них 30 патентів України, монографія, підручник. Підготував 14 кандидатів наук. Напрями наукових досліджень: фармацевтична та медична хімія; синтез гетероциклічних сполук (похідних тіазолідину, імідазолідину, тіопірано[2,3-d]тіазолу, тощо) як потенційних протиракових, протизапальних, антиконвульсантних, антимікробних, противірусних та протитуберкульозних лікарських засобів; принциповим підходом до реалізації наукових досліджень є раціональний дизайн біомолекул на основі поєднання традиційного органічного синтезу та інноваційних технологій, таких як молекулярний докінг, QSAR-аналіз, високоефективний та віртуальний скринінг, комбінаторна хімія як елемент спрямованого пошуку біологічно активних сполук.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Синтез, перетворення та біологічна активність моно-, ди- та трициклічних похідних тіазолідину (канд. дис.). — Львів, 1996;
  • Синтез та біологічна активність конденсованих і неконденсованих гетероциклічних систем на основі 4-азолідонів (докт. дис.). — Львів, 2005;
  • Спрямований синтез біологічно активних сполук на основі 4-тіазолідонів // Журн. орг. фарм. хімії. — 2003. — № 1-2 (співавт.);
  • Фармацевтична хімія (стероїдні гормони, їх синтетичні замінники і гетероциклічні сполуки як лікарські засоби): Підручник. — Вінниця, 2003 (співавт.);
  • Synthesis and antinflammatory activity of some 2-arylamino-2-thiazoline-4-ones // Acta Pol Pharm-Drug. Res. — 2003. — № 6 (співавт.);
  • 4-Thiazolidones: Centenarian history, current status and perspectives for modern organic and medicinal chemistry // Curr. Org. Chem. — 2004, № 16 (співавт.);
  • 4-Тіазолідони. Хімія, фізіологічна дія, перспективи: Монографія. — Вінниця, 2004 (співавт.);
  • Anticancer thipyrano[2,3-d][1,3]thiazol-2-ones with norbornane moiety. Synthesis, cytotoxicity, physico-chemical properties, and computational studies // Bioorg. Med. Chem. — 2006. — № 12 (співавт.);
  • New substituted thiazolo[3,2-b][1,2,4]triazol-6-ones: Synthesis and anticancer evaluation // Eur. J. Med. Chem. — 2007. — № 5 (співавт.);
  • Synthesis and anticancer activity of novel thiopyrano[2,3-d]thiazole-based compounds containing norbornane moiety // J. Sulf. Chem. — 2008. — № 2 (співавт.);
  • A new domino-Knoevenagel-hetero-Diels-Alder reaction // Tetrahedron. Lett. — 2008, № 31 (співавт.);
  • Synthesis of novel thiazolone-based compounds containing pyrazoline moiety and evaluation of their anticancer activity. Eur. J. Med. Chem. — 2009. — № 4 (співавт.).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Who's Who in Science and Engineering 2002—2003. New Providence, Marqis Who's Who. — 2002;
  • Зіменковський Б. С., Ґжеґоцький М. Р., Луцик О. Д. Професори Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: 1784—2006. — Львів, 2006;
  • Історичні та наукові етапи становлення кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького / Б. С. Зіменковський, О. В. Владзімірська, Р. Б. Лесик та ін. // Фармац. журн. — 2007. — № 5;
  • Зіменковський Б. С., Калинюк Т. Г., Лесик Р. Б., Різничок С. В., Терещук С. І., Терещук Т. О. Сув'язь поколінь. Фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1853—2009. — Львів, 2009.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]