Летиція Рамоліно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Летиція Рамоліно

Letizia Bonaparte

Robert Lefèvre 001.jpg
Народилася 24 серпня 1750(1750-08-24)
Аяччо
Померла 2 лютого 1836(1836-02-02) (85 років)
Рим, Папська держава
Громадянство (підданство) Flag of France.svg Франція
Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Ім'я при народженні Maria Letizia Ramolino
Титул Nobile[d]
У шлюбі з Carlos Bonaparte[d]
Діти Наполеон I Бонапарт, Жозеф Бонапарт, Lucien Bonaparte[d], Elisa Bonaparte[d], Людовик I Бонапарт, Pauline Bonaparte[d], Caroline Bonaparte[d] і Жером Бонапарт

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Марія Летиція Рамоліно (фр. Maria Letizia Ramolino, 24 серпня 1750 року, Аяччо — 2 лютого 1836 року, Рим) — мати Наполеона Бонапарта.

Біографія[ред.ред. код]

Портрет Летиції Рамоліно на смертному одрі

Уродженка Аяччо, Летиція походила з благородного сімейства генуезького походження. У 14 років була видана заміж за юриста Карло Буонапарте. У них народилося 13 дітей, з яких до зрілого віку дожили 5 синів і три дочки:

У 1769 році Корсика перейшла під контроль Франції, проте Летиція так і не вивчила французької мови. У 1785 році овдовіла і через 8 років змушена була з дітьми перебратися на материк, в Марсель.

Після коронації Наполеона (на якій вона не була присутня) він подарував Летиції титул «Мадам Мати Імператора» (фр. Madame Mère de l'Empereur) і подарував маєток Пон-сюр-Сен під Парижем. Незважаючи на величезні статки, Мадам-мати жила на межі бідності і відрізнялася скупістю. Французькими державними справами не цікавилася і рідко бувала при дворі.

Після повалення імператора-сина втікла з братом, кардиналом Фешем, у Рим, де і провела решту життя в палаццо Бонапарте на площі Венеції. Її останки за наказом Наполеона III були перевезені з Італії в Аяччо.

Сімейство Рамоліно[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • François Duhourcau, La Mere de Napoleon: Letizia Bonaparte éd. Excelsior, 1933
  • Alain Decaux Letizia, mère de l'Empereur, éd. Amiot Dumont, 1951
  • Éric Le Nabour, Letizia Bonaparte: La mère exemplaire de Napoléon Ier éd. Corps 16, 2009 2009
  • Félix Hippolyte Larrey (Baron Larrey de l'Institut de France), Madame Mère, E. Dentu Editeur, 1892, 2 Vol.
  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Летиція Рамоліно

Примітки[ред.ред. код]