Липці
| село Липці | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Харківська область | ||
| Район | Харківський район | ||
| Громада | Липецька сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA63120090010039403 | ||
| Облікова картка | Липці | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1660 (364 роки)[1][2] | ||
| Населення | 4182 | ||
| Площа | 5,23 км² | ||
| Густота населення | 799,62 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 62414 | ||
| Телефонний код | +380 57 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°12′28″ пн. ш. 36°25′02″ сх. д. / 50.20778° пн. ш. 36.41722° сх. д.Координати: 50°12′28″ пн. ш. 36°25′02″ сх. д. / 50.20778° пн. ш. 36.41722° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
113 м | ||
| Найближча залізнична станція | Слатине | ||
| Відстань до залізничної станції |
20 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 62414, Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Покровська, 5 | ||
| Сільський голова | Слабченко Олексій Миколайович | ||
| Карта | |||
  Липці | |||
 Липці | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Ли́пці — село в Україні, у Липецькій сільській громаді Харківського району Харківської області, адміністративний центр Липецької сільської об'єднаної територіальної громади.
Географія[ред. | ред. код]
Село Липці розташоване за 20 км на північ від міста Харків на берегах річки Харків в місці впадіння в неї річки Липець (ліва притока), вище за течією на відстані 1 км розташована гребля Трав'янського водосховища, нижче за течією примикає село Слобожанське.
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується у 1660 році[3], яке засноване селянами з Правобережної України. Раніше вважався заснуванням 1655 рік, відповідно документу «Пам'ять Григорію Спешнєву», який опублікував Філарет, але архівіст В. В. Страшко визначив, що той документ стосується заснування не Липців, а Харкова[4][5].
З другої половини XVII століття по 1765 рік Липці — сотенне містечко Харківського слобідського козацького полку, яке мало оригінальну геральдичну символіку[6]. У 1765—1780 роках — центр Липецького комісарства. У 1780—1796 роках — казенна слобода Харківського повіту Харківського намісництва. Станом на 1779 рік в селі налічувалося 1479 мешканців — 1431 «військового обивателя» та 48 циган. Містечко мало власну символіку: сотенний прапор, з зображенням Святого Юрія Звитяжця, і печатку сотенного правління з зображенням коня.
Станом на 1864 рік у казенній слободі, центрі Липецької волості Харківського повіту, мешкало 3962 особи (1964 чоловічої та 1998 жіночої статі), налічувалось 1272 дворових господарства, існували три православні церкви, училище, етапне приміщення, станова квартира, відбувалось шість ярмарків на рік[7].
7 жовтня 1871 року Харківським товариством поширення у народі грамотності була відкрита у селі одна з перших у Східній Україні безплатна народна бібліотека. Після пожежі у 1879 році, бібліотека була закрита, а вцілілі книги перевезли до Харкова[8].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10211 осіб[9].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 мешканців села[10].
У Незалежній Україні[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року Липецька сільська рада, в ході децентралізації, об'єднана з Липецькою сільською громадою.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
З початку російського вторгнення в Україну, з 24 лютого по 11 вересня 2022 року, село перебувало під російською окупацією.
11 вересня 2022 року Збройні сили України під час контрнаступу звільнили село від російських окупантів[11].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4708 осіб, з яких 2069 чоловіків та 2639 жінок[12].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4209 осіб[13].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 78,00 % |
| російська | 21,40 % |
| білоруська | 0,24 % |
| вірменська | 0,12 % |
| молдовська | 0,05 % |
| німецька | 0,02 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- Швейна фабрика.
- Маслосироцех Комарівського молокозаводу.
- «Діброва», табір обкому профспілки працівників АПК.
- ВАТ «Харківський дослідний завод».
Заклади освіти[ред. | ред. код]
Пам'ятка[ред. | ред. код]
- Старовинні каменоломні.
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Гузир Володимир Павлович (нар. 1955) — перший заступник Генерального прокурора України, державний радник юстиції 3 класу, заслужений юрист України.
- Домановський Андрій Миколайович (нар. 1980) — український історик, візантиніст, медієвіст.
- Мнушко Зоя Миколаївна (нар. 1948) — докторка фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Національної академії наук України.
- Черних Валентина Франківна (нар. 1959) — докторка медичних наук, професорка, генеральний директор медико-фармацевтичної фірми «Магістр—Валентина» (з 1994 року).
- Шабельник Ольга Кузьмівна — заслужена артистка України, актриса академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, актриса Харківського театру юного глядача.
- Шведов Іван Михайлович (1898—1959) — український оперний співак, заслужений артист УРСР.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- У Липцях відбувається дія оповідання Григорія Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» (написане і вперше опубліковане 1833 року) — першого україномовного оповідання, що стояло біля витоків української художньої прози[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://shron1.chtyvo.org.ua/Yurkevych_Viktor/Kharkivskyi_perepys_r_1660.pdf? Харківський перепис 1660 року
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ Харківський перепис 1660 року
- ↑ Історія села Липці
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ У Липців оригінальна геральдична символіка — Олег Однороженко
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Коломієць, 1998, с. 100.
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Липці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Тетяна Федоркова (11 вересня 2022). Контрнаступ ЗСУ на Харківщині. Текстовий онлайн. Суспільне. Харків. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Аксьонова Н., Домановський А. «…Аж у Липці»: побут слобожанського села першої третини ХІХ ст. в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» // Народознавчі зошити. — 2020, № 2 (152). С. 450-460
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Клименко В. Г. Липці // Енциклопедія сучасної України [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Коломієць Т. В. Харківське товариство поширення у народі грамотності (1869—1920 рр.). — Харків : Консум, 1998. — 192 с. — ISBN 966-7124-34-7.
Література[ред. | ред. код]
- Токарь П. Моё село родное... // Трибуна трудящихся. 2 декабря 1967 г. № 142 (3920). С. 2
- Чигрин В. Липецький ренесанс // Трибуна трудящих. 6 серпня 2016 р. № 62 (9227). С. 4
- Криветченко С., Домановский А. В Липцы прокатимся с ветерком! // Трибуна трудящих. 19 червня 2020 р., № 25 (1527). С. 2
Посилання[ред. | ред. код]
- Життя в слободі Липці [понад 100 років тому. За матеріалами газети «Утро» // Підготувала Ірина Мнішек, газети читав та відомості збирав Андрій Домановський // Слобідський край. 11 березня 2021 р., № 18 (22867). С. 6]
- Липецькі глядачі та російські телеканали [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Южный Край» (1880—1919): зб. матеріалів // Уклад., вступ. ст., покажчики А. М. Домановський, М. Є. Домановська. Харків: Майдан, 2019, 132 с. [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Утро» (1906—1916): зб. матеріалів // Уклад., вступ. ст., покажчики А. М. Домановський, М. Є. Домановська. Харків: Майдан, 2020. 150 с.
- Аксьонова Н., Домановський А. «…Аж у Липці»: побут слобожанського села першої третини ХІХ століття в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» // Народознавчі зошити, 2020. № 2 (152), 450-460 с.
| ||||||||
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |