Липицька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Липицька культура — археологічна культура залізної доби, що була поширена в Галичині. Датується I — III ст. н. е. Науковий світ ідентифікує липицьку культуру з костобоками[1] або ґетами[2].

Історія дослідження[ред. | ред. код]

Перші знахідки липицької культури було зроблено під час проведення розкопок Й. Коперницьким у 1889–1890 роках біля с. Верхня Липиця Івано-Франківської області. Ці знахідки були виділені в окрему культуру у 1911 році К. Гайдачеком. Пізніше поселення і могильники цієї культури досліджували М. Ю. Смішко, В. Д. Баран, В. М. Цигилик, І. К. Свєшніков.

Загалом досліджено близько 20 пам'яток на території Верхнього та Середнього Подністров'я.

Характеристика культури[ред. | ред. код]

Поселення[ред. | ред. код]

Поселення розташовувались по схилам надзаплавних терас річок і неглибоких балок. На поселеннях зустрічаються житла двох типів — наземні і напівземлянкові. По формі житла чотирикутні, з рівною підлогою. В них відкриваються викладені з каменю і обмазані глиною вогнища. Поодиноко зустрічаються глинобитні печі.

Господарство[ред. | ред. код]

Основу господарства становили орне землеробство і приселищне скотарство. Розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней. Розвивалися залізоробне, деревообробне, ювелірне, ткацьке та інші ремесла та промисли. Важливу роль посідала торгівля.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Н.А. Чаплыгина. Население Днестровско-Карпатских земель и Рим в I-IIIв. н.э. kirsoft.com.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 3 лютого 2018.
  2. стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3

Джерела та література[ред. | ред. код]