Леськи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Леськи
Lesky gerb.png Lesky prapor.png
Герб Прапор
Lesky5.JPG
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Рада/громада Леськівська сільська рада
Код КОАТУУ 7124984501
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1726
Населення 4 192 осіб (2010)
Територія 62,504 км²
Площа 6,7818 км²
Густота населення 625,1 осіб/км²
Поштовий індекс 19640
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°19′49″ пн. ш. 32°12′54″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 32.21500° сх. д. / 49.33028; 32.21500Координати: 49°19′49″ пн. ш. 32°12′54″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 32.21500° сх. д. / 49.33028; 32.21500
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми Кременчуцьке водосховище
Відстань до
обласного центру
19 км
Відстань до
районного центру
19 км
Місцева влада
Адреса ради с. Леськи, вул. Центральна, 53, тел. 34-32-42
Сільський голова Бас Микола Федорович
Карта
Леськи is located in Україна
Леськи
Леськи
Леськи is located in Черкаська область
Леськи
Леськи

Ле́ськи — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області.

Село розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища, яке створене на річці Дніпро, на автошляху Р10 Канів-Кременчук (дорога регіонального значення), за 19 км на південний схід від обласного центру — міста Черкаси.

Історія[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

Як свідчать археологічні розкопки, колишня територія сучасного села була заселена ще здавна. В селі, до будівництва Кременчуцького водосховища, протікало дві річки — Сага і Євтух (Йовтух), які впадали в Дніпро. Навесні, коли Сага і Дніпро розливались, утворювалося багато боліт і озер. Археологічні розкопки свідчать про те, що тут були поселення черняхівської культури. Знайдено залишки кількох осель і господарських будівель напівземлянкового типу та низку господарських ям-комор.

Будівлі мали дерев'яні стіни, обмазані глиною. Житлові й господарські будинки були поєднані у двори, що належали окремим сім'ям. Один з таких дворів мав жилий будинок розмірами 9,5×5,5 м, 2 великі та 4 невеликі господарські будівлі, а також 2 ями-комори. Жилий будинок був поділений всередині на окремі приміщення, глинобитна піч знаходилась в центральній частині. Речові знахідки представлені уламками глиняного посуду, низкою залізних виробів: ножі, уламки серпів, ключі, наконечники стріл, бронзові фібули, кістяні проколки, глиняні пряслиці, точильні бруски. Поселення датується III-IV століття. Місцевість була зручною і вигідною для перших поселенців у боротьбі проти ворогів. Населення займалося скотарством, землеробством та рибальством. Землю обробляли ралом, драпаком, бороною, а пізніше — дерев'яним плугом із залізним лемешем. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес та просо. Розводили корів, коней, свиней, овець і багато різної птиці.

У першій половині ХІІ століття поселення зазнало руйнувань під час татаро-монгольської навали. Про це свідчать знайдені тут наконечники стріл того періоду. Городище було повністю спустошено.

Литовсько-польський період[ред.ред. код]

У 1360-их роках територія поселення потрапляє під владу Великого Литовського князівства, а після Кревської унії 1385 року — під гніт польської шляхти. Жителі краю платили данину продуктами та грішми. В кінці XV століття та на початку XVI століття край заселили селяни-втікачі із Західної України. Вони шукали тут порятунку від соціально-економічного і національно-релігійного гніту литовсько-польських феодалів. Тут вони будували нові міста, села, слободи.

Особливо посилився гніт польських феодалів після Люблінської унії, коли розпочалося захоплення земель Придніпров'я польськими поміщиками, а також дарування панам цих земель окремими польськими королями. Так, 9 жовтня 1620 року за привілеєм короля Сигізмунда III було передано князю Яремі Вишневецькому у вічне користування Черкаське староство з навколишніми селами з оплатою четвертої частини прибутків у казну.

Заснування села[ред.ред. код]

У письмових документах Леськи вперше згадуються під 1726 роком. Жителі його окремих частин — Зацерківщини, Ковриг, Лисівки, Крутенівки, Байдівки, Чабанівки та Куцеволівки — займалися землеробством, скотарством, рибальством тощо. На заливних дніпровських лугах випасали корів, коней, овець.

Капустиной[ред.ред. код]

Назви поселення, що знайдені на даній території, знаходимо на мапах французького інженера Гійома Левассера де Боплана.

18-19 століття[ред.ред. код]

Наприкінці XVIII-на початку XIX століть Леськи входили до числа казенних сіл, а його мешканці вважалися державними селянами. 1839 року в селі проживало 2 980 мешканців, а за переписом 1848 року — 3502. Налічувалося 297 дворів, у селі діяли 12 млинів і корчма. 1843 року відкрили першу початкову школу. В 18501888 роках при будинку охоронця сільської церкви була відкрита школа для дітей заможних селян. В 1866 році Леськи стали волосним центром. 1896 року в селі було збудовано церковно-приходську школу, 1878 року було відкрито однокласне парафіяльне училище та дві школи грамоти, а в 1890 році село вже мало 3-річну міністерську школу.

З 1911 року в селі працював медичний пункт. В 1912 році Григорій Вашкевич створив у селі агрономічну бібліотеку. Того ж року земство збудувало нове приміщення земської школи та будинок — учительські квартири, що проіснував до 1961 року і був пізніше перенесений в нове село.

Радянський період[ред.ред. код]

Погруддя Т. Г. Шевченка

Після приходу Радянської влади, в лютому 1918 року селяни обрали волосний ревком у складі М. А. Ведмеденка, М. О. Воробкала, І. П. Клименка, Т. Г. Завалко. 5 березня 1918 року село окупували австро-німецькі війська. В грудні 1919 року частини Червоної Армії та партизани Мошенського загону звільнили Леськи від білогвардійців і денікінців і остаточно встановили радянську владу в селі. В березні 1922 року, до річниці народження Тараса Шевченка, йому було споруджено пам'ятник. Того ж року в селі була утворена комсомольська організація, секретарем якої став Я. В. Манько, а в 1923 році — місцевий осередок комуністичної партії. З березня 1923 року по липень 1924 року Леськи були районним центром. 1934 року в селі була відкрита середня школа.

22 серпня 1941 року Леськи були окуповані німецькими військами, а звільнене село було 14 грудня 1943 року, разом з Черкасами, частинами 373-ї стрілецької дивізії 2-го Українського фронту.

Після закінчення Другої Світової війни місцеві артілі в 1953 році об'єднались в колгосп ім. Ворошилова, який з 1959 року називався «Дніпро». До 1960 року Леськи знаходились на нижній терасі правого берега Дніпра серед заплав, піщаних кучугурів та боліт. У зв'язку із створенням Кременчуцького водосховища, село було перенесене на нове місце, на вищу терасу Дніпра. Воно відбудовувалось по-новому, про що говорить сучасне прямолійне планування. В 1961 році в селі було відкрито приміщення нової середньої школи.

Незалежність[ред.ред. код]

В 19901993 роках село було повністю газифіковано, а в 2000 році газифіковано і школу.

Культура[ред.ред. код]

У 2009 році було засновано перспективний рок-гурт «Кадри» з 2011 «AlmostFriends» які стали відомими в Черкаській області, до складу входять: Назаренко Ярослав, Бородай Олександр, Костенко Марина, Дігун Максим.

У березні 2016 року за підтримки ТОВ «Агростарт» та групи компаній «Добробуд» створена футбольна команда «Агро-Старт». Головним тренером назначено екс-футболіста «Гірника» Павла Остренка.

Видатні люди[ред.ред. код]

У селі народилися:

Посилання[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.