Лисець (Кам'янець-Подільський район)
| село Лисець | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Хмельницька область | ||
| Район | Кам'янець-Подільський район | ||
| Громада | Дунаєвецька міська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1493 | ||
| Населення | 924 | ||
| Площа | 2,945 км² | ||
| Густота населення | 346,69 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 32472 | ||
| Телефонний код | +380 3858 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°47′34″ пн. ш. 27°01′12″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 27.02000° сх. д.Координати: 48°47′34″ пн. ш. 27°01′12″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 27.02000° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
283 м | ||
| Водойми | річка Безіменна та два ставочки | ||
| Відстань до обласного центру |
80 км | ||
| Відстань до районного центру |
18 км | ||
| Найближча залізнична станція | Дунаївці | ||
| Відстань до залізничної станції |
35 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 32472, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Лисець, вул. Затонського | ||
| Карта | |||
| Мапа | |||
| |||
Лисе́ць — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Герб[ред. | ред. код]
Опис: Центральним елементом герба є гербовий щит синього кольору. Синій колір символізує мир, спокій, злагоду. Щит поділений на 2 частини горизонтальною хвилястою лінією, яка символізує річку Бобравку. Верхню частину гербового щита займає стилізоване зображення ластівки — символ нестримного руху вперед, символ волі і працелюбства. В нижній частині гербового щита розташовано композицію із трьох яблук, що підкреслює вирощування, заготівлю і продаж плодів садівництва жителями села. Знизу і з боків гербовий щит обрамляє стилізоване золоте дубове листя — символ могутності, сили, довголіття. Зверху гербовий щит обвиває синя стрічка з написом «с. Лисець». Геральдичну композицію вінчають 5 пшеничних колосків, які символізують багатство, славу, мудрість, добро і красу.
Автор: Мастикаш М. В.
Критика: Існує ряд фактів недотримання геральдичних стандартів: 1) Французький щит має неканонічні пропорції та не використовується в новітній геральдичній традиції населених пунктів України; 2) Ластівка летить в негеральдичний бік (вліво); 3) Девізна стрічка міститься, за правилами, за щитом, а не над ним.[1]
Назва[ред. | ред. код]
Найбільш ймовірно, що назва походить від назви одного з пагорбів на якому були відсутні насадження та засноване поселення.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Лисець розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 50 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Селом протікає річка Безіменна, права притока Ушиці. Село обгортають такі населені пункти: село Велика Побійна на півночі, Заголосна на північному заході, Тимків на сході, на півдні Сокілець та Великий Жванчик на заході.
Клімат[ред. | ред. код]
Лисець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Лисець згадується в реєстрі димів (податкових одиниць) Подільського воєводства за 1493 рік. Воно було королівським маєтком і входило до Кам’янецького староства. Однак немає сумнівів, що село існувало і раніше. У XVI столітті орендар Юрій Телефус збудував замок – його зруйнували волохи.[2]
20 вересня 1442 року польський король Владислав III Варненчик надав Митку Зарубичу село Лисець (Lisyecz) Кам’янецького повіту на ленному праві.
Найпоширенішою галуззю економіки Лисця було землеробство, яке мало тут давні традиції. У 1798 році село було надане у тимчасове користування строком на 50 років Яну Ратиборському.
У 1860 році священик, вперше Лисецький піп згадується у документах за 1565 рік[3], Лисецької церкви «Пресвятої Богородиці», збудована у 1721 році, дерев'яна триверха, запропонував селянам віддати своїх дітей на навчання, при цьому наголосив, що навчати буде безкоштовно, а книги купуватиме за власні кошти; священик відкрив школу з приходом осені. В цей період село мало власне ґмінне управління, що керувало навколишніми селами та володіло більш ніж 5000 десятин землі.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
За новим територіально-адміністративним поділом 1925 року, Лисець ввійшов до Новоушицького району Кам‘янець–Подільського округу.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Радянський період у селі знаходився колгосп, який в свій час обробляв 1,4 тис. гектарів орної землі, вирощував зернові і цукрові буряки, розводили велику рогату худобу та свиней. В той час у селі функціонували: середня школа, клуб, бібліотека, народний музей, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій, готель, майстерня побутового обслуговування.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад Лисець увійшов до складу Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Восени 2019 року громада Лисця виграла головний приз у конкурсі «Неймовірні села України» і в жовтні на околиці села навколо водоспаду висадили 600 декоративних рослин.
У 2020 році село разом зі громадою увійшло до утвореного нового Кам'янець-Подільського району.
2022 році селі демонтували пам’ятник комуністу Володимиру Затонському. Він брав активну участь у більшовицькому захопленні влади в Україні та затято боровся проти Української Центральної Ради. А в 1932 році був призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в деяких областях України. Затонський захоплено нищив національну культуру, сприяв необґрунтованій зміні українського правопису 1933 року, схвалював репресії проти «ідеологічно невитриманих» працівників освіти, керував демонтажем мозаїки і фресок Михайлівського Золотоверхого монастиря та причетний до русифікації України.[5]
Водоспад Бурбун[ред. | ред. код]


Водоспад Бурбун розташований в каньйоні річки Бобрівка (Бобравка, Бобровець) біля села Лисець, у північній його околиці. Довкола водойми росте багато дерев та чагарників, котрі захищають ущелину від теплих сонячних променів. Температура води в озері досить низька навіть в теплі дні.
Село Лисець разом зі водоспадом Бурбун увійшло до півфіналу сіл в конкурсі «Неймовірні села України-2019».
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1889 | 2402 | — |
| 1926 | 2146 | −10.7% |
| 1970 | 1628 | −24.1% |
| 1989 | 1202 | −26.2% |
| 2001 | 964 | −19.8% |
| 2015 | 924 | −4.1% |
Лисець був значним населеним пунктом, так у 1889 році в ньому нараховувалось 410 дворів, де проживало 2402 жителя.
За даними Всесоюзного перепису 1926 року в Лисці нараховувалось 563 двори, проживало 2146 жителів.
У 1970 роках населення складало — 1628 людей.
Кількість наявного населення за переписом 1989 року в селі склало 1202 особи.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 964 особи (465 дворів).[6].
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 924 особи.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Весела Людмила Михайлівна — українська поетеса.
- Володимир Петрович Затонський (1888—1938) — український державний і партійний діяч.
- Михайло Васильович Мастикаш (1946) — член Національної спілки художників України, автор гербів Хмельницької області, села Лисець.
- Телячий Юрій Васильович (1970) — доктор історичних наук, член Президії Національної спілки краєзнавців України, Заслужений працівник культури України, перший проректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
- Жовнір Артем — український бойовий медик аеромобільного взводу.
Мешкали[ред. | ред. код]
- Борзаківська-Медведюк Маргарита Георгіївна (1924) — українська поетеса.
- Овчарук Володимир Борисович — молодший лейтенант, командир взводу 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України; загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
Світлини[ред. | ред. код]
Панорама[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Бурбун — водоспад в каньйоні річки Бобравка.
- Малієвецький водоспад — штучний водоспад.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЛИСЕЦЬ (ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ).
- ↑ [Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2, с. 198; ч. 8, т. 2, с. 340]
- ↑ Jabłonowski A. Źródła dziejowe, t. 19, s. 188
- ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ На Дунаєвеччині демонтували пам’ятник комуністу Затонському.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Жарких М. І. Храми Поділля. — К., 2007.
- Водоспад «Бурбун» [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Хмельницька обласна рада
- Українська геральдика [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Лисець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відео-огляд водоспаду Бурбун
| ||||||||
| Це незавершена стаття про Хмельницьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

