Линдюк Ігор Васильович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ігор Линдюк Линдюк Ігор Васильович | ||
---|---|---|
Старший лейтенант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 30 листопада 1968 | |
Смерть |
23 березня 2022 (53 роки) м. Маріуполь | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Псевдо | "Єгерь" | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014—2022 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС України | |
Рід військ | Національна гвардія | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Линдюк Ігор Васильович — старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Командир бойової снайперської групи групи розвідки спеціального призначення ОЗСП «Азов». Загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році під час оборони м. Маріуполь.
Життєпис[ред. | ред. код]
З початку війни в 2014 році — доброволець в батальйоні «Золоті ворота». З жовтня 2015 — у національній гвардії, ОЗСП «Азов».
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
23.03.2022, під час виконання бойового завдання отримав поранення, несумісні з життям.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |