Леськовський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Леськовський палац
Leskowe sadyba Dachowskich DSC 2269 71-234-9001.jpg
Леськове, садиба Даховських

Країна

Україна Україна

Розташування Леськове, Черкаська обл
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль неоготичний
Засновник Казимір Даховский
Будівництво 1850 — 
Відомі мешканці Даховські
Стан збережений, потребує реставрації

CMNS: Леськовський палац на Вікісховищі

Леськовський палац  — невизнана, але унікальна пам'ятка архітектури 19 століття в Черкаській області.

Палац Даховських ХІХ ст. у селі Леськове Черкаської області

Історія[ред.ред. код]

Землі навколо Леськового належали князям Вишневецьким, магнатам Лянцкоронським, Тарлам.

За легендою, леськовським панам не давала спокою слава Софіївки. Тому, щоб утерти ніс Потоцьким, Даховські вирішили у себе звести палац у стилі англійського замку доби Середньовіччя.[1]

Палац збудований в 50-х роках ХІХ ст. на зразок замку, Казимиром Даховським на місці давньої резиденції його діда також Казимира Даховського. Палац оточував низькострижений живопліт та англійський парк. Навколо палацу тягнулися газони рідко оздоблені квітковими клумбами. Багато дерев були збережені ще з старого парку. В палаці була колекція старовинних тканин, на які була виділена спеціальна кімната. Крім того, тут містилося кілька десятків картин, колекції східної та європейської порцеляни. Леськівський палац-садиба уславився стадом коней англійської породи.

Садиба складалася з палацу, службових флігелів, приміщень для слуг. Даховські кохалися в конях, тому побудували в садибі і стайні.

У радянський період[ред.ред. код]

За СРСР садиба, передана радянським військовим, автоматично набувала статусу режимного об'єкта, розташування якого не розголошувалося. Тому за СРСР садиба автоматично виключена з видання «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», тома 1-4, Киев, «Будівельник», 1986.

Надзвичайно висока мистецька вартість садиби не враховувалась ні тоді, ні зараз. Палац за часів СРСР було передано то під піонер-табір, то під санаторій, згодом — військовий шпиталь, склад медикаментів тощо. Нині об'єкт у власності Міністерства Оборони України. Доступ лише з дозволу командира частини.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Палац тривалий час не вносили до переліку туристичних об'єктів. Доступ до будівлі для відвідувачів обмежений. Сама споруда поступово руйнувалась.[2]

8 квітня 2013 року громада Монастирищенського району звернулась до голови облдержадміністрації з проханням врятувати унікальний ландшафтно-архітектурний комплекс. 18 червня був підготовлений проект постанови Верховної Ради України «Про заходи щодо збереження ландшафтно-архітектурного комплексу „Садиба Даховських“ в Черкаській області».[3] Верховна Рада порекомендувала Кабінету Міністрів України передати цю пам'ятку архітектури на баланс Міністерства культури України та включити її до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Черкаська обласна державна адміністрація зобов'язалась розробити та затвердити програму збереження ландшафтно-архітектурного комплексу та відновлення його ландшафту.[4]

Пейзажний парк садиби[ред.ред. код]

Навколо замку розплановано пейзажний парк (за планом нагадує трапецію), що ширшим боком повернутий до ставка на річці Конелі. Водне дзеркало збагачене штучно утвореним острівцем.

Згадки у літературі[ред.ред. код]

  • Леськовський замок став центральною локацією однією з повістей циклу «Русалонька із 7-В» Марини Павленко, а саме «Русалонька із 7-В та загублений у часі».

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]