Лесковац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто Лесковац
Srednji grb.jpg FLAG Leskovac.gif
Герб Прапор
Нічний Лесковац
Нічний Лесковац
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Регіон Подунав'я, Ябланіцький округ
Агломерація 144 206 (2011)
Населення 60 288 (2011)
Площа 1025 км²
Поштові індекси 16 000
Часовий пояс UTC+1
Літній час в літку UTC+2
Автомобільний код LE
Географічні координати 42°59′53″ пн. ш. 21°56′46″ сх. д. / 42.99806° пн. ш. 21.94611° сх. д. / 42.99806; 21.94611Координати: 42°59′53″ пн. ш. 21°56′46″ сх. д. / 42.99806° пн. ш. 21.94611° сх. д. / 42.99806; 21.94611
Висота над рівнем моря 228 м
Місцева влада
Мер міста Горан Цвєтанович
Веб-сторінка http://www.gradleskovac.org
Карта
Лесковац (Сербія)
Лесковац
Лесковац

Commons-logo.svg Лесковац у Вікісховищі

Ле́сковац (Лесковец; серб. Лесковац, тур. Leskofça, нім. Lesskowatz) — місто в муніципалітеті Лесковац на півдні Сербії.

Населення самого міста 60 288 в (2011) році, а агломірації - 144 тис. жителів (2011).

Розташований на лівому березі річки Південна Морава (Морави), в 230 км від Белграда.


Історія[ред.ред. код]

Сліди життя Брніцької культури (8 століття до н.е.) видно на пагорбі Хісар (Хісар Лесковац), який був захищений глибоким ровом з частоколом на його внутрішній стороні в басейні Великої Морави.[1] Пізніше в залізну добу, поселення Хісар не існувало з 6 століття до н.е. до 4 століття до нашої ери. Крім того останки грецьких поселень та кераміки, трибаллів (фракійські гробниці) були розкопані в 2005 році.[2] Археологічні знахідки з багатошарових поверхонь показують, що племена скордісків і трибаллів населяли долину Лесковацу до римського завоювання в 1 столітті до нашої ери.[3] Відомі культурно-історичні пам'ятки в цій галузі є: римські некрополі в Малій Копашниці з'являються з 2-ого сторіччя нашої ери, місто Східної Римської імперії Юстиніана Прима побудоване в 535 році нашої ери. Слов'яни заселили область в 6-му столітті, і місто тоді стало відоме як Дубочіца.

Вчені стверджують, що історію цього регіону можна простежити більш достовірно з XII століття коли сербський жупан Стефан Неманя від візантійського імператора Мануїла I Комніна отримав у подарунок Дубочіцу (як називали протягом століть цю область) і пообіцяв йому "Вам ​​буде у вашому потомстві після вас," так Дубочіца стала частиною Рашки, як її автономна область (див. Битва на річці Мораві (1190)). Перша письмова згадка про Лесковац датується ХIV століттям, а потім це місце описується як велике село. Від часів імператора Душана і відразу після нього деякі села в Дубочіцi також Лесковац були подаровані монастирям: цар Стефан Душан, в 1348 році, дав в дар монастирю Хіландар село Лесковац.

Секретна церква - Оджаклія
Меморіальний парк Другої світової війни і статуя "Богиня Перемоги"

Битва при Дубочіці відбулася 24 вересня 1454 року, між Сербською деспотовиною і Османської імперії яка вторглася, і закінчилася перемогою сербів. Під час османського поневолення Лесковац був частиною санджаку Ниш. У монастирі Ясуньє присвяченому Діві Преображення і Святому Івану Хрестителю був побудований в 1499 році на пожертви сестри Ксенії. Церква Св. Івана Хрестителя була побудована в ХVI столітті.

Зайнятий в 1805 році сербами Лесковац незабаром знову перейшов до Туреччини і лише в 1878 році остаточно увійшов до складу Сербії. Лесковац став частиною Сербії після Берлінського договору в 1878 році, в цей час Сербія також стала повністю незалежною від Османської імперії. Повна незалежність від Османської імперії на Балканах спочатку мав негативний вплив на торгівлю. Тим не менше, до кінця 19-го століття, місто Лесковац став відомий на Балканах своїми майстернями. Лесковац був відомий як Leskofça в Османській імперії і був обмежений як Ниш санджак до 1878 року.

У 1903 році, завод з переробки коноплі був побудований на березі річки на північ від старого центру міста. Під час Першого сербського повстання в Сербській революції (1804-1815), заборонено Сербську православну церкву була побудована в місті, шляхом обману турецьких феодалів, обіцяючи що будівля буде слугувати будинком для священика, і додали трубу, звідси і його назва Оджаклія (димар). У 1922 році родина Teoкаревич відкрила суконну фабрику в невеликому містечку недалеко від Вучьє Лесковац. До 1938 року, на приватних текстильних фабриках міста Лесковац було зайнято 2 560 працівників. У 1870-х, були тисячі конопельних процесорів в Лесковаці, виробляючи до 150 000 возів на рік. Місто було колись відомий як "Маленький Манчестер", тому що у середині 19-го століття, в Лесковаці було тринадцять текстильних фабрик. Місто продовжувало залишатися основним текстильним центром до краху комунізму в Східній Європі, але через економічну ізоляцію Сербії в результаті етнічних воєн, віддаленого розташування, і нездатності приватизувати заводи, промисловість розвалилася в результаті депресії економікі в регіоні.

З 1929 по 1941 роки, Лесковац був частиною Вардарської бановини в Югославському королівстві.

Населення[ред.ред. код]

Центральний парк

Етнічні групи в муніципалітеті (за переписом 2011 року):

У 2011 році населення міста становило 60 288 з яких більшість складали серби. Інші значні етнічні групи включали циган, македонців і югославів. У січні 2007 року, за оцінками, налічувалося 500 чоловік китайського походження, які проживають в Лесковаці.[4] Крім власне міста, є 143 населені пункти в Лесковацький агломерації, з яких найбільш великими є Вучьє і Грделіца, близько 3000 жителів кожен.

Свого часу друге за величиною місто в Сербії, сьогодні Лесковац уражено економічними проблемами, багато людей працездатного віку мігрують з області.[5]

Культура[ред.ред. код]

Роштілійада

Роштілійада[ред.ред. код]

Роштілійада (тиждень барбекю) - є фестиваль жареного м'яса на грилі, який був організований в Лесковаці протягом багатьох років, і проходить щорічно на початку вересня. В ході заходу, головний бульвар закритий для руху протягом п'яти днів, і стенди з продуктами харчування виставлені вздовж вулиць. У заході приймають гостей з усієї Сербії, а також туристів. TOL (Туристична організація Лесковаца) зазначила, що в 2013 році, більше 700 000 чоловік відвідали захід. Організатори проводять змагання, такі як створення великого гамбургеру - плескавіці. Фестиваль є родзинкою сезону в Лесковаці.

Міжнародний Карнавал[ред.ред. код]

Свято-Троїцька церква

У 2009 році Лесковац офіційно стало містом Міжнародного Карнавалу, визначеним, Асоціацією європейських карнавальних міст, яка має більше 50 членів з Європи та Америки. Лесковацький карнавал проводиться в період фестивалю Роштілійада. Близько 1200 осіб взяли участь у карнавалі, з яких третя частина з-за кордону. Влада міста вважає відокремити цю подію в 2010 році як спеціальні туристичні заходи, які будуть введені в рамках спеціальної пропозиції міста.

Культурна спадщина[ред.ред. код]

  • Монастир Іоанна Хрестителя
  • Монастир Пресвятої Богородиці
  • Монастир Рударі
  • Монастир Чуклійенік
  • Церква Оджаклія
  • Лесковацький кафедральний собор

Примітки[ред.ред. код]

  1. Stojic 1986, 61–62. YU
  2. http://www.b92.net/info/vesti/index.php?yyyy=2005&mm=07&dd=26&nav_id=173384
  3. http://scindeks-clanci.nb.rs/data/pdf/0350-0241/2004/0350-02410454193S.pdf
  4. "Discussion Paper: The cost of non-Europe. Textile towns and the future of Serbia," European Stability Initiative, January 18, 2007, at http://www.esiweb.org/index.php?lang=en&id=156&document_ID=83
  5. "A Serbian Region Unravels With Its Textile Industry", article by Nicholas Wood in the [[Нью-Йорк Таймс |New York Times]], January 29, 2007

Посилання[ред.ред. код]


Сербія Це незавершена стаття з географії Сербії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.