Перейти до вмісту

Летиція (королева Іспанії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Летиція, королева Іспанії
ісп. Letizia Ortiz Редагувати інформацію у Вікіданих
Летиція у 2022 році
Ім'я при народженніісп. Letizia Ortiz Rocasolano Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоЛетиція Ортіс Рокасолано
Народилася15 вересня 1972(1972-09-15)[1][2] (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ов'єдо, Астурія[d][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьсередземноморська раса Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняОв'єдо
Рівас-Васіамадрид
Мадрид
Палац Сарсуела Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, телеведуча, аристократка, військова кореспондентка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materSchool of Communication (Complutense University of Madrid)d (1995) і Instituto Ramiro de Maeztud (1990) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладRTVE, Grupo PRISAd, Агенція ЕФЕ, Vocentod, Prensa Ibéricad і Siglo 21 (Mexican newspaper)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAcademia de Televisión y de las Ciencias y Artes del Audiovisual de Españad (2018)[4] і Asociación de la Prensa de Madridd Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станшляхтич[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Титул принцеса
Астурійська
Посадаконсорт Іспаніїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатоличка
РідІспанські Бурбони і королевська родина Іспанії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJesús José Ortiz Álvarezd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиPaloma Rocasolano Rodríguezd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіMenchu Álvarez del Valled, Víctor Elíasd, José Luis Ortiz Velascod, Francisco Rocasolano Camachod, Enriqueta Rodríguez Figueredod, Carla Vigod, Felipe de Marichalar y Borbónd, Victoria de Marichalar y Borbónd, Juan Urdangarín y de Borbónd, Pablo Urdangarín y de Borbónd, Miguel Urdangarín y de Borbónd, Irene Urdangarín y de Borbónd, Хуан Карлос I, Софія Грецька та Ганноверська, Інфанта Єлена, герцогиня де Луго, Інфанта Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська, Amanda і Erind Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриТельма Ортіс Рокасоланоd і Еріка Ортіс Рокасоланоd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зФеліпе VI, король Іспанії
Дітипринцеса Леонор (2005)
інфанта Софія (2007)
Вага58 кг[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст1,68 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Волоссятемно-коричневеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Очізелені Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 1474562 Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб
Герб

Лет́иція Ортіс Рокасолано (ісп. Letizia pronounced: [leˈtiθja oɾˈtiθ rokasoˈlano]; нар. 15 вересня 1972) — королева Іспанії (у шлюбі з Філіпом VI), журналістка, телеведуча та письменниця.

Летиція походила з родини середнього достатку. Вона працювала журналісткою на ABC і EFE, перш ніж стати ведучою новин на CNN+ і Televisión Española. У 1998 році вона одружилася з Алонсо Герреро Пересом, з яким розлучилася наступного року. У 2004 році Летиція стала дружиною Феліпа, тодішнього принца Астурійського як сина та спадкоємця короля Хуана Карлоса I. У пари є дві доньки Леонор і Софія. Як принцеса Астурійська, Летиція представляла свого тестя в Іспанії та за кордоном. Після зречення Хуана Карлоса в червні 2014 року Феліп став королем, зробивши Летицію королевою-консортом.

Як дружина правлячого монарха, Летиція не має власних конституційних функцій, бо це заборонено конституцією, якщо вона не бере на себе роль регентки.[6] У цьому сенсі королева виконує публічні зобов’язання, представляючи Корону, часто зі своїм чоловіком, але вона зосереджена на тому, щоб бути патронесою, президенткою або членом численних благодійних організацій та організацій, і вона є видимим обличчям міжнародного співробітництва Іспанії, часто подорожуючи по всьому світу, наглядаючи за цим і просуваючи його.[7]

Родина

[ред. | ред. код]

Летиція Ортіс Рокасолано народилася 15 вересня 1972 року в санаторії Міньор в Ов’єдо, Астурія[8], старша дочка Хесуса Хосе Ортіса Альвареса, журналіста, та його першої дружини Марії де ла Паломи Рокасолано Родрігес, дипломованої медсестри та представниці профспілки лікарні.[9] У неї є дві молодші сестри Тельма (нар. 1973) і Еріка (1975–2007). Еріка покінчила життя самогубством через навмисне передозування наркотиків, коли Летиція була вдруге вагітна.[10]

Батьки Ортіс розлучилися в 1999 році. 18 березня 2004 року її батько повторно одружився в Мадриді з колегою-журналісткою Аною Тогорес.[11][12]

Дідусем і бабусею Ортіса по батьковій лінії були Хосе Луїс Ортіс Веласко (бл. 1923–2005), комерційний службовець в Оліветті;[13] та Марія дель Кармен «Менчу» Альварес дель Валле (1928–2021), радіомовниця в Астурії понад 40 років. Її дід по материнській лінії був Франсіско Хуліо Рокасолано Камачо (1918–2015), механік і водій таксі в Мадриді понад 20 років, який мав французьке та окситанське походження.[14][15][16] Бабуся Летиції по материнській лінії, Енрікета Родрігес Фігередо (1919–2008), була інсуларес[en] (кріолло[en]), білою філіппінкою[17][18], яка походила з Філіппін і народилася в сім’ї іспанців.[19]

Британські генеалоги надали докази того, що через родовід своєї матері Рокасолано Ортіс походить від Асторга Рокесулана (померла приблизно в 1564 р.), а її герб містить герб родини Рокасолано.[20] Звіти припускають – і залишаються недоведеними – що з боку її діда по батьківській лінії вона є нащадкою родини без титулу, яка походить від середньовічної знаті, яка служила констеблями Кастилії.[21]

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]

Ортіс відвідувала школу Ла Ґеста в Ов'єдо, перш ніж її сім'я переїхала в Рівас-Васіамадрід[22] поблизу Мадрида, де вона відвідувала середню школу Раміро де Маезту.[23] Вона отримала ступінь бакалавра журналістики в Мадридському університеті Комплутенсе, а також ступінь магістра аудіовізуальної журналістики в Інституті досліджень аудіовізуальної журналістики.[24]

Під час навчання Ортіс працювала в астурійській щоденній газеті La Nueva España, а пізніше в газеті ABC і національному інформаційному агентстві EFE.[25][26] Отримавши ступінь магістра, вона поїхала до Гвадалахари, Мексика, де працювала в газеті Siglo 21 і почала працювати над докторським дослідженням. Проте вона не завершила свою докторську дисертацію, оскільки повернулася до Іспанії.[27] Після повернення до Іспанії вона працювала в іспанській версії економічного каналу Bloomberg, а потім перейшла в новинну мережу CNN+.[26]

У 2000 році Ортіс перейшла на TVE, де почала працювати на каналі новин 24 години. У 2002 році вона була ведучою щотижневої програми новин Informe Semanal, а пізніше щоденної ранкової програми новин Telediario Matinal на TVE 1.[28][29] У серпні 2003 року, за кілька місяців до заручин із Феліпе, принцом Астурійським, Ортіс отримала підвищення до ведучої щоденної вечірньої програми новин TVE Telediario 2, найпопулярнішої програми новин в Іспанії.[30] У 2000 році вона репортажувала з Вашингтона, округ Колумбія, про президентські вибори. У вересні 2001 року вона вела пряму трансляцію з гіпоцентру після терактів 11 вересня в Нью-Йорку, а в 2003 році вона подала звіти з Іраку після війни.[31] У 2002 році вона надіслала кілька репортажів з Галісії на півночі Іспанії після екологічної катастрофи, коли затонув нафтовий танкер «Престиж».[32]

Перший шлюб

[ред. | ред. код]

Ортіс одружилася з Алонсо Герреро Пересом (народився в 1962 році), письменником та вчителем літератури середньої школи, 7 серпня 1998 року на простій цивільній церемонії в Альмендралехо, Бадахос, після 10 років залицянь.[33] Шлюб було розірвано розлученням у 1999 році[34].

Другий шлюб і діти

[ред. | ред. код]
Принц і принцеса Астурійські на весіллі кронпринцеси Вікторії та Даніеля Вестлінга в 2010 році
Докладніше: Весілля принца Феліпа та Летиції Ортіс

1 листопада 2003 року, на подив багатьох, королівський дім оголосив про заручини Ортіс із принцом Феліпе.[35] Після цього вона переїхала жити в крило палацу Сарсуела до дня свого весілля.[36] Принц Астурійський зробив їй пропозицію, подарувавши обручку з діамантом 16 багетів і оздобленням з білого золота. Вона відзначила цю подію, подарувавши йому запонки з білого золота та сапфірів і класичну книгу.[37]

Вінчання відбулося 22 травня 2004 року в соборі Альмудена в Мадриді.[38] Це було перше королівське весілля в цьому соборі. Минуло майже століття з того часу, як столиця святкувала королівське весілля, як батьки принца одружилися в Афінах, а його сестри, інфанта Єлена та інфанта Крістіна, взяли шлюб у Севільї та Барселоні відповідно. Весільну сукню Летиції розробив іспанський модельєр Мануель Пертегас, її весільні туфлі — Пура Лопес; а вуаль, подарунок нареченого, була виконана з білого шовкового тюлю та вручну вишита деталями.[39] Оскільки попередній шлюб Летиції передбачав лише цивільну церемонію, католицька церква не вважає його канонічно дійсним і тому не вимагала анулювання, щоб продовжити католицький шлюб із принцом Астурійським.[40]

У шлюбі Летиція народила двох доньок: Леонор, принцесу Астурійську (31 жовтня 2005)[41] та інфанту Софію (29 квітня 2007) в міжнародній лікарні Ruber у Мадриді.[42] Хрестини Леонор відбулися 14 січня 2006 року, Софії — 15 липня 2007 року.

Принцеса Астурійська (2004–2014)

[ред. | ред. код]
Король Хуан Карлос і королева Софія з принцом і принцесою Астурійськими в Pascua Militar 2009 року.

Принцеса Летиція негайно приєдналася до виконання обов'язків свого чоловіка та багато подорожувала Іспанією, представляючи інтереси свого свекра. Вони також представляли Іспанію в інших країнах: разом із чоловіком вона відвідала Йорданію, Мексику, Перу, Угорщину, Домініканську Республіку, Панаму, США, Сербію, Бразилію, Уругвай, Швецію, Данію, Японію, Китай та Португалію. Вона також привітала міжнародних високопосадовців разом з іншими членами королівської сім’ї та відвідала зустрічі іноземних членів королівської сім’ї в Люксембурзі на срібну річницю весілля Великого Герцога Анрі та Великої Герцогині Марії Терези та в Нідерландах на 40-й день народження Віллема-Олександра, принца Оранського.[43]

Про сольну програму Летиції було оголошено в 2006 році, незабаром після оголошення про її другу вагітність. Летиція виступала в декількох аудиторіях, і її робота зосереджена на соціальних питаннях, таких як права дітей, рідкісні захворювання, культура та освіта. Наприкінці 2007 року її сольна програма почала зростати в кількості заходів, які вона виконувала сама, а програми Феліпе та Летиції стали більш чіткими та розділеними.[44]

У вересні 2010 року Іспанська асоціація проти раку (AECC) призначила її почесною президенткою Асоціації та її наукового фонду.[45]

Королева-консорт була присутня, коли король Хуан Карлос I дарував своєму синові, королю Феліпу VI, пояс генерал-капітана збройних сил (що символізує передачу королівської та військової влади),[46] а також коли Феліп присягнув перед Генеральними кортесами виконувати свої обов'язки, захищати Конституцію, а також поважати права громадян та іспанських регіонів.[47][48]

23 червня 2014 року на урочистому відкритті виставки Ель Греко та сучасного живопису в музеї Прадо в Мадриді королева Летиція здійснила свою першу самостійну участь у ролі королеви.[49] 25 червня 2014 року король призначив Хосе Мануеля де Зулета-і-Алехандро, 14-го герцога Абрантеса, її особистим секретарем.[50]

Під час своєї першої закордонної поїздки як король і королева Феліпе та Летиція зустрілися з Папою Франциском 30 червня 2014 року в Апостольському палаці.[51] Пізніше вони зустрілися з кардиналом Державним секретарем П’єтро Пароліном у супроводі монс. Антуан Камільєрі, заступник міністра у справах відносин з державами. Цей візит відбувся після візиту короля Хуана Карлоса I і королеви Софії 28 квітня.[52]

У вересні 2014 року Летиція очолила Королівську раду з питань інвалідності, державну установу, що захищається Короною, президентом якої є дружина правлячого монарха.[53]

Королева Іспанії

[ред. | ред. код]
Феліпе та Летиція під час проголошення нового суверена перед іспанським парламентом.

19 червня 2014 року Летиція стала королевою Іспанії, коли її чоловік став Феліпом VI; як така, вона дотримується звертання величності.[54] Вона є першою королевою іспанського походження після Мерседес Орлеанської, першої дружини Альфонса XII, у 1878 році[55]. Вона також є першою іспанською королевою, яка народилася простолюдинкою.[56]

Король і королева на офіційному прийомі, який президент Чилі Мішель Бачелет влаштувала під час свого державного візиту до Іспанії.

25 жовтня 2014 року вона відвідала церемонію вручення нагород принца Астурійського, останню з такою назвою. З 2015 року вони були перейменовані на «Премії принцеси Астурійської», а їх президентом стала Леонор, принцеса Астурійська.[57]

27 жовтня 2014 року вона поїхала до Відня, Австрія, щоб урочисто відкрити виставку про іспанського художника Дієго Веласкеса, що ознаменувало її перший міжнародний сольний візит.[58] Там вона познайомилася з президентом Австрії Хайнцом Фішером і його дружиною Маргіт Фішер.[59] Це був не останній її самостійний закордонний візит того року, вона відвідала Португалію в листопаді на церемонії закриття 2-ї Іберо-американської зустрічі з рідкісних захворювань[60] та Італію для участі у Другій міжнародній конференції з питань харчування, організованій Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, де вона виступила з основною промовою.[61] У своїй промові вона високо оцінила роль жінок у боротьбі з голодом, назвавши «неприпустимим» те, що понад 850 мільйонів людей у світі страждають від голоду, і вимагала, щоб харчова промисловість збалансувала свої «комерційні інтереси» з її «відповідальністю» для викорінення ожиріння.[62]

У грудні 2014 року вона очолила загальні збори Іспанської асоціації проти раку, асоціації, яку вона очолює з 2010 року[63] і як королева продовжує працювати.[64]

Протягом 2015 року Летиція продовжувала підтримувати соціальні заходи, пов’язані з відповідними захворюваннями, відвідуючи заходи та зустрічі Іспанської асоціації проти раку, Іспанської федерації рідкісних захворювань[65] та Іспанського Червоного Хреста[66] тощо.

Король і королева запланували свій перший державний візит на березень 2015 року до Франції. Однак 24 березня 2015 року їм довелося відкласти візит через те, що пілот рейсу 9525 компанії Germanwings навмисно розбив літак у Французьких Альпах[67], убивши 150 людей, у тому числі 51 іспанця.[68] Вони відновили державний візит на початку червня, їх вітав президент Франції Франсуа Олланд.[69] Вони також зустрілися з прем’єр-міністром Мануелем Вальсом, президентом Сенату Франції Жераром Ларше, президентом Національних зборів Клодом Бартолоне та мером Парижа Анн Ідальго.[70][71]

13 квітня 2015 року королева Летиція відвідала Артилерійську академію, що стало її першим окремим військовим заходом.[72][73] Через кілька днів вона поїхала з чоловіком до Копенгагена, Данія, щоб відзначити 75-річчя королеви Маргрете II.[74]

Королева Летиція під час візиту до Джікіліско, Сальвадор

З 25 по 28 травня 2015 року Летиція здійснила свій перший міжнародний візит до Гондурасу та Сальвадору.[75]

У червні 2015 року Летицію було призначено спеціальною амбасадоркою з питань харчування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.[76] Наприкінці цього місяця, після подорожі до Франції, вона та король здійснили державний візит до Мексики, їхній перший візит до Америки в якості суверенів Іспанії.[77] Вони зустрілися з президентом Мексики Енріке Пенья Ньєто, першою леді Анжелікою Рівера, головою Мехіко Мігелем Анхелем Мансерою та лідерами Конгресу Мексики.[78][79] Наприкінці липня 2015 року вона сама поїхала до Мілана, Італія, на виставку Expo 2015.[80]

З 14 по 19 вересня 2015 року Король і Королева здійснили офіційний візит до Сполучених Штатів, де вони відвідали американського президента Барака Обаму та його дружину Мішель Обаму та Комітет Сенату США з міжнародних відносин.[81] Пізніше вони поїхали до Луїзіани, де їх прийняли солдати в традиційній формі іспанської Луїзіани, і до Вірджинії, щоб відвідати Маунт-Вернон.[81]

У жовтні 2015 року вона сама поїхала до Дюссельдорфа, Німеччина, щоб урочисто відкрити виставку про іспанського художника Сурбарана.[82] Того місяця вона також супроводжувала короля Феліпа на церемонії нагородження премією принцеси Астурійської, першої з тих пір, як Леонор стала принцесою Астурійською.[83]

Наприкінці 2015 року королева побувала на двох похоронах. По-перше, у листопаді, разом з рештою королівської родини вона відвідала похорон інфанта Карлоса, герцога Калабрійського в Ель-Ескоріалі.[84] По-друге, у грудні вона була на похоронах іспанських поліцейських, які загинули під час нападу на посольство Іспанії в Кабулі в 2015 році.[85]

2016 рік був стриманим для королівської родини . Виборчий процес, який розпочався з загальних виборів 2015 року[86], а потім загальних виборів 2016 року[87] ускладнив для корони розробку нормального порядку денного. Летиція розпочала 2016 рік, прийнявши в аудиторію різні соціальні організації, такі як Ромський секретаріатський фонд,[88] Асоціація дитячих організацій Іспанії,[88] Асоціація специфічних мовних розладів Мадрида[89] та Іспанський фонд харчування,[90] який інформував королеву про свої цілі, діяльність і проєкти.

У березні 2016 року витік текстових повідомлень між Летицією та бізнесменом Хав’єром Лопесом Мадридом викликав суперечки. Разом з іншими керівниками та членами правління фінансової групи Caja і Bankia Мадрида звинуватили в корупції. У жовтні 2014 року Летиція пообіцяла йому свою підтримку, написавши повідомлення: «Ми знаємо, хто ви, а ви знаєте, хто ми. Ми знаємо один одного, любимо один одного, поважаємо один одного. До біса решту. Цілую подруга з йоги (сумую за тобою!!!)». Феліпе також приєднався, написавши «Ми справді!» Згодом ці тексти опублікувала газета El Diario. Згодом офіційний представник палацу заявив, що король і королева більше не друзі з Лопесом Мадридом через його юридичні проблеми.[91][92]

Також у березні Летиція здійснила першу з двох міжнародних поїздок, які вона мала в 2016 році. Вона супроводжувала короля Феліпе до Пуерто-Ріко, щоб головувати на 7-му Міжнародному конгресі іспанської мови[93].

22 квітня 2016 року король і королева дали аудієнцію іспанському фігуристу Хав’єру Фернандесу після перемоги на Чемпіонаті світу 2016 (його другий титул поспіль).[94]

На завершення року наприкінці листопада 2016 року іспанські монархи здійснили державний візит до Португалії, де вони, зокрема, зустрілися з президентом Португалії Марсело Ребелу де Соузою та прем’єр-міністром Антоніу Коштою.[95] Поки король виконував свої конституційні зобов'язання перед португальською владою, королева зустрілася з президентом Португальської ліги проти раку Віктором Велозу.[96]

Летиція разом з Джуліаною Авадою, першою леді Аргентини, у 2017 році

2017 рік почався так само, як і минулий, з того, що Летиція зустрілася з деякими відповідними громадськими організаціями, які вона очолювала. У лютому обидва іспанські монархи вітали важливих іноземних лідерів у королівському палаці Сарсуела, таких як президент Німеччини Йоахім Гаук і його дружина Герхільд Радтке[97] та президент Угорщини Янош Адер і його дружина Аніта Герцег.[98] Саме під час зустрічі з цими останніми гостями члени королівської сім’ї дізналися про початкове судове рішення, яке визнало Іньякі Урдангаріна, зятя короля, винним у кількох корупційних злочинах.[99] Сестра короля, інфанта Крістіна, була звільнена від усіх злочинів.[99] На завершення місяця Феліпе та Летиція вітали президента Аргентини Маурісіо Макрі та першу леді Хуліану Аваду під час їхнього державного візиту до Іспанії.[100]

23 березня 2017 року вона здійснила свою першу в цьому році сольну поїздку до Порту, Португалія, щоб взяти участь у 7-й конференції «Тютюн або здоров’я». Там вона зустрілася з президентом Португалії, єврокомісаром з охорони здоров’я та безпеки Вітенісом Андріукайтісом, міністром охорони здоров’я Португалії Адальберто Кампосом Фернандесом і мером Порту Руї Морейра.[101]

У квітні 2017 року королева Летиція та король Феліп здійснили державний візит до Японії.[102] Наприкінці року вони поїхали до Нідерландів, щоб відсвяткувати 50-річчя Віллема-Олександра.[103] У травні вони запропонували обідати йорданській принцесі Муні Аль Хусейн[104] і президенту Португалії. Разом із королем Хуаном Карлосом і королевою Софією вони також святкували 40-річчя Фонду королеви Софії та 10-річчя Центру Фонду Альцгеймера.[105]

У середині липня 2017 року члени іспанської королівської сім'ї здійснили державний візит до Великої Британії, де зустрілися з королевою Єлизаветою II і принцом Філіпом, герцогом Единбурзьким.[106] Вони також возз'єдналися з принцом і принцесою Вельськими, Чарльзом і Камілою.[107]

31 жовтня 2018 року королева з гордістю стала свідком першого публічного виступу своєї старшої дочки, принцеси Леонор, яка зачитала першу статтю Конституції Іспанії під час святкування 40-ї річниці Великої хартії вольностей.[108] Через рік, 18 жовтня 2019 року, Летиція супроводжувала свою доньку Леонор на врученні нагород Принцеси Астурійської, вперше для юної принцеси.[109] На цьому заході спадкоємиця престолу виголосила свою першу публічну промову.[110]

У контексті COVID-19 королю Феліпе довелося кілька разів ізолюватися на карантин через позитивний результат тесту на коронавірус у період між 2020 і 2022 роками[111][112]. Поки він був ізольований, королева заміняла його в тих заходах, на які вона була уповноважена конституцією (вручення нагород,[113] обіди, інавгурація заходів[114] тощо), але не в тих заходах, які тісно пов’язані з конституційними обов’язками (наприклад, робоча зустріч із президентом Боснії та Герцеговини Желько Комшичем у 2022 році, яку довелося відкласти[115]).[116]

На церемонії вручення нагород Rey Jaime I у Валенсії 2020 року королева Летиція вручила переможцям золоті медалі та виголосила коротку промову, в якій відзначила «талант, зусилля та щедрість» переможців.[117][118]

Король і королева разом з іншими представниками влади під час церемонії відкриття Галереї королівських колекцій 25 липня 2023 року.

Після одномісячної затримки, щоб уникнути втручання у виборчу кампанію загальних виборів 2023 року, 25 липня 2023 року Король і Королева урочисто відкрили Галерею Королівських колекцій[119], новий музей, спонсорований Patrimonio Nacional, урядовою агенцією, яка охороняє Коронні активи.

17 серпня 2023 року король Феліп та королева Летиція разом із інфантою Софією супроводжували принцесу Леонор до загальновійськової академії, щоб розпочати трирічну військову підготовку.[120] Леонор використовувала прізвища свого батька та матері «Бурбон Ортіс».[121]

Наприкінці серпня 2023 року вона поїхала зі своєю молодшою донькою Софією до Австралії, щоб побачити фінал Чемпіонату світу з футболу серед жінок 2023 року між Іспанією та Англією.[122] Королева доставила трофей чемпіонам світу, Іспанії, і святкувала з ними на полі.[123][124] Побічно це викликало критику на адресу британської королівської родини за їх відсутність на заході.[125][126][127]

Звання та відзнаки

[ред. | ред. код]
Королівська монограма королеви Летиції

21 травня 2004 року, за день до одруження з Феліпом, Летиція була нагороджена Великим хрестом Дами Королівського та видатного ордена Карла III.[128] Відтоді Летиція отримувала різні визнання та нагороди від іноземних держав та інші іспанські почесті.

Після одруження до вступу її чоловіка на престол у 2014 році Летицію називали «Її Королівською Високістю Принцесою Астурійською», а з того часу - «Її Величність Королева».

Герб

[ред. | ред. код]
Герб королеви Летиції

Герб королеви Летиції був прийнятий у 2014 році на основі дизайну, створеного для неї Астурійською академією геральдики та генеалогії (Academia Asturiana de Heráldica y Genealogía) у травні 2004 року та затвердженого Вісенте де Каденас у Вісент, Кроніста Рей де Армас. Це був герб принцеси Астурійської.[129] Оновлення 2014 року підтвердив Дон Альфонсо Себальос-Ескалера-і-Гіль, Хронік Гербів Кастилії та Леону.

Герб королеви не має офіційного статусу, оскільки в Іспанії королівським указом визнаються лише герби короля, почесного короля Хуана Карлоса та принца Астурійського.[130][131]

Корона королеви-консорта (арки корони змінювалися залежно від консорта).

Персональний штандарт королеви Летиції

У центрі герба золотий гранат, обтягнутий золотою насічкою, підтримуваний, виліплений і облямований двома золотими листками (Гранада); внизу лазурова облямівка, три золоті конвалії (Бурбон-Анжу); II, на чверть 1-й і 3-й лазурові, восьмипроменева зірка, обтягнута золотою насічкою і золотою облямівкою (Ортіс); 2-й і 3-й золоті троянда, обтягнута золотою насічкою і золотою насічкою (Рокасолано)[130][131].

Персональний герб королеви Летиції має герб її чоловіка праворуч (ліворуч від глядача) з її родинними гербами - 1-а і 4-а чверті - герб її батька Хесуса Ортіса; 2-а і 3-я чверті - герб її діда по материнській лінії Франциско Рокасолано[130][131].

На гербі Великий хрест ордена Карла III зі стрічкою.

Особистий королівський штандарт королеви - штандарт іспанського монарха (малиновий квадратний прапор), облямований основними кольорами герба її сім'ї (синім та жовтим) та обтяжений її особистим гербом.

Королева Летиція та Україна

[ред. | ред. код]

3 березня 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, в мережі поширилось фото королеви у вишиванці, яку вона одягла на знак підтримки України.[132]

28 квітня 2022 року у одній із поставок озброєння Україні для ведення бойових дій від Іспанії[133] в ящиках серед гранатометів були заховані кільця іспанської ковбаси. Як повідомив Антон Геращенко у своєму телеграм-каналі, в інструкціях до «посилок» також знаходились листи від Королеви Іспанії з словами: «Хочу перемоги. З любов'ю, Летиція».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129530409 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ https://www.elconfidencialdigital.com/articulo/medios/reina-letizia-abandona-academia-television-indicacion-zarzuela/20190220212754122044.html
  5. ↑ https://okdiario.com/sociedad/todo-lo-que-no-sabias-reina-letizia-cuanto-mide-sin-tacones-o-cual-mayor-obsesion-10200655
  6. ↑ Tiburcio, Núria (11 лютого 2022). ¿Por qué la reina Letizia no puede asumir la agenda de Felipe VI, positivo en coronavirus?. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  7. ↑ Así ha aprendido la reina Letizia de sus errores en los viajes de Cooperación: un debut accidentado, un ciclón y la polémica del chaleco rojo. Mujer Hoy (ісп.). 12 червня 2023. Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  8. ↑ Álvarez, Leticia (19 червня 2014). Letizia Ortiz, Reina de España. El Comercio (Spanish) . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 березня 2021.
  9. ↑ Paloma Rocasolano, enlace sindical (ісп.). ES: Diario de Navarra. Архів оригіналу за 16 лютого 2007.
  10. ↑ Una muerte por ingestión de pastillas. El País (ісп.) (вид. impresa). ES. 9 лютого 2007. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
  11. ↑ Jesús Ortiz, el discreto consuegro del Rey (ісп.). ES: Diario de Navarra. Архів оригіналу за 22 травня 2007.
  12. ↑ Princess Letizia, Spain. womenfitness.net. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2015. Her parents divorced in 1999 and her father remarried ... in Madrid on 18 March 2004 to fellow journalist Ana Togores N, born ca. 1955.
  13. ↑ Jesús Ortiz: 'Como abuelo me siento emocionado'. El Periódico (ісп.). Aragón, ES. Архів оригіналу за 29 липня 2012.
  14. ↑ Birth date of her maternal grandfather. El Mundo (ісп.). ES. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 вересня 2012.
  15. ↑ Muere el abuelo materno de la Reina Letizia. ABC (ісп.). ES. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 28 липня 2015.
  16. ↑ Princess Letizia of Spain. by Womenfitness.net 1999-2016. All rights reserved. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016. Her maternal grandparents are Francisco Julio Rocasolano Camacho (Madrid, 21 July 1918 –), a mechanic and a cab driver in Madrid for over 20 years, and half-Filipino wife (m. 1950) Enriqueta Rodríguez Figueredo (Oviedo, 2 March 1919 – Madrid, 22 June 2008); by her maternal grandfather she (Letizia) is of French and Occitan origin.
  17. ↑ Ancestors of Infanta Leonor of Spain, Princess of Asturias. Процитовано 25 вересня 2023.
  18. ↑ A Filipino in the palace?. manilastandardtoday.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016. Її бабуся по материнській лінії, Енрікета Родрігес Фігередо, наполовину філіппінка. Філіппінський зв'язок Летиції є суто географічним. Щоб зрозуміти це, ми повинні пам'ятати, що в колоніальні часи існувала кастова система. Корінних філіппінців (тих, що мали чисте австронезійське походження) називали індіо. Назва "філіппінці" була зарезервована для інсуларес, або людей чистого іспанського походження, народжених на Філіппінах.... По материнській лінії, Франциско Хуліо Рокасолано Камачо, вона має французьке та окситанське походження.
  19. ↑ Birth date of her maternal grandmother (ісп.). ES. 2008. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 вересня 2012.
  20. ↑ (ісп.) Armas de Doña Letizia, Revista Internacional de Protocolo, ISSN 1135-9692, Number 33, 2004, pp. 64–65
  21. ↑ Kenny, Mary. How the younger breed of Royals is moving centre stage. Belfasttelegraph. Belfast Telegraph 9 August 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016. ...по лінії діда по батькові вона є нащадком нетитулованого роду, що походить від середньовічної знаті, яка служила констеблями Кастилії...
  22. ↑ Cuartas, Javier (2 листопада 2003). La vida desconocida de una cara muy popular. El País (ісп.). Madrid. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2017.
  23. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida. Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 24 березня 2024.
  24. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 липня 2006 у Wayback Machine.]
  25. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida. Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 24 березня 2024.
  26. ↑ а б The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 липня 2006 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Letizia y México: otra historia de amor (ісп.). BBC. 12 травня 2004. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 3 травня 2018.
  28. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida. Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 24 березня 2024.
  29. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 липня 2006 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Letizia, una reina que presentó el Telediario y enseñó a utilizar el Euro Leer más: Letizia, una reina que presentó el Telediario y enseñó a utilizar el Euro. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  31. ↑ Castillo, Raquel (19 червня 2014). Former journalist Letizia Ortiz becomes Spain's first commoner queen. Reuters. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2014.
  32. ↑ DeClerq, Katherine (10 червня 2014). Meet Letizia Ortiz: Spain's new 'middle-class Queen'. CTVNews.ca. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  33. ↑ Prefiere los pantalones a la falda. Diario de Navarra. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014.
  34. ↑ Castillo, Raquel (19 червня 2014). Former journalist Letizia Ortiz becomes Spain's first commoner queen. Reuters. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2014.
  35. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 липня 2006 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Boda Real – Palacio de la Zarzuela. El Mundo. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 12 липня 2006.
  37. ↑ Crown jewels: The fabulous rings which sealed the love of Europe's royal couples. HELLO! magazine. UK.[недоступне посилання з 01.02.2024]
  38. ↑ Wilkinson, Isambard (22 травня 2004). Fiesta spirit returns for royal wedding. The Telegraph. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 16 травня 2016.
  39. ↑ de Luis-Orueta, Fernando (22 травня 2004). Vestido piramidal con bordados de motivos heráldicos. El Pais (ісп.). Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 4 червня 2017.
  40. ↑ Saunders, Doug (22 травня 2004). Marriage lets Madrid smile again. Saturday's Globe and Mail. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  41. ↑ Spain's future queen gives birth. BBC News. 31 жовтня 2005. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
  42. ↑ Spanish crown princess has second daughter. Reuters. 29 квітня 2007. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
  43. ↑ Los Príncipes acuden a la fiesta del 40º cumpleaños de Guillermo de Holanda. El Pais (ісп.). 2 вересня 2007. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  44. ↑ Maria G. Valdez (2 червня 2014). Who Will Be Next King, Queen of Spain? 19 Things To Know About Prince Felipe, Princess Letizia of Asturias. latintimes. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  45. ↑ Doña Letizia, Presidenta de Honor de la Asociación Española contra el Cáncer, Entorno, expansion.com. www.expansion.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  46. ↑ Felipe VI Takes Over from His Father as Spain's New King. The Wall Street Journal (амер.). 19 червня 2014. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 24 серпня 2023.
  47. ↑ Almasy, Laura Smith-Spark, Al Goodman, Steve (19 червня 2014). King Felipe VI takes over in Spain, promises to be monarch 'for new times'. CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  48. ↑ King Felipe VI calls for 'new Spain' as he is sworn in. BBC News (брит.). 19 червня 2014. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 24 серпня 2023.
  49. ↑ Galaz, Mábel (23 червня 2014). La reina Letizia inicia su nueva agenda con una visita al Prado. El Pais (ісп.). Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  50. ↑ Higuera, Raoul (27 червня 2014). José Manuel Zuleta, la nueva mano derecha de la Reina doña Letizia. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  51. ↑ Junquera, Natalia (29 червня 2014). La primera visita de los Reyes al extranjero se inicia en el Vaticano. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  52. ↑ Comunicato della Sala Stampa: Udienza alle Loro Maestà il Re Felipe VI e la Regina Letizia di Spagna, 30.06.2014 (італ.). Vatican City. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  53. ↑ Doña Letizia preside la reunión del Consejo del Real Patronato sobre Discapacidad. Europa Press. 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  54. ↑ Casa de Su Majestad el Rey de España - Her Majesty the Queen Letizia. Casa de Su Majestad el Rey. Архів оригіналу за 22 червня 2014.
  55. ↑ Silva, Daniel (3 червня 2014). The Granddaughter of a Taxi Driver Will Become Spain's Next Queen. businessinsider.com. AFP. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  56. ↑ Castillo, Raquel (19 червня 2014). Former journalist Letizia Ortiz becomes Spain's first commoner queen. Reuters. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2014.
  57. ↑ Premios Príncipe de Asturias 2014. El País (ісп.). 24 жовтня 2014. ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  58. ↑ Galaz, Mábel (27 жовтня 2014). Debú intenacional en solitario de la reina Letizia. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  59. ↑ Doña Letizia inaugura en Viena la mayor muestra sobre Velázquez en Europa Central. Hoy (es-ES) . 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2024. Процитовано 24 серпня 2023.
  60. ↑ Barrio, Javier Martín del (7 листопада 2014). La reina Letizia clausura en Portugal el congreso de enfermedades raras. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  61. ↑ Queen Letizia of Spain oozes confidence as she delivers speech in Rome. HELLO! (англ.). 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  62. ↑ Ordaz, Pablo (20 листопада 2014). La reina Letizia reivindica el papel de la mujer contra el hambre. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  63. ↑ Doña Letizia, Presidenta de Honor de la Asociación Española contra el Cáncer, Entorno, expansion.com. www.expansion.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  64. ↑ EP (10 грудня 2014). La Reina Letizia se apunta al look 'working girl'. La Opinión de A Coruña (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  65. ↑ EFE (28 січня 2015). Queen Letizia presides over meeting on rare diseases. San Diego Union-Tribune en Español (es-US) . Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  66. ↑ Queen Letizia of Spain shows her maternal side with newborn baby. HELLO! (англ.). 5 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  67. ↑ País, Mábel Galaz, El (24 березня 2015). Spanish king suspends France visit in wake of Germanwings air crash. EL PAÍS English (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  68. ↑ Spain raises Spanish death toll on Germanwings flight to 51. Reuters (англ.). 25 березня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  69. ↑ Spanish royal couple resume state visit to France. euronews (англ.). 3 червня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  70. ↑ Visita de Estado a Francia de los Reyes de España (02/06/15). Ambassade de France en Espagne / Embajada de Francia en España (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  71. ↑ Los Reyes Felipe y Letizia conquistan la República francesa. ELMUNDO (ісп.). 6 червня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  72. ↑ La Reina Letizia preside su primer acto militar en la Academia de Artillería. La Vanguardia (ісп.). 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  73. ↑ Tiburcio, Núria (13 квітня 2015). Doña Letizia se calza unos Prada para su primer acto en solitario con los militares. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  74. ↑ European royals gather to celebrate Queen Margrethe's 75th birthday. HELLO! (англ.). 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  75. ↑ Quesada, Juan Diego (26 травня 2015). La Reina llega a Honduras en su primer viaje oficial en solitario. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  76. ↑ Queen Letizia of Spain named FAO Special Ambassador for Nutrition. Newsroom (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  77. ↑ King and Queen of Spain will visit Zacatecas. El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  78. ↑ CNNEE (29 червня 2015). Los reyes de España llegan a México para su primera visita de Estado. CNN (ісп.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  79. ↑ Los Reyes continúan dando la mejor imagen de España en la segunda jornada de su viaje de Estado a México. HOLA (ісп.). 1 липня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 24 серпня 2023.
  80. ↑ FAO - News Article: Queen Letizia of Spain visits Expo Milan. www.fao.org (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  81. ↑ а б Los Reyes en Estados Un.idos. El País (ісп.). 16 вересня 2015. ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  82. ↑ La Reina 'lleva' a Zurbarán a Alemania. ELMUNDO (ісп.). 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  83. ↑ Los Premios Princesa de Asturias 2015 y los últimos Príncipes. ELMUNDO (ісп.). 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  84. ↑ La familia del Rey al completo, en el funeral del duque de Calabria. El País (ісп.). 8 жовтня 2015. ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  85. ↑ King Felipe presides at funeral of police officers killed in Afghanistan. EL PAÍS English (англ.). 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  86. ↑ Spain election: Political uncertainty after split result. BBC News (брит.). 21 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  87. ↑ Garea, Fernando (3 травня 2016). Spanish king signs decree calling fresh election for June 26. EL PAÍS English (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  88. ↑ а б La Reina Letizia recibe a la Fundación Secretariado Gitano y Plataforma de Infancia. Europa Press. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  89. ↑ La Reina y el lenguaje que todos entienden. HOLA (ісп.). 26 січня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  90. ↑ La imagen más cariñosa de la Reina Letizia con los más pequeños. Europa Press. 27 січня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  91. ↑ Spain's monarchy drawn into banking scandal. The Guardian. Agence France-Presse. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.
  92. ↑ Sykes, Tom (19 березня 2016). Texting Scandal Rocks Spain's King and Queen. Daily Beast. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  93. ↑ Queen Letizia of Spain takes her sophisticated style to Puerto Rico. HELLO! (англ.). 17 березня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  94. ↑ Eyes of Spain on Javier Fernandez as he builds for last Olympic chance. NBC Sports (амер.). 6 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  95. ↑ Alberola, Miquel (28 листопада 2016). Los Reyes viajan a Portugal en su primer viaje de Estado con el nuevo Gobierno. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  96. ↑ Cena de gala en Portugal en honor a don Felipe y doña Letizia. HOLA (ісп.). 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  97. ↑ Los Reyes almuerzan con el presidente de Alemania. Diario ABC (ісп.). 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 25 серпня 2023.
  98. ↑ Los reyes conocen la sentencia del caso Nóos en el museo Thyssen junto al presidente húngaro. La Voz de Galicia (ісп.). 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  99. ↑ а б Spain King's Brother-in-Law Convicted as Princess Is Cleared. Bloomberg.com (англ.). 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 25 серпня 2023.
  100. ↑ Cué, Carlos E. (22 лютого 2017). Argentina's President Macri begins state visit to Spain. EL PAÍS English (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  101. ↑ CMP (23 березня 2017). The Queen of Spain, Letizia Ortiz, chairs the opening ceremony of the 7th ECTOH. www.porto.pt (порт.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  102. ↑ Queen Letizia and King Felipe meet a robot in Japan: All the best photos from the royal visit. HELLO! (англ.). 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  103. ↑ Royals attend 50th birthday party of King Willem-Alexander. HELLO! (англ.). 30 квітня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  104. ↑ Los Reyes almuerzan con la Princesa Muna de Jordania. Diario ABC (ісп.). 25 травня 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2023.
  105. ↑ BARCELONA, EL PERIÓDICO / (22 травня 2017). Los Reyes celebran el 40º aniversario de la Fundación Reina Sofía. elperiodico (ісп.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  106. ↑ Spain's royals on state visit to Britain to cement ties before Brexit. Reuters (англ.). 12 липня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  107. ↑ Alberola, Miquel (12 липня 2017). Spain's King Felipe calls for Gibraltar "dialogue" during parliament speech. EL PAÍS English (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  108. ↑ Spain's princess delivers her first speech. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  109. ↑ La Princesa Leonor preside por primera vez la ceremonia de entrega de los premios que llevan su nombre. Europa Press. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  110. ↑ Princess Leonor delivers speech on 'very important day' of her life. HOLA (амер.). 11 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  111. ↑ Spain's King Felipe VI self-isolating after COVID-19 contact. euronews (англ.). 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 24 серпня 2023.
  112. ↑ Spain's King Felipe tests positive for COVID-19. Reuters (англ.). 9 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 24 серпня 2023.
  113. ↑ ESPAÑA, ATLAS (1 грудня 2020). La Reina Letizia sustituye al Rey en la entrega de los Premios Jaume I en Valencia. Mujer Hoy (ісп.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 серпня 2023.
  114. ↑ Doña Letizia sustituye al Rey en la inauguración de un congreso en Sevilla. La Nueva España (ісп.). 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  115. ↑ El rey Felipe VI da positivo en la prueba de coronavirus y estará una semana aislado. El País (ісп.). 9 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  116. ↑ La 'regencia' en plena forma de la Reina Letizia por la cuarentena del Rey. ELMUNDO (ісп.). 28 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  117. ↑ Letizia vuelve a ejercer de Reina ante la cuarentena de Felipe VI: presidirá los Premios Rey Jaime I. El Español. 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021. La reina Letizia (48 años) presidirá el próximo lunes en Valencia el acto de entrega de los Premios Rey Jaime I 2020 al que iba a acudir con Felipe VI (52), quien se ausentará debido de la cuarentena que mantiene por haber estado en contacto con un positivo por Covid-19. (Королева Летиція (48 років) головуватиме наступного понеділка у Валенсії на церемонії вручення премії Короля Хайме I 2020 року, на яку вона збиралася приїхати разом з Феліпе VI (52 роки), який буде відсутній через карантин, якого він дотримується через контакт з позитивним результатом на ковід-19).
  118. ↑ La Reina destaca el "talento y el esfuerzo" de los Premios Rey Jaime I (The Queen highlights the "talent and effort" of the Rey Jaime I Awards). El Independente. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021. La Reina Letizia ha destacado que el "talento, el esfuerzo y la generosidad" de los galardonados en los Premios Rey Jaime I "suponen una muestra de que somos capaces de proyectar una España moderna, solidaria y fuerte" (Королева Летиція підкреслила, що "талант, зусилля і щедрість" лауреатів премії імені короля Хайме I "є ознакою того, що ми здатні створити сучасну, солідарну і сильну Іспанію")
  119. ↑ Queen Letizia is floral perfection in Carolina Herrera dress. HOLA (амер.). 26 липня 2023. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  120. ↑ Princess Leonor says goodbye to family as she arrives at military school: Photos. HOLA (амер.). 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  121. ↑ https://www.facebook.com/peoplemag. See the Name on Princess Leonor of Spain's Army Uniform — and How It Relates to Prince William and Prince Harry. Peoplemag (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  122. ↑ Spain's Queen Letizia to attend World Cup final against England. BBC News (брит.). 17 серпня 2023. Архів оригіналу за 26 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  123. ↑ Queen Letizia holds winners' trophy as Spain defeats England in Sydney. honey.nine.com.au (en-AU) . 20 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  124. ↑ https://www.facebook.com/peoplemag. Queen Letizia and Princess Sofia of Spain Celebrate World Cup Win on the Field with Team: 'Champions!'. Peoplemag (англ.). Архів оригіналу за 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  125. ↑ Davies, Caroline (20 серпня 2023). Prince William faces criticism for not attending Women's World Cup final. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  126. ↑ Khalil, Hafsa (20 серпня 2023). Spanish queen celebrates side's World Cup victory as British royals stay home. CNN (англ.). Архів оригіналу за 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  127. ↑ Royal family 'should definitely' have attended World Cup final, says Sir Geoff Hurst. The Independent (англ.). 21 серпня 2023. Архів оригіналу за 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  128. ↑ Boletín Oficial del Estado, Number 124, 22 May 2004, pp. 19314-19314 [Архівовано 19 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.) (Retrieved 13 September 2015)
  129. ↑ "Armas de Doña Leticia", Revista Internacional de Protocolo Number 33 (2004, ISSN 1135-9692), pp. 64-65
  130. ↑ а б в Así serán el nuevo escudo y el nuevo guión de Felipe VI. one magazine. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  131. ↑ а б в o escudo y nuevo guion para Felipe VI 11 jun 2014 Ya se está trabajando sobre el escudo y guion del próximo rey de España. 19 червня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  132. ↑ Історія однієї вишиванки: як королева Летиція одягла сорочку, яку пошила українка. ТСН.ua (укр.). 30 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  133. ↑ До Польщі прибув іспанський корабель з великою військовою допомогою для України. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Летиція_(королева_Іспанії)&oldid=43434910