Лещиця (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лещиця
Gypsophila repens
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Лещиця (Gypsophila)
L.
Види
Див.текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gypsophila
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gypsophila
EOL logo.svg EOL: 59327
IPNI: 6285-1
ITIS logo.svg ITIS: 20289
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 146094
Букет троянд аранжований лещицею волотистою

Лещиця або Гіпсофіла (лат. Gypsóphila) — рід рослин родини Гвоздикові (Caryophyllaceae).

Види лещиці походять із Євразії, Африки, Австралії та островів Тихого океану. Деякі види є інтродукованими в інших регіонах[1].

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Серед представників роду є однорічні та багаторічні трави висотою 30-50 см.

Стебло гіллясте, листки вузькі, подовгасто-трикутні.

Квіти у пухких або компактних суцвіттях; квітки білі, рожево-червонуваті або червоні.

Плід - одногніздна багатонасінна коробочка, куляста або яйцеподібна, розкривається 4 стулками.

Використання[ред. | ред. код]

Деякі види культивують з комерційною метою, у тому числі для флористики, фітотерапії та як продукти харчування. Для аранжування букетів квітів найчастіше використовують лещицю волотисту (Gypsophila paniculata)[2]. Лещиця струнка (Gypsophila elegans) використовується також як зрізана квітка для букетів[3].

Рід є джерелом сапонінів, які використовують для виробництва мийних засобів[2].

Gypsophila rokejeka використовується для виготовлення халви.[2] Певні види також додають у лікерах, сирах та морозиві для смаку та аромату[4].

Види[ред. | ред. код]

Є близько 150 видів цього роду[1][5]. Види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Gypsophila. Flora of North America.
  2. а б в Henry, M. Gypsophila paniculata L. In: Medicinal and Aromatic Plants IV (pp. 187-206). Springer Berlin Heidelberg. 1993.
  3. Gypsophila elegans. Архівовано 29 жовтень 2013 у Wayback Machine. Landscape Horticulture. American University of Beirut.
  4. Korkmaz, M., et al. Economic importance and using purposes of Gypsophila L. and Ankyropetalum Fenzl (Caryophyllaceae) of Türkiye. In: 2nd International Symposium on Sustainable Development, June 8-9, 2010, Sarajevo.
  5. Gypsophila. The Plant List.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.