Липень 2010
Зовнішній вигляд
| ← липень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
| 2010 рік | ||||||
Ли́пень — сьомий місяць 2010 року, що почався в четвер 1 липня та закінчився в суботу 31 липня.
- 1 липня
- Бельгія стала головувати у Раді Європейського союзу; вперше цю місію виконує уряд у відставці в статусі виконувача обов'язків
- 24 липня
- В німецькому місті Дуйсбург на Параді кохання в тисняві загинуло щонайменше 19 осіб та понад 340 — травмовані[1]
- Бендерський Владислав Михайлович, 52, російський актор і продюсер. Гострий інфаркт міокарда.
- Вороновський Василій, 81, священник УГКЦ (до 1990 р. підпільний), монах-студит, екзорцист, Почесний громадянин Буського району (2017).
- Єременко Олена Олексіївна, 52, радянська і українська акторка театру і кіно[2].
- Кирилін Валерій Васильович, 71, радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, генерал-лейтенант (1988).
- Мітч Міллер, 99, американський гобоїст, диригент, музичний продюсер, керівний співробітник звукозаписної компанії[3].
- Педро Дельяча, 84, аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. Один з найкращих аргентинських захисників 1950-х років. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Хвороба Альцгеймера[4].
- Сузо Чеккі д'Аміко, 96, кіносценаристка, видатна діячка італійського кінематографу XX століття.
- Якимчук Олександр Іванович, 86, Герой Радянського Союзу.
- Йозеф Піллхофер, 89, австрійський скульптор.
- Кірш Віктор Володимирович, 76, радянський футболіст та тренер, вситупав на позиціях нападника та півзахисника. Входить до числа 33-ох найкращих гравців «Крил Рад» в історії клубу.
- Лисун Дмитро Олександрович, 54, український аграрій, громадсько-політичний діяч, заслужений працівник сільського господарства України.
- Матчанов Назар Маткарімович, 87, радянський діяч, голова Президії Верховної ради Узбецької РСР, секретар ЦК КП Узбекистану, 1-й секретар Бухарського обласного комітету КП Узбекистану. Член Бюро ЦК КП Узбекистану в 1965—1978 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—9-го скликань, заступник голови Президії Верховної ради СРСР у 1970—1978 роках. Доктор ветеринарних наук (1969), професор (1971).
- Мозговий Микола Петрович, 62, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993), заслужений артист України, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого[5].
- Алекс Вілсон, 76, шотландський футболіст, що грав на позиції флангового (лівого або правого) захисника. Виступав, зокрема, за «Портсмут», а також національну збірну Шотландії.
- Антоніо Фейо, 55, португальський актор, режисер, радіо й тележурналіст. Лауреат премії Президента Португалії Каваку Сілви. Рак підшлункової залози.
- Роберт Такер, 92, американський політолог, історик, совєтолог. Доктор філософії з історії, професор Принстонського університету. Відомий як автор біографії І. В. Сталіна, в яких використовував психологічні та психоаналітичні методики Еріка Еріксона та Карен Хорні. Автор однієї з найповніших психобіографій[en] Сталіна.
- Вальтер Клінгер, 89, німецький лютеранський священнослужитель.
- Кузнецов Ісай Костянтинович, 93, радянський кіносценарист і драматург.
- Мостовий Петро Кузьмич, 87, учитель, письменник, поет, воїн Другої світової війни. Член Спілки письменників СРСР та Спілки письменників УРСР.
- Орлова Ольга Григорівна, 84, українська піаністка, викладач фортепіанного мистецтва Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра протягом 6 десятиліть (1950—2010 рр.), володарка почесних відзнак за музично-просвітницьку діяльність в Україні.
- Томас Андерсон, 71, австралійський яхтсмен. Олімпійський чемпіон 1972 року в класі Дракон, учасник 1968 року. Брат-близнюк Джона Андерсона.
- Бежаєв Іван Йосипович, 91, діяч радянських спецслужб, криптограф, генерал-лейтенант. Учасник Другої світової війни.
- Ектор Ортіс, 49, колишній мексиканський тенісист.
- Карл Ельзенер, 75, швейцарський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав, зокрема, за «Грассгоппер», з яким ставав чемпіоном та володарем Кубка Швейцарії, а також національну збірну Швейцарії, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу.
- Клепікова Ольга Василівна, 94, рекордсменка світу з планерного спорту, льотчиця-інструкторка, льотчиця-випробувачка. Заслужений майстер спорту СРСР.
- Осман Муфтич, 76, хорватський інженер-машиніст, перший міністр науки Республіки Хорватія, дипломат, хорватський поет і живописець.
- Александров Олександр Олександрович, 90, російський історик, краєзнавець, кандидат історичних наук (1958), доцент.
- Ян Францішек Адамський, 86, польський актор театру, кіно, телебачення, письменник.
- Альгіс Уждавініс, 48, литовський філософ і вчений. У його роботах був вперше проведений герменевтичний порівняльний аналіз єгипетської і грецької релігій, особливо їх езотеричного відношення до семітських релігій. Займався вивченням внутрішнього аспекту ісламу (суфізму). Його книги були опубліковані литовською, російською, англійською та французькою мовами, включаючи переклади Плотіна, Фрітьофа Шуона і Ананди Кумарасвамі. Гострий інфаркт міокарда[6].
- Вальтер Гірг, 90, німецький диверсант, офіцер військ СС, гауптштурмфюрер СС (27 березня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
- Вашку де Алмейда і Кошта, 77, португальський морський офіцер і військовий. Був 3-м прем'єр-міністром Португалії після Революції гвоздик, з 23 червня до 23 липня 1976 року. Відіграв важливу роль у деколонізації Португалії.
- Подаляк Наталія Гордіївна, 61, радянський та український історик, доктор історичних наук (1999), професор (2000), член Ганзейського товариства[de]. Фахівець з історії торгово-політичної діяльності Ганзи, середньовічного міста, міжнародних відносин і дипломатії епохи середньовіччя. Автор понад 200 наук. праць, в тому числі монографій, шкільних підручників із всесвітньої історії для 7-го і 8-го класів.
- Ребрін Юрій Костянтинович, 77, радянський і український військовик, учений у галузі управління оптичним променем у просторі. Доктор технічних наук, професор, начальник кафедри технічних засобів повітряної розвідки Київського вищого військового авіаційного інженерного училища.
- Ревенко Тимофій Андрійович, 91, український радянський ортопед-травматолог, доктор медичних наук (з 1963), професор (з 1964), заслужений діяч науки УРСР (з 1979). Дійсний член Всесвітньої організації хірургів, ортопедів і травматологів (з 1969 року)[7].
- Чечин Едуард Васильович, 72, вчений у галузі міцності оболонкових конструкцій при криогенних температурах і міцності трубопроводів, доктор технічних наук.
- Алекс Гіггінс, 61, колишній професійний гравець у снукер із Північної Ірландії, чемпіон світу 1972 і 1982 років[8].
- Теодор Альбрехт, 88, німецький підприємець, засновник мережі продовольчих магазинів-дискаунтерів Aldi, один з найбагатших людей Європи.
- Мельохін Олексій Дмитрович, 89, радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання (у 1971—1975 роках).
- Баракчі Петро Миколайович, 80, молдовський радянський актор, народний артист Молдавської РСР (1967).
- Теона Кумсіашвілі, 26, грузинська поетеса, композитор та співачка пісень регіону Пшав-Хевсуреті, що на північному сході Грузії. За унікальний тембр голосу та манеру виконання Теону прозвали «гірським соловейком Грузії». ДТП.
- Концевич Євген Васильович, 75, український письменник, «шістдесятник», член Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих. Почесний громадянин Житомира.
- Луїс Корвалан, 93, чилійський політик, Генеральний секретар Комуністичної партії Чилі у 1958—1989.
- Ришард Адамув, 74, польський письменник.
- Бенедікт Сігюрдссон Грендаль, 86, ісландський державний діяч, журналіст, дипломат, прем'єр-міністр країни наприкінці 1979 — початку 1980 року.
- Колодійчук Євген Сергійович, 69, український поет, пісняр, письменник-гуморист, журналіст, публіцист, член Національної спілки письменників України (1985).
- Тодорашко Євгенія Федотівна, 73, молдовська радянська акторка, народна артистка Республіки Молдова[9].
- Цоглин Юлія Георгіївна, 75, радянська російська кіноактриса.
- Шуляр Андрій Михайлович, 91, український архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970).
- Абакумов Михайло Георгійович, 62, російський художник. Народний художник Російської Федерації (2001). Член-кореспондент Російської академії мистецтв з 2010 року.
- Володова Марія Захарівна, 81, українська радянська діячка, ланкова колгоспу «Україна» Куйбишевського району Запорізької області. Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966). Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.
- Девід Воррен, 85, австралійський науковець, найбільше відомий як винахідник бортового самописця або «чорної скриньки».
- Добролюбов Ігор Михайлович, 76, білоруський режисер, сценарист.
- Лорензен Райт, 34, американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях центрового і важкого форварда за низку команд НБА. Убитий 11-ма пострілами.
- Гюнтер Врона, 94, німецький офіцер, гауптман резерву вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
- Бернар Жиродо, 63, французький актор, режисер і письменник.
- Болошев Олександр Олександрович, 63, радянський баскетболіст. Олімпійський чемпіон 1972 року. Чемпіон світу 1974 року, срібний призер 1978 року. Чемпіон Європи 1969, 1971 років, срібний призер 1975 року, бронзовий призер 1973 року.
- Багдасаров Володимир Григорович, 80, радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.
- Костенко Дмитро Дмитрович, 73, радянський футболіст, що грав на позиції нападника і півзахисника. Відомий за виступами у складі луганської «Зорі», у складі якої зіграв більш ніж 250 матчів у чемпіонатах СРСР. Чемпіон УРСР серед команд класу «Б» 1962 року.
- Тадвашкіна Надія Лазарівна, 79, радянська діячка, доярка. Депутат Верховної ради СРСР 10-го скликання (в 1982—1984 роках). Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971).
- Гюнтер Герліх, 82, східнонімецький письменник. Голова Берлінського відділення Спілки письменників НДР, двічі лауреат Національної премії НДР.
- Маделіна Манолоє, 43, румунська співачка. Самогубство.
- Присяжнюк Тамара Іванівна, 61, перша жінка-суддя Верховного Суду України (судова палата у кримінальних справах), кандидат юридичних наук, заслужений юрист України.
- Роберт Гаренчар, 79, чеський і словацький дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Чехії в Києві[10].
- Чарлз Маккерас, 84, австралійський диригент і гобоїст.
- Черниченко Юрій Дмитрович, 80, російський публіцист, письменник українського походження.
- Аманда Беренґер, 89, уругвайська поетеса. Учасниця Ґенерації '45, уругвайського інтелектуального та літературного руху[11].
- Алан Г'юм, 85, британський кінооператор.
- Генрік Янковський, 73, польський римо-католицький священник, член руху «Солідарність».
- Гюнтер Беніш, 88, німецький архітектор, професор. Всесвітню відомість отримав за будівництво олімпійського стадіону в Мюнхені (1967—1972).
- Джеймс Патрік Гоґан, 69, британський письменник–фантаст. Його основні твори включають серію з п'яти романів «Велетні» (англ. Giants), опублікованих між 1977 і 2005 роками.
- Ференц Каллаї, 84, угорський комедійний актор.
- Руді Штріттіх, 88, австрійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за клуб «Ферст Вієнна», а також національну збірну Австрії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
- Артамонов Володимир Олександрович, 85, український радянський партійний діяч, 1-й секретар Криворізького міськкому КПУ. Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1981 р.
- Йоахім Вернер, 70, німецький академічний веслувальник. Олімпійський чемпіон 1964 року в складі розпашної четвірки зі стерновим. Чемпіон Європи 1963 року в складі розпашної четвірки зі стерновим, срібний призер 1964 року в складі розпашної четвірки зі стерновим.
- Антонов Олексій Костянтинович, 98, радянський державний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР, міністр електротехнічної промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (7.06.1982). Почесний член Російської інженерної академії.
- Закорецька Валентина Миколаївна, 63, радянська та українська спортсменка-парашутистка, Заслужений майстер спорту України, дворазова абсолютна чемпіонка світу, володарка 50 світових рекордів. Гостра серцева недостатність.
- Салов Георгій Павлович, 87, український звукооператор і звукорежисер.
Бідзіна Квернадзе, 81, радянський та грузинський композитор і педагог. Народний артист Грузинської РСР (1979).
- Гордієнко Олексій Федорович, 80, український радянський партійний діяч. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 р.
- Юськів Теодор, 99, український співак-баритон.
- Вітаутас Чеканаускас, 80, литовський архітектор, народний архітектор СРСР (1975), лауреат Ленінської премії (1974).
- Мартинова Світлана Андріївна, 78, українська театральна актриса, Заслужена артистка України. Народилася у місті Біла Церква, Київської області. Її батько Мартинов Андрій Семенович теж був театральним актором. Їі мати Євгенія Мартинова (Янковська) закінчила балетну школу, все життя працювала балетмейстером та музичним керівником.
- Нікуленко Леонід Петрович, 73, білоруський радянський футболіст. Більшість ігрової кар'єри провів у мінських командах, зі «Спартаком» (Мінськ) виступав у вищій лізі чемпіонату СРСР.
- Андрій (Горак), 64, архієрей Української православної церкви Київського Патріархату, активний прихильник рішення Собору УПЦ про автокефалію, на початку 1990-х років. З моменту створення Київського патріархату очолював Львівську єпархію з титулом «єпископ Львівський і Сокальський» (з 1993 року — архієпископ, з 1995 року — митрополит)[12].
- Боб Проберт, 45, канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі. Гострий інфаркт міокарда[13].
- Січко Петро Васильович, 83, учасник українського національно-визвольного руху, дисидент, член Української Гельсінкської групи, громадський діяч. Почесний громадянин Долини.
- Скопенко Віктор Васильович, 74, український науковець та педагог, багаторічний ректор Київського університету. Доктор хімічних наук (1970), професор (1972), академік НАН України, академік АПНУ (Відділення педагогіки та психології вищої школи, 1992), професор кафедри неорганічної хімії; член Президії НАН України (з 1998); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з 1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 1997). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.
- Чезаре Сьєпі, 87, італійський співак (бас), якого називають одним із провідних італійських співаків XX століття.
- Едвін Сміт, 78, британський дослідник, інженер-матеріалознавець і консультант. Найбільше відомий завдяки дослідженню неперервних дислокацій деформованих кристалів, а також застосування знань у цій області для розуміння умов, що призводять до пластичної плинності та руйнування металів. Член Лондонського королівського товариства з 1996 року.
- Прокопчук Іван Тимофійович, 63, український науковець, фахівець з водопостачання і каналізації, доктор технічних наук, професор кафедри водопостачання з 2002 по 2009 роки, декан санітарно-технічного факультету Київського Національного Університету Будівництва і Архітектури з 2002 по 2006 роки.
- Тавров Юрій Петрович, 72, український кіноактор. Найвідоміша кінороль коваля Вакули у фільму «Вечори на хуторі біля Диканьки»
- Хуссейн Фадлалла, 74, видний мусульманський богослов і духовний наставник ліванських шиїтів. Носив духовне звання великого аятоли і був одним з основних претендентів на посаду великого аятоли Наджафа — духовного центру шиїзму, що історично вважається головним релігійним авторитетом для всієї шиїтської громади.
- Габа Євстахій, 80, український футболіст, активний учасник українського олімпійського руху і громадський діяч в Канаді. Голова Спортивного товариства «Україна» в Торонто, керівник комісії спорту та член Ради директорів Світового Конґресу Українців, голова Фонду сприяння Національному Олімпійському Комітету України в Канаді[14].
- Герберт Ергардт, 79, німецький футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуби «Гройтер» та «Баварія», а також національну збірну Німеччини.
- Савченко Сергій Вікторович, 44, радянський та молдовський футболіст, півзахисник, майстер спорту. Переможець першої та другої ліг СРСР. Найбільш відомий за виступами в московську ЦСКА, в складі якого провів в цілому сто матчів і забив десять м'ячів. Самогубство.
- Судак Валентина Омелянівна, 87, українська шевченкознавиця.
- Золочевський Віктор Никифорович, 75, український музикознавець і музичний педагог, доктор мистецтвознавства з 1974 року, професор з 1975 року; член Спілки композиторів України з 1965 року[15].
- Карл Адам Петрі, 83, німецький математик та дослідник в галузі інформатики.
- Махфуд Алі Бейба, 56-57, державний та політичний діяч Західної Сахари, виконувач обов'язків президента самопроголошеної Сахарської Арабської Демократичної Республіки, тричі прем'єр-міністр країни. Гострий інфаркт міокарда.
- Хохлов Юрій Миколайович, 88, російський музикознавець. Доктор мистецтвознавства. Ініціатор створення й перший голова російського Шубертівського товариства.
- Йоганнес Рінне, 86, предстоятель Православної церкви Фінляндії (1987–2001), тимчасовий предстоятель Естонської апостольської православної церкви Константинопольського патріархату. Теолог, перекладач, експерт із канонічного права.
- Міхай Кіцак, 81, румунський політик, генерал-полковник.
- ↑ На Love Parade в Дуйсбурзі загинули 19 людей. Фестиваль більше не проводитиметься [Архівовано 27 вересня 2010 у Wayback Machine.] на ua.korrespondent.net [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Утраты 2010 года — Книга Памяти. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- ↑ Severo, Richard (2 серпня 2010). Mitch Miller, Maestro of the Singalong, Dies at 99. New York Times (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 24 грудня 2014.
- ↑ Murió Dellacha, un defensor que hizo historia de la grande. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Лебедь, Роман (30 липня 2010). Помер Микола Мозговий. BBC. Процитовано 30.11.2024.
- ↑ Kazimieras Seibutis, «In memoriam Algis Uždavinys», Acta Orientalia Vilnensia 9.2: 185—187
- ↑ Імена в медицині у відгомоні часу. 2014 рік (перша частина). Календар знаменних та пам'ятних дат. — Київ: Національна наукова медична бібліотека України. — 2013. С. 55.
- ↑ Алекс Хиггинс (Alex Higgins) на Снукерист.ру. snookerist.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Actrița Eugenia Todorașcu ar fi împlinit 85 de ani. Moldpres. 10 вересня 2021. Процитовано 22 травня 2026. (рум.)
- ↑ In Memoriam: Ing. Robert Harenčár [Архівовано 2012-06-23 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ El País (14 липня 2010). La gran poeta Amanda Berenguer falleció ayer y hoy será su velorio (ісп.). Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 22 липня 2010.
- ↑ Помер митрополит Львівський і Сокальський УПЦ(КП) Андрій (Горак). Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- ↑ Yerdon, Joe (6 липня 2010). Probert autopsy shows "no foul play". NBC Sports. Процитовано 17 квітня 2015.
- ↑ Відійшов у вічність св. пам'яті Стах Габа
- ↑ Національна Спілка композиторів України. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:July 2010