Лизняна балка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лизняна балка
49°43′18″ пн. ш. 35°10′09″ сх. д. / 49.72166667002777274° пн. ш. 35.169444440027774590° сх. д. / 49.72166667002777274; 35.169444440027774590Координати: 49°43′18″ пн. ш. 35°10′09″ сх. д. / 49.72166667002777274° пн. ш. 35.169444440027774590° сх. д. / 49.72166667002777274; 35.169444440027774590
Розташування: Україна Україна
Полтавська область,
Чутівський район
Найближче місто: смт. Чутове та с. Черняківка
Площа: 60 га
Заснований: 1993 р.
Керівна
організація:
Іскрівське лісництво
Лизняна балка. Карта розташування: Полтавська область
Лизняна балка
Лизняна балка

Лизняна балка — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Чутівського району, Полтавської області, між смт Чутове та селом Черняківка.

Площа 60 га. Заказник створено відповідно до рішення обласної ради від 20.12. 1993 року.

Мета[ред. | ред. код]

Збереження та охорона цінного природного комплексу широколистяного лісу, лучно-степових ділянок із багатою флорою та фауною, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність.

Завдання[ред. | ред. код]

Характеристика[ред. | ред. код]

Територія заказника розташована біля с. Черняківка. Площа понад 100 га.

Досліджена ділянка являє собою балку (Кабакова) системи р. Коломак, яка складається з 3 частин: відкритих степових схилів, заліснених місцями на горі до поля і суто лісової.

Флора[ред. | ред. код]

Ліс займає найбільшу частину балки (близько 60 га) і розташований на правому її схилі. В цілому це широколистяний середньорічний ліс з переважанням дуба звичайного, клена гостролистого, ясена звичайного, липи серцелистої, клена польового. Місцями є ділянки осики тремтячої віком 55 років. Підлісок розповсюджений нерівномірно і складається з свидини криваво-червоної, бруслини бородавчатої, рідше — ліщини, на підвищенні — з клену татарського. Трав'янистий покрив до 80%, місцями розріджений (40%), представлений типовими для широколистяних лісів угрупованнями з осоки волосистої, яглиці звичайної з участю зірочника лісового, чистецю лісового, копитняку європейського. В цих угрупованнях досить часто зустрічаються шоломниця висока, воронець. Відмічено місцезростання коручки широколистої, занесеної до Червоної книги України. Ближче до днища балки відмічено декілька популяцій аконіту шерстивусого, рідкісної рослини для області.

На схилі в насадженнях клену татарського зростає куртина егохону фіолетово-пурпурового, рідкісного для регіону. На узліссі виявлена чисельна популяція тюльпану дібровного, занесеного до Червоної книги України.

Степова ділянка Кабакової балки характеризується також великим флористичним різноманіттям. У рослинному покриві переважають угруповання келерії гребінчастої та типчака, а також багатого за видовим складом різнотрав'я. У цих угрупованнях масово представлені такі типові степові види рослин, як астрагал еспарцетовидний, парило звичайне, перстач сріблястий, смілка поникла, гострокільник волохатий, люцерна румунська, суниці зелені, жовтець іллірійський, рутниця мала, самосил гайовий, чебрець Маршала. На стрімких схилах є куртини ковили волосистої, занесеної до Червоної книги України. Відмічено зростання ряду рідкісних та мало поширених видів рослин, серед яких волошка східна, шипшина Хржановського, шипшина колюча, ломиніс цілолистий.

Фауна[ред. | ред. код]

Фауна хребетних балки досить різноманітна, що визначається її біотонічною неоднорідністю. На старих ділянках листяного лісу домінують птахи: ковалик жовтобровий та вівчарик-ковалик. У значній кількості трапляються синиця велика, вівсянка звичайна, дрізд співочий, дрізд чорний, соловейко звичайний, синиця блакитна.

Із інших тварин тут відмічені жаби гостроморді. Спорадично зустрічаються свиня дика, козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, борсук.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Полтавщина. Історичний нарис. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — 592 с. + 48 с. вкл.