Лещенко Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Лещенко
Serhiy Leshchenko, Ambassador's residence.jpg

Сергій Лещенко у 2011 році
Народився 30 серпня 1980(1980-08-30) (37 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політик, журналіст, публіцист
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада Народні депутати України 8-го скликання
Партія Демократичний альянс
Україна Народний депутат України
8-го скликання
ДемАльянс (Блок Петра Порошенка) 27 листопада 2014

Лещенко Сергій Анатолійович на сайті Верховної Ради України

Сергій Анатолійович Лещенко (нар. 30 серпня 1980, Київ) — народний депутат 8-го скликання, член Політичної ради партії «ДемАльянс» (з 2016) і викладач школи журналістики Українського католицького університету (з 2015). До цього був заступником головного редактора інтернет-видання «Українська правда» (2002—2014). Автор книг «Американська сага Павла Лазаренка» (2013) і «Межигірський синдром» (2014).

Життєпис[ред.ред. код]

Сергій Лещенко народився 30 серпня 1980 року в Києві.

У 2003 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Роботу в журналістиці почав в 2000 році з випробувального терміну в програмі новин «Репортер» на телеканалі «Новий канал» під керівництвом Андрія Шевченка. У вересні 2000 року став кореспондентом інтернет-видання «Українська правда».

Продовжував працювати у редакції регіональних новин «Нового каналу» до весни 2001 року, поєднуючи цю роботу з роботою в «Українській правді». У березні 2001 звільнився з «Нового каналу». У 2002 році став заступником головного редактора «Української правди». Став відомий завдяки журналістським розслідуванням, частину яких проводив разом з Мустафою Найємом.

У січні 2011 року політтехнолог В'ячеслав Піховшек написав статтю, в якій допустив можливість убивства Сергія Лещенка з метою дискредитації президента Віктора Януковича[1]. Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» назвала таке припущення прихованою загрозою вбивства[2][3].

2012 — проходив стажування у Великій Британії у рамках стипендіальної програми Меморіального фонду Джона Сміта (John Smith Fellowship). У червні 2013 року він опублікував документальну книгу «Американська сага Павла Лазаренка», засновану на матеріалах розслідування, що проводилося щодо колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка правоохоронними органами США[4][5].

2013 року проходив стажування у Стенфордському університеті (США) у рамках Draper Hills Summer Fellowship, а також стажування в Вашингтоні в рамках Reagan-Fascell Democracy Fellowship. Після Євромайдану Лещенко написав книгу «Межигірський синдром. Діагноз влади Віктора Януковича», яка була видана у вересні 2014 року.[6]

У вересні 2014 року на з'їзді Блоку Порошенка Лещенко і Найєм офіційно підтвердили свою участь у позачергових парламентських виборах за списками цієї політичної сили (19 і 20 місце)[7]. Під час передвиборчої кампанії декілька тижнів провів разом зі Світланою Заліщук та Мустафою Найємом на виборчому окрузі № 102 на Кіровоградщині, агітуючи проти Олеся Довгого. У день виборів їх машина піддалася нападу[8]. Пройшовши у Верховну Раду, став членом Комітету з питань запобігання і протидії корупції[9]. У лютому 2015 року Лещенко став викладачем школи журналістики Українського католицького університету[10].

17 серпня 2016 року Лещенко заявив, що не проти стати наступним президентом України після Порошенка[11][12].

Парламентська діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 8-го скликання з 27 листопада 2014 року. Обраний від Блоку Порошенка по партійному списку (№ 19)[13]. Голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції[13].

Критика[ред.ред. код]

Скандал із купівлею елітної нерухомості[ред.ред. код]

6 вересня 2016 року стало відомо, що Сергій Лещенко придбав елітну квартиру в новобудові в історичному центрі Києва площею 192 м² за 7,5 мільйонів гривень (понад 300 тис. доларів). За словами народного депутата, «половина суми — це позика від засновника „Української правдиОлени Притули терміном на 10 років». Ще частина коштів — його заощадження як колишнього співвласника «Української правди», решта — гроші його дівчини, відомого DJ Анастасії Топольської.[14] Згідно з договором купівлі-продажу цього житла, кошти Лещенко зберігав у відділенні «Сбербанку».[15]

7 вересня 2016 — опублікував заяву, в якій попросив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зробити відповідну перевірку придбаного ним житла.[16]

1 грудня 2016 року НАЗК заявило, що за підсумками перевірки було встановлено, що при купівлі квартири Сергій Лещенко отримав подарунок у вигляді знижки на вартість квартири, яка була надана забудовником, на загальну суму 1 801 648 гривень. Оскільки Сергій Лещенко на момент придбання нерухомості був народним депутатом України, у цьому вбачали ознаки адміністративного правопорушення за статтями 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції».[17] Сергій Лещенко заперечив, що знижка на купівлю його квартири була надана неправомірно.[16]

15 лютого 2017 року Печерський районний суд міста Києва виніс постанову про закриття справи за протоколом НАЗК «за відсутністю складу адміністративного правопорушення», пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.[18] У березні 2017 року постанова набрала законної сили.[19]

У квітні 2018 року на будинку, де Лещенко купив квартиру, було вивішено меморіальну табличку з його фото та ціною купленої квартири.[20][21]

Бійка у Верховній Раді[ред.ред. код]

9 лютого 2017 року депутати ВРУ від Блоку Порошенка Лещенко та Мельничук влаштували бійку в сесійній залі парламенту. Під час розгляду нової редакції закону про Конституційний Суд (№ 5336 і № 5336-1) та виступу депутата від БПП Руслана Князевича Лещенко та Мельничук влаштували бійку. Лещенку порвали піджак. При цьому сам Лещенко вдарив в обличчя Мельничука[22].

Книги[ред.ред. код]

  • «Американська сага Павла Лазаренка» (2013)
  • «Межигірський синдром» (2014)

Відзнаки[ред.ред. код]

  • 2004 — 2-ге місце в конкурсі «Найкраще журналістське розслідування — 2004» (спільний проект Інституту масової інформації, Посольства Франції в Україні та Могилянської школи журналістики).
  • 2006 — лауреат премії імені Олександра Кривенка.
  • 2006 — лауреат у номінації «Людина року в галузі друкованих ЗМІ» загальнонаціональної програми «Людина року — 2006»
  • 2006 — «Персона року» в конкурсі «Лідери українського інтернету», організованому журналом Internet.ua.
  • 2011 — журналістська премія Східного партнерства від організації Fundacja Reporterow за статтю-розслідування «Офшорний дах для Януковича та Клюєва»[23].
  • 2013 — премія імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи»[24].
  • 2013 — 55-е місце в списку 100 найвпливовіших людей України за версією журналу «Кореспондент»[25].
  • 2014 — увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів»[26][27]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вячеслав Пиховшек (25 января 2011). Убить журналиста. Кто и как дестабилизирует президентство Виктора Януковича?. Известия в Украине. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-23. 
  2. Death threats against website journalist echo Georgiy Gongadze murder (en). Репортёры без границ. 11 февраля 2011. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-23. 
  3. Сергій Лещенко: стаття Піховшека — погроза, Бі-Бі-Сі (13 лютого 2011)
  4. Лещенко видав книгу «Амерканська сага Павла Лазаренка», Телекритика (11 червня 2013)
  5. Книга Сергія Лещенка «Американська сага Павла Лазаренка» показує корумповане нутро української політики, Українська правда (19 липня 2013)
  6. Сергій Лещенко видає нову книгу «Межигірський синдром. Діагноз владі Віктора Януковича», Телекритика (2 вересня 2014)
  7. Журналісти Найєм та Лещенко балотуватимуться від «Блоку Порошенка», Українська правда (14 вересня 2014)
  8. На скандальному окрузі Довгого тітушки напали на кандидатів у нардепи, Українська правда (26 жовтня 2014)
  9. Склад комітетів Ради: Савченко працюватиме на нацбезпеку, а Чепінога — на екологію, Українська правда (4 грудня 2014)
  10. Сергій Лещенко став викладачем Школи журналістики УКУ, Школа журналістики УКУ (2 лютого 2015)
  11. Сергей Лещенко заявил о своих президентских амбициях. strana.ua. 2016-08-17. 
  12. Сергій Лещенко заявив про свої президентські амбіції. ukranews.com. Українські новини. 2016-08-17. 
  13. а б Народний депутат України VIII скликання Лещенко Сергій Анатолійович
  14. Квартира Лещенка: реакція соцмереж
  15. Приходько М. Справа про «квартиру Лещенка»: чи був злочин? // Газета по-українськи. — 2016. — № 75 (1931) (16 вер.). — С. 7.
  16. а б Лещенко вказав у декларації скандальну квартиру і позику від Притули // Детектор медіа, 02.04.2017.
  17. Квартира Лещенка: НАЗК знайшло порушення при купівлі і розповіло, що загрожує нардепу // Новое время, 01.12.2016.
  18. Суд не знайшов порушень закону в придбанні квартири Лещенком // Детектор медіа, 15.02.2017.
  19. Печерський райсуд закрив «справу Лещенка» щодо купівлі квартири // Детектор медіа, 14.03.2017.
  20. Новини - останні новини за сьогодні - Телеканал 24. 24 Канал. Процитовано 2018-04-12. 
  21. Сергій Бригадир. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-04-12. 
  22. Лещенко та Мельничук побилися в Раді. ukranews.com. Українські новини. 2017-02-09. 
  23. Журналіст "Української правди" переміг на конкурсі для журналістів зі Східного партнерства. Українська правда (uk). 2011-11-29. Процитовано 2012-02-14. 
  24. Preisträger 2013. Gerd Bucerius-Förderpreise Freie Presse Osteuropas (de). ZEIT-Stiftung. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-07. 
  25. ТОП-100 журнала Корреспондент. Полный список самых влиятельных людей Украины, Корреспондент (22 серпня 2013)
  26. Двоє українських журналістів потрапили до списку «100 героїв інформації» // MediaSapiens, 30.04.2014.
  27. Serhiy Leshchenko — 100 Information Heroes. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]