Лесса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лесса (фр. Laisse) — тип строфи різної довжини, який зустрічається в середньовічній французькій літературі, зокрема в середньовічній французькій епічній поезії, такій як «Пісня про Роланда» (див. також жеста).

У ранніх творах кожна лесса складалася з (моно) асонансних віршів, хоча поява (моно) римованих лесс була все більш поширеною в пізніших віршах.[1] У вірші довжина кожної окремої лесси є змінною (тоді як метрична довжина віршів є незмінна, кожен вірш має однакову довжину складу, як правило, десятискладні або, іноді, олександрини).

Лесса характеризується стереотипними фразами та формулами та часто повторюваними темами й мотивами[2], включно з повторенням матеріалу від одніїє лесси до іншої. Подібні повтори та формульні конструкції є звичайними для усної творчості та усно-формульного твору. Середньовічні поети повторювали зміст (з різними формулюваннями, асонансом або римою) від одної лесси до іншої, такі «подібні» лесси французькою мовою називаються «laisses similaires».[1]

Приклад[ред. | ред. код]

Лесса є типовою строфою для Пісні про Ролланда.

Carles li reis, nostre emper[er]e magnes

Set anz tuz pleins ad estet en Espaigne:

Tresqu'en la mer cunquist la tere altaigne.

N'i ad castel ki devant lui remaigne;

Український переклад[ред. | ред. код]

Король наш Карл, могутній імператор,

Провоював сім літ в землі еспанській,

До моря він дійшов гористим краєм,

Тверджі нема, котра б не піддалася[3],

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Princeton.
  2. Jean Rychner, 1955. Quoted in Brault, I. Introduction, p. 8.
  3. Переклад українською Ігоря Качуровського. Типові для лесси рими в перекладі не збережено.

Література[ред. | ред. код]

  • Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics. Alex Preminger, ed. Princeton: Princeton University Press, 1965, 1974. «Laisse», p. 436.
  • Gerard J. Brault, ed. The Song of Roland: An Analytical Edition. (Pennsylvania State University, 1978). ISBN 0-271-00516-5