Липинські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Липинські — польсько-український рід герба «Бродзіч» (пол. «Brodzic»), що бере свій початок з Мазовії, а з XVIII століття перебуває на Поділлі. Він належав до «кресов’яків», тобто поляків, що жили на кресах – околиці «польського світу».

Герб «Бродзіч»

Походження[ред. | ред. код]

Дослідники[ред. | ред. код]

В 1952 році короткий родовід династії опублікував відомий український історик-геральдик та генеалог В'ячеслав Сенютович-Бережний та опублікував розвідку під назвою «Рід В'ячеслава Липинського» у журналі «Державницька думка».

Схему роду Липинських герба «Бродзіч» у другій половині XVIII—XIX століття. опублікував Лев-Ростислав Білас як додаток до своєї англомовного роботи «The Intellectual Development of V. Lypyns'kyj: His World View and Political Activity before World War I».

Частково окреслив родовід Липинських український учений Олександр Оглоблин, працюючи у 1959 році над своєю монографією «Люди старої України», про що свідчать його нотатки, які збереглися у його приватній колекції в Українській вільній академії наук у США.

На думку В'ячеслава Сенютовича-Бережного, існує три основні династії Липинських, не споріднені між собою.

Родоначальник однієї з них приблизно 1400 році отримав землю Липницю на Помор'ї від короля Казимира Ягелончика як «нагороду за послуги у боротьбі проти Ордену, з обов'язком несення військової служби». В 1590 році на сеймі у Варшаві виступив воєвода Поморський Ян Липинський, очевидно, нащадок цих шляхтичів.

Крім того, відомі ще два старі осередки Липинських: «Липня в землі Равській, парафії Лубані, та Липини, повіту Каменчиковського, у землі Нурській, в Мазовії».

Рід В'ячеслава Липинського[ред. | ред. код]

Родина Липинських після заручин Ванди Липинської з Бруноном Змієвським. Зліва направо стоять: Пан Шумінський, Ванда Липинська, Володимир Липинський, батько Брунона Змієвського, В'ячеслав Липинський, Казимир Липинський, Брунон Змієвський, Станіслав Липинський; зліва направо сидять: пані Шумінська, Казимира Липинська, молодша сестра Казимири, ксьондз, Клара Липинська, Єва Липинська. Затурці, кінець червня початок липня 1913 року.

Рід В'ячеслава Липинського належав до герба «Бродзич», зачинався саме від третьої гілки. Згадки про нього зустрічаються на початку XVI століття «Десь коло 1515 року Андрій, бувший плебан Райгорода, з братами Варфоломієм та Матвієм дістали від князів Мазовецьких за заслуги великі маєтки під загальною назвою Липини», — писав історик. Доменік — син Матвія — разом з братом та кузенами, діставши у 1526 році від княгині Анни Мазовецької Маґдебурзьке право для своїх маєтків, поділили їх на дві частини: Lipina antiqua та Lipina nova, або Wagan.

Такої ж думки дотримується В'ячеслав Липинський. Зокрема, в автобіографії він наголошував, що сім'я «належала до роду земельної шляхти мазовецької, якого одна лінія (що в XVI і XVII столітті писалася по імені своєї гніздової посілості в землі Нурській „de Antiqua Lipiny“)».

Зокрема, В'ячеслав Сенютович-Бережний, згадує серед далеких пращурів ще Богдана Липинського, який у 1581 році овруцький зем'янин та Петра Липинського — підстаросту Овруцького початку XVII століття, а «також Яна і Стефана, православного, 1665».

Гілка роду, до якого належав В'ячеслав Липинський, починається від Домініка Липинського та його синів Павла, Альберта-Войцеха та Яна.

Згідно з автобіографією В'ячеслава Липинського, його пращури на початку XVIII століття переїхали в Україну, «осіли на стало на Поділлі, придбали там значні земельні маєтки і займали там у XVIII і XIX століть різні земські і військові уряди».

Рід[ред. | ред. код]

I[ред. | ред. код]

Близько 1526 року

  • Липинський Бартоломій
  • Липинський Мацей

II[ред. | ред. код]

  • Липинський Ян Бартоломійович
  • Липинський Якуб Бартоломійович
  • Липинський Адам Мацейович
  • Липинський Домінік Мацейович

IX[ред. | ред. код]

X[ред. | ред. код]

  • Липинський Антоній Янович — в 1735 році товариш панцерної роти Йосифа Потоцького, каштеляна Брацлавського, а потім коморний воєводства Подільського (1744), мечник Подільський (1745), писар земський Кам'янець-Подільського, а від 1778 року — каштелян Галицький.
  • Липинський Антоній (з другої Подільської лінії роду Липинських) — стольник Дрогицьким (1745).
+ Плоська Маріяна Альбертівна — донька Альберта Плоського, підстолія Цєхановського та Софії Хоментовської.

XI[ред. | ред. код]

+ Цецілія Текліч

XII[ред. | ред. код]

+ Юстина Качковська.

XIII[ред. | ред. код]

+ Юзефа Ярошинська.

XIV[ред. | ред. код]

Володимир-Северин-Маріан Липинський
+ Емілія Йосипівна Бечковська герба Дрия — власниця частини села Затурці Володимирського повіту на Волині, донька Йосифа Бечковського, підкоморій Володимирського і Теклі з роду Янишевських.
  • Липинська Теодора Фабіанівна
  • Липинська Олександра Фабіанівна — дружини Станіслава Тизенгауза (одна по смерті другої).
  • Липинський Болеслав Фабіанович
  • Липинський Вацлав-Пйотр Фабіанович.

XV[ред. | ред. код]

+ Марцеліна Раціборовська — донька власника частини села Затурці, бездітна.
+ Клара Рокицька (1853-?) — донька Аполінарія Рокицького герба Роґаля.
  • Липинський Юзеф-Казимир Володимирович
  • Липинський Казимир-Олександр Володимирович

XVI[ред. | ред. код]

Родина Липинських, кінець XIX століття
+ Казимира Шуміньська (розлучились в 1919 році)
+ Липинська Марія (1920—1939).
+ Брунон Змієвський (Жмісевський)

XVII[ред. | ред. код]

  • Липинський Ян Станіславович (1921 року народження) — вчений-агроном, залишив свої спогади про родину Липинських «Z Zaturzec do Zaturzec 1939—1994», український варіант яких виголосив у формі доповіді «Вацлав Липинський і його родина» на конференції на честь свого дядька «В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (1992).
+ Липинська Марія (1920 року народження)
+ Липинська Марія

XVIII[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]