Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 2002
| Лижні перегони на XIX Зимових Олімпійських іграх | |
 Лижники-олімпійці змагаються в Солдатській долині | |
| Місце проведення | Солдатська долина[en] |
|---|---|
| Дата | 9-23 лютого |
| Кількість дисциплін | 12 |
| Учасників | 260 (153 чоловіка, 107 жінок) з 44 країн |
| ← 1998 | 2006 → |
Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 2002
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Дистанція | ||||
| 10 км | жінки | |||
| 15 км | чоловіки | жінки | ||
| Переслідування | чоловіки | жінки | ||
| 30 км | чоловіки | жінки | ||
| 50 км | чоловіки | |||
| Естафета 4 x 5 км | жінки | |||
| Естафета 4 x 10 км | чоловіки | |||
| Спринт | ||||
| Індивідуальний | чоловіки | жінки | ||
Змагання з лижних перегонів на зимових Олімпійських іграх 2002 тривали з 9 до 23 лютого в лижному центрі Солдатська долина[en], розташованому за 70 кілометрів від Солт-Лейк-Сіті.
Олімпіада в Солт-Лейк-Сіті запам'яталася значною кількістю скандалів, пов'язаних із застосуванням спортсменами заборонених препаратів. У змаганнях серед чоловіків три золоті медалі (10+10 км, 30 км та 50 км) зі значною перевагою виграв Йохан Мюлегг, але через кілька тижнів його викрили в застосуванні допінгу і позбавили нагород. На дистанції 30 км золото передали австрійцеві Крістіану Гоффману, якого, своєю чергою, дискваліфікували через 9 років 2011 року за порушення у 2003-2006 роках (але золоту медаль Солт-Лейк-Сіті Гоффману залишили). Естонця Андруса Веерпалу, який виграв дистанцію 15 км і здобув срібну медаль на 50 км, теж 2011 року викрили в застосуванні гормону росту і дискваліфікували на 3 роки (але нагород так само не позбавили)[1].
Серед жінок дискваліфікували Ларису Лазутіну та Ольгу Данилову. Збірна Росії, яка багато років на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу домінувала в естафетних перегонах, цього разу навіть не зуміла виставити команду в естафеті[1].
Чемпіони та призери[ред. | ред. код]
Таблиця медалей[ред. | ред. код]
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Норвегія (NOR) | 5 | 2 | 4 | 11 |
| 2 |  Італія (ITA) | 2 | 2 | 2 | 6 |
| 3 |  Росія (RUS) | 2 | 1 | 1 | 4 |
| 4 |  Німеччина (GER) | 1 | 2 | 2 | 5 |
| 5 |  Естонія (EST) | 1 | 1 | 1 | 3 |
| 6 |  Австрія (AUT) | 1 | 1 | 0 | 2 |
| 7 | .svg){kind=small} Канада (CAN) | 1 | 0 | 0 | 1 |
| 8 |  Чехія (CZE) | 0 | 2 | 0 | 2 |
| 9 |  Швейцарія (SUI) | 0 | 0 | 1 | 1 |
 Швеція (SWE) | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Загалом (10 збірних) | 13 | 11 | 12 | 36 | |
Чоловіки[ред. | ред. код]
| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2×10 переслідування |
 Фруде ЕстільНорвегія |
49:48.9 | Не вручали |  Пер ЕлофссонШвеція |
49:52.9 | |
| 15 км класичним стилем |
 Андрус ВеерпалуЕстонія |
37:07.4 | Фруде Естіль Норвегія |
37:43.4 | Яак Мае Естонія |
37:50.8 |
| Масстарт на 30 км вільним стилем |
 Крістіан ГоффманнАвстрія |
1:11:31.0 | Михайло Ботвинов Австрія |
1:11:32.3 | Крістен Шельдаль Норвегія |
1:11:42.7 |
| 50 км класичним стилем |
 Михайло ІвановРосія |
2:06:20.8 | Андрус Веерпалу Естонія |
2:06:44.5 | Одд-Б'єрн Єльмесет Норвегія |
2:08:41.5 |
| естафета 4×10 км |
Норвегія (NOR) Андерс Еукланн Фруде Естіль Крістен Шельдаль Томас Альсґорд |
1:32.45.4 | .svg){kind=small} Італія (ITA)Фабіо Май Джорджо Ді Чента П'єтро Піллер Коттрер Крістіан Дзордзі |
1:32:45.8 | Німеччина (GER) Єнс Фільбріх Андреас Шлюттер Тобіас Ангерер Рене Зоммерфельдт |
1:33:34.5 |
| Спринт |
Тур Арне Гетланн Норвегія |
2:56.9 |  Петер ШлікенрідерНімеччина |
2:57.0 |  Крістіан ДзордзіІталія |
2:57.2 |
Жінки[ред. | ред. код]
| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2×5 км переслідування |
 Беккі СкоттКанада |
25:09.9 |  Катержина НоймановаЧехія |
25:10.0 | Віола Бауер Німеччина |
25:11.1 |
| 10 км класичним стилем |
Бенте Скарі Норвегія |
28:05.6 | Юлія Чепалова Росія |
28:09.9 | Стефанія Бельмондо Італія |
28:45.8 |
| Масстарт на 15 км вільним стилем |
Стефанія Бельмондо Італія |
39:54.4 | Катержина Нойманова Чехія |
40:01.3 | Юлія Чепалова Росія |
40:02.7 |
| 30 км класичним стилем |
Габріелла Перуцці Італія |
1:30:57.1 | Стефанія Бельмондо Італія |
1:31:01.6 | Бенте Скарі Норвегія |
1:31:36.3 |
| естафета 4×5 км |
Німеччина (GER) Мануела Генкель Віола Бауер Клаудія Нюстад Еві Захенбахер-Штеле |
49:30.6 | Норвегія (NOR) Маріт Б'єрген Бенте Скарі Гільде Педерсен Аніта Моен |
49:31.9 | Швейцарія (SUI) Андреа Губер Лоранс Роша Бріґітте Альбрехт-Лоретан Наташа Леонарді-Кортезі |
50:03.6 |
| Спринт |
Юлія Чепалова Росія |
3:10.6 | Еві Захенбахер-Штеле Німеччина |
3:12.2 | Аніта Моен Норвегія |
3:12.7 |
Країни-учасниці[ред. | ред. код]
У змаганнях з лижних перегонів у Солт-Лейк-Сіті взяли участь спортсмени 44-х країн.
Вірменія
Австрія
Білорусь
Бразилія
Болгарія
Камерун
Канада
Китай
Коста-Рика
Хорватія
Чехія
Естонія
Фінляндія
Франція
Німеччина
Греція
Угорщина
Іран
Ірландія
Італія
Японія
Казахстан
Кенія
Латвія
Ліхтенштейн
Литва
Північна Македонія
Молдова
Монголія
Непал
Норвегія
Польща
Румунія
Росія
Словаччина
Словенія
Південна Корея
Іспанія
Швеція
Швейцарія
Таїланд
Туреччина
Україна
США
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Cross Country Skiing at the 2002 Salt Lake City Winter Games. Sports Reference. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 7 липня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Official Results Book – Cross-country skiing [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- IOC Announces Annulment of the Results of Larissa Lazutina from the 2002 Salt Lake City Olympic Winter Games and Amends Results Accordingly [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] – IOC press release, 29 June 2003
- IOC Executive Board disqualifies Muehlegg and Danilova from the Salt Lake City Games [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] – IOC press release, 28 February 2004
| |||||||