Липківська Ганна Костівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Липківська
Народилася 18 травня 1967(1967-05-18)
Померла 24 березня 2021(2021-03-24) (53 роки)
Київ
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Громадянство Україна Україна
Діяльність театрознавиця
Відома завдяки театрознавець
кандидат мистецтвознавства
Заклад Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв

Ганна Костівна Липківська (18 травня 1967 — 24 березня 2021) — українська театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства, доцент, співробітниця Київського інституту проблем сучасного мистецтва, викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, викладачка Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв. Розробник програми-конспекту лекцій з курсу «Теорія драматургії», навчальних спецкурсів «Сучасний театральний авангард», «Порівняльний аналіз п'єси і вистави», «Драматичний театр України новітньої доби (1986 — 2008 рр.)». Лауреат Премії в галузі театрознавства і театральної критики (2011)[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ганна Липківська — праправнучка митрополита Василя Липківського, онука акторки Катерини Осмяловської та театрального діяча Олександра Липківського[3][4][5].

Авторка понад 500 публікацій з актуальних проблем театру, суспільства та ЗМІ у журналах («Просценіум», «Український театр», «Кіно-Театр», «Контрамарка», «Art Line», «Телекритика», «Профіль» (усі — Україна), «Театральная жизнь» (Росія), «Teatr» (Польща) та ін.), газетах («День», «Столичные новости», «Дзеркало тижня», «24», «Україна молода» та ін.), наукових збірках та на інтернет-сайтах. У фокус дослідження входили такі театральні фігури, як Роман Віктюк[6], Микола Рушковський[7] та багато інших.

Працювала кореспондентом, редактором, літературним редактором у періодичних виданнях (журнали «Контрамарка», «Парад», газети «Fortune», «Вiстi з Укрaїни», «Программа»), була редактором книг та буклетів, співавтором сценаріїв телепередач.

Як режисер поставила вистави: «Що ви загубили у чужих снах? (Санта Крус)» за М. Фрішем (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Музика друга» М. Дюрас та «Дуенья» Р.-Б. Шерідана (обидві — Чернігівський молодіжний театр).

Понад 80 разів виступала на наукових конференціях (у тому числі на трьох міжнародних конгресах україністів), круглих столах, науково–методичних семінарах, відкритих обговореннях вистав.

Неодноразово працювала у журі театральних фестивалів; від заснування у 1992 р. (з перервою) була членом експертної групи театральної премії «Київська пектораль». У період 2018 — 2020 років — голова експертної ради Всеукраїнського театрального фестивалю-премія «GRA»[8][9].

Викладачка «Теорії драми» на курсі «Майстерня Молодого. Драматург» (Київський національний академічний Молодий театр)[10].

Пішла з життя 24 березня 2021 року через ускладнення, спричинені COVID-19[11]. Журналіст Олег Вергеліс відгукнувся так: «Аня Липківська — камертон нашого театрального життя, талановитий театральний критик, порядна добра людина, професіонал високого ґатунку, учениця Валентини Ігорівни Заболотної. Її тексти у журналі «Український театр» у 80-90-ті були і для мене катедрою театральної ритики, її тексти навчали щиро любити і об’єктивно аналізувати театральний процес в Україні.»[12].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Режисерські постановки[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2011 — Премія в галузі театрознавства і театральної критики НСТДУ[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анна ЛИПКІВСЬКА Світ у дзеркалі драми
  2. а б Премія в галузі театрознавства і театральної критики
  3. Ганна ЛИПКІВСЬКА (11 березня 2005). Iще раз про кохання... Катерина Осмяловська та Лесь Липківський — знаменита подружня і творча пара, що прославила український театр (ua). «День». Процитовано 2021-3-25. 
  4. Тетяна ПОЛІЩУК (24 березня 2021). Не стало Анни Липківськоі. Відома театрознавиця і багаторічний автор «Дня» пішла у Вічність (ua). «День». Процитовано 2021-3-24. 
  5. Наталія ГРАБЧЕНКО (29 березня 2021). Третій дзвінок. Театральний клуб з Наталею Грабченко (Запис з архіву — Анна розповідає про бабусю, народну артистку України Катерину Осмяловську і про історію родини Липківських) (ua). «UA: Радіо Культура». Процитовано 2021-3-29. 
  6. Евангелие от Виктюка или Когда боги смеются (Меланхолический реквием в 2-х частях для тех, кто видел и любит) публікація повної версії тексту на порталі «Театральна риболовля»
  7. Анна ЛИПКІВСЬКА (13 вересня 2019). Ми — не забули. І не забудемо! 20 вересня Національний театр російської драми імені Лесі Українки відкриє новий сезон. І вперше за 67 років він розпочнеться без Миколи Рушковського... (ua). «День». Процитовано 2021-4-6. 
  8. НСТДУ Анна Липківська з оптимізмом…
  9. Ганна ЛИПКІВСЬКА: Всеукраїнський театральний Фестиваль-Премія “ГРА/GRA”: досвід, тенденції, перспективи
  10. Молодий театр започатковує інноваційний проєкт! (19 липня 2018)
  11. Коронавірус. Не стало відомої журналістки, театрального критика та викладача (ua). «Главком». 24 березня 2021. Процитовано 2021-3-24. 
  12. Журналістка Анна Липківська померла від коронавірусу (ua). «Детектор медіа». 24 березня 2021. Процитовано 2021-3-25. 
  13. Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою
  14. Світлана БІЛОУС (20 квітня 1999). Елегія в ритмі барабанного дробу. У Київському театрі драми й комедії відбулася прем'єра вистави «Що ви загубили в чужих снах?» (ua). «День». Процитовано 2021-3-24. 

Посилання[ред. | ред. код]