Лисенко Вадим Григорович
| Лисенко Вадим Григорович | |
|---|---|
| Народився | 28 січня 1933 (92 роки) Кущевський район, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР |
| Громадянство | |
| Діяльність | кінорежисер, режисер, сценарист |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Членство | Національна спілка кінематографістів України |
| IMDb | nm0529264 |
Лисенко Вадим Григорович (*28 січня 1933, село Красне, Кущевський р-н, Краснодарський край)[1] — радянський, український кінорежисер, сценарист.
Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1956, майстерня Л. Кулешова і О. Хохлової).
Працював на студії «Молдова-фільм», де поставив картини:
- 1960: «За міською межею» (також співавт. сцен.)
- 1964: «Коли відлітають лелеки»
- 1966: «Гіркі зерна» (у співавт. (як режисер і сценарист) з В. Гажіу. Диплом КФ республік Прибалтики, Білорусі і Молдавії у Кишиневі—67; Премія ВКФ-68 в Ленінграді за найкращий кіносценарій (В. Гажіу, В. Лисенко); Диплом Міжнародного симпозіуму сценаристів в Дубровниках—67[2])
З 1968 р. — режисер Одеської студії художніх фільмів.
Створив кінокартини: «13 доручень» (1969, т/ф), «Поїзд у далекий серпень» (1971), «Посилка для Світлани» (1974, т/ф, у співавт. з В. Козачковим), «Прямую своїм курсом» (1974. Спеціальний диплом VIII Всесоюзного кінофестивалю, Кишинів, 1975), «Загін особливого призначення» (1978), «Квіти лугові» (1980), «Взяти живим» (1982, т/ф, також співавт. сцен.), «Двоє в пісках» (1984, т/ф), «Спадкоємиця Ніки» (1988).
У 1977 році на Свердловскій кіностудії поставив фільм: «Останній рік Беркута».
Член Національної спілки кінематографістів України.
- ↑ Лисенко Вадим Григорович (megabook.ru). Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ «Гіркі зерна» (megabook.ru). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2022.
- Лисенко Вадим на сайті IMDb (англ.)
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.94.