Лехнівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лехнівська волость
Центр Лехнівка
Площа 24 640 (1885)
Населення 10 546 осіб (1885)
Густота 39.2 осіб / км²

Лехнівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Переяславського повіту Полтавської губернії з центром у селі Лехнівка.

Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 34 сільських громад. Населення — 10546 осіб (5212 чоловічої статі та 5334 — жіночої), 1896 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 13103 12033
Приватної власності 11297 8966
Іншої власності 240 208
Загалом 24640 21207

Поселення волості:

  • Лехнівка — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді за 45 верст від повітового міста, 1430 осіб, 268 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, лавка, 47 вітряних млинів.
  • Жуківка — колишній власницький хутір при річці Супій, 599 осіб, 104 двори, 7 вітряних млинів.
  • Корніївка — колишнє державне село при річці Нерді, 1272 особи, 243 двори, православна церква, постоялий будинок, 50 вітряних млинів і маслобійний завод.
  • Мала Березанка — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 990 осіб, 184 двори, православна церква, постоялий будинок, 33 вітряних млини.
  • Недра — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 1414 осіб, 267 дворів, 3 постоялих будинки та 37 вітряних млинів.
  • Пелипчич — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 747 осіб, 154 двори, православна церква, постоялий будинок та 17 вітряних млинів.
  • Покровське — колишнє власницьке село при річці Супій, 553 особи, 100 дворів, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
  • Черевки — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 1622 особи, 330 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, базари по середах, 3 ярмарки на рік, 49 вітряних млинів.
  • Ярешки — колишнє державне та власницьке село при річці Нерді, 810 осіб, 147 дворів, постоялий будинок та 21 вітряний млин.

Старшинами волості були:

  • 1900 року — козак Степан Іванович Куриленко[2];
  • 19031904 роках — козак Іван Іванович Козаченко[3],[4];
  • 19061907 роках — Петренко[5],[6];
  • 19131916 роках — Василь Єфтіфійович Кирпа[7],[8],[9].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
  4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  5. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  6. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
  9. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916