Лескінів закон
Ле́скінів зако́н — акцентуаційний закон у литовській мові, що його 1881 року відкрив А. Лескін. Суть полягає в тім, що, якщо давні індоєвропейські кінцеві довготи (які збереглися в членних прикметниках) акутові, то в нечленних вони скорочуються, а якщо циркумфлексові, то зберігаються[1]:
- *rankā́ > rankà.
Дію Лескінового закону можна наочно побачити на прикладі лит. gẽras «хороший, добрий»[1]. Енклітика зберігала довготу членних прикметників, наприклад, gerą́sias, у той час як без енклітики акутова довгота скоротилася, пор. geràs:
| Відмінок | Акутові довготи | Відмінок | Циркумфлексові довготи | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Членні | Нечленні | Членні | Нечленні | ||
| Чоловічий рід | Чоловічий рід | ||||
| Оруд. одн. | gerúoju | gerù | Род. одн. | gẽrojo | gẽro |
| Наз. мн. | geriéji | gerì | Знах. одн. | gẽrąjį | gẽrą |
| Знах. мн. | gerúosius | gerùs | Род. мн. | gerų̃jų | gerų̃ |
| Нах.-Знах. дв. | gerúoju | gerù | Оруд. мн. | geraĩsiais | geraĩs |
| Відмінок | Жіночій рід | Відмінок | Жіночій рід | ||
| Наз. одн. | geróji | gerà | Род. одн. | gerõsios | gerõs |
| Оруд. одн. | gerą́ją | gerà | Знах. одн. | gẽrąją | gẽrą |
| Знах. мн. | gerą́sias | geràs | Наз. мн. | gẽrosios | gẽros |
| Нах.-Знах. дв. | geriéji | gerì | Род. мн. | gerų̃jų | gerų̃ |
Дія Лескінового закону спричинила пересув наголосу за законом Фортунатова — Сосюра, що дає підставу деяким науковцям уважати перший закон як початкову умову другого, отже, не виділяти його як самостійний.
Джерела[ред. | ред. код]
- Collinge N. E. The Laws of Indo-European. — Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 1985. — С. 115-116.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дыбо, Владимир (1981). Славянская акцентология [Слов'янська акцентологія] (PDF) (Російською) . Москва: Наука. с. 11—12. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2019. Процитовано 7 березня 2018.