Лещатів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лещатів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Боб'ятинська сільська рада
Код КОАТУУ 4624880202
Основні дані
Населення 383
Площа 1,32 км²
Густота населення 290,15 осіб/км²
Поштовий індекс 80030
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°29′16″ пн. ш. 24°29′46″ сх. д. / 50.48778° пн. ш. 24.49611° сх. д. / 50.48778; 24.49611Координати: 50°29′16″ пн. ш. 24°29′46″ сх. д. / 50.48778° пн. ш. 24.49611° сх. д. / 50.48778; 24.49611
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Місцева влада
Адреса ради 80030, Львівська обл., Сокальський р-н, с.Боб’ятин, вул.Куток , тел. 58-2--20
Карта
Лещатів. Карта розташування: Україна
Лещатів
Лещатів
Лещатів. Карта розташування: Львівська область
Лещатів
Лещатів
Мапа

Леща́тівсело в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Перша писемна згадка про село 1397 році. Населення становить 383 особи. Орган місцевого самоврядування — Боб'ятинська сільська рада.

Розташування села[ред. | ред. код]

Село Лещатів розкинулось у луговині на південно-західному схилі хребта Волино-Подільської височини на віддалі 1 км. від найвищої точки хребта. З півночі село облягають урочища (ур.) "Печіски" (гориста місцевість), поля, міжколгоспний ліс "Коршунок", "Лисі ями" та ліс Держлісгоспу ур."Тиравець" та "Залізна соснина", з сходу ур."Сташинина" (гориста місцевість) та міжколгоспний ліс "Соснина" з заходу поля ур."Драганка" рівнина, з півдня село облягають луки, пасовища та сінокоси, по яких протікає р.Драганка, яка витікає поблизу с.Бодячів.

На півдні села є невеличке озеро, яке називається "Котелі" (від слова покотитися). До недавнього часу озеро було чисте бо там було дуже багато джерел, воду з нього пили і воно ніколи не замерзало, але, внаслідок меліорації, воно зараз замерзає при -10С.

Біля села Лещатів проходить Головний європейський вододіл

Перша згадка про Лещатів[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Лещатів (Лещитів (так воно недавно називалось згідно опублікованого списку в районній газеті "Голос з-над Бугу")) з'явилась у 1397 році. У подільських документах зафіксовано купівлю-продаж панського маєтку, який в давні часи стояв на місці теперішнього бригадного двору.

В давнину село облягали ліси з північної сторони та сходу, з південної болотиста низовина "Макітра". Було лісове озеро з якого витікала вода і впадала в р.Драганку.

Біля села росли великі ліщинові зарослі від чого назва села "Підліщини", потім "Ліщаки" та нарешті "Лещитів" від слова "ліщина".

З переказів, першими поселенцями, якраз біля озерця "Котелі", були Назар та Семенюк.

Те, що першими поселились Назар та Семенюк, прослідковується ще раз. Так в селі є ще 12 дворів Назарів, 9 дворів Семенюків, 4 двори Павлюків і 3 двори Андрущаків — це основа корінного населення села.

Спогадів про напади на село татар не було, видно дрімучі ліси з півночі та сходу, з півдня та заходу непроходимі болота не давали їм змоги нападати на таке невелике село.

В селі було встановлено пам'ятний хрест, на пам'ятку про скасування панщини 1848 р., але з часом хрест був зруйнований. Жителі села відновили пам'ятку у 1989 році.

Церковне життя села[ред. | ред. код]

У 1874 році збудовано дерев'яну церкву, яку освячено 6 травня 1875 р. на честь св. Юрія Побідоносця, і яка належала до Боб'ятинської парафії.

Церкву св. великомученика Юрія закрили у 1960 р. на 30 років, тому що люди не прийняли обрядових змін, які принесло православ’я (повішання занавіси на царських вратах та ін.) До Теофіла Дмитришина люди передали на збереження чашу, Євангеліє і монстранцію. Царські врата і деякі образи таємно рознесли по людях. За кілька років представники музею Історії релігії та атеїзму зі Львова забрали велику ікону “Страшного суду” та “Благовіщення”. Багато людей зі села пішли в підпілля, а тому таємно збиралися в домі Олени Марцинюк, Ганни Павлюк і її сестри Ксенії Олесько. Отців супроводжував і повідомляв про їх приїзд добродій Григорій Сіть з с.Перв'ятичі. З 1960 року обслуговували вірних о. Юрій Янтух, ЧСВВ, о. Володимир Палчинський, ЧСВВ, о. Назарій Лех, ЧСВВ, о. Йосип Будай, ЧСВВ.

На Різдвяні свята 1988 році церкву відкрили і обслуговував її о. Омелян Нюня. 1990 року, на другий день Великодніх свят, громада села вирішує повернутись до своєї, Греко-Католицької Церкви. За служіння о. Теодозія Крецула, був відреставрований церковний іконостас. Потім служили о. Іван Іванчук, о. Степан Марцинковський, за якого у 1996 р. відновлено фасад церкви: о. Роман Рокецький. З грудня 2000 р. – о. Петро Палюх. У 2005 р. здійснено перекриття церкви і будівництво захристії. З 2015-го ведуться ремонтні роботи по відновленню храму.

Духовне життя[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття, після зведення церкви, було збудовано школу та читальню зі сценою та залом для глядачів. Господаря читальні обирала громада села на певний період і він, працюючи на громадських засадах, дбав про порядок в читальні. За Польської влади в читальні працював осередок "Просвіти", була невеличка бібліотека та радіоприймач. Працював драмгурток та хор, яким керував місцевий дяк Іван Попович.

Друга світова війна обійшла село Лещатів стороною, згоріло тільки три селянських двори та один панський будинок для наймитів.

Під час другої світової війни та після в селі діяла підпільна ОУН. Висока національно-патріотична свідомість у боротьбі з більшовиками привела до загину багатьох людей. При допомозі провокатора НКВД 1/6 села була вивезена в Сибір, багатьох засуджено на різні терміни. У 1999 році було встановлено пам'ятник борцям за волю України — воїнам УПА Сокальщини.

У 1939 році почав діяти збудований польською владою католицький костел, хоча поляків в селі було дуже мало. На службу Божу з'їжджались з навколишніх сіл, у костелі був орган. Костел зберігся до теперішніх днів, але знаходиться в аварійному стані.

У 2011 році в селі, на місці старої школи, якій було понад 100 років, було збудовано та відкрито нову сучасну початкову школу-дитячий садок.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква святого Юрія, 1874 р., с. Лещатів, 1975-М
  • Польський костел (1930 рр.) у центрі села в стилі конструктивізму

Посилання[ред. | ред. код]