Лисий Анатолій Михайлович
| Анатолій Лисий | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Анатолій Михайлович Лисий |
| Народився | 5 грудня 1925 |
| Помер | 5 червня 2013 (87 років) |
| Національність | українець |
| Премії | Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси Гірника |
Анатолій Михайлович Лисий (нар. 5 грудня 1925, с. Підлипне, нині Конотопська міськрада, Сумська область — пом. 5 червня 2013, Міннеаполіс, Міннесота, США) — український лікар та громадський діяч української діаспори США[1]. Співзасновник і голова Фундації ім. І. Багряного, від 1989 – Комітету допомоги Україні в США, від 1993 – член Головної ради товариства «Україна» (Київ).
Народився в сім'ї сільських учителів. Батько був звинувачений у «петлюрівщині» й 1935 репресований[2]. Сім'я в роки окупації УРСР вермахтом переїхала до Львова.
Закінчив Малу духовну семінарію у Львові (1943), а після примусового вивезення до Німеччини - Мюнхенський університет (1950)[2]. Тема дисертації — «Невралгія трипалого нерва». Під час навчання керував студентським гуртком «Золотоверхий Київ», в якому українська молодь об'єдналася навколо ідей І.Багряного.
- В 1950 емігрував до США. Був у керівних органах Об'єднання демократичної української молоді та Української революційно-демократичної партії США.
- 1957–60 практикувався з акушерства та гінекології у Головному шпиталі Міннеаполіса[1]. Отримав право на хірургічні операції. Два роки служив офіцером медичної служби армії США
- Від 1960 провадив приватну практику
- 1970–80 — кліничний асистент-професор Міннесотського ун-ту (Міннеаполіс)[1]
- Від 1975 — професор медичного факультету Міннесотського університету
- 1978 очолив вид-во «Українські вісті»
- Від 1985 — президент корпорації «Оукдейл гінекологія й акушерство»[1]
- Від 1995 — на пенсії.
Був членом Американської медичної асоціації, Міннесотського медичного об'єднання, Українсько-американської медичної асоціації Північної Америки, Коледжу гінекології та акушерства Америки, Ротарі-клубу Міннесоти, Братства св. Андрія Первозваного, Товариства ветеранів Американської армії та ін.
Головував у Комітеті допомоги Україні в шт. Міннесота і входив до Ради директорів українського Координаційного комітету допомоги Україні. Сприяв лікуванню хворих дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1986, допомагав потерпілим від повені в Закарпатській Україні, середнім школам, ВНЗ, періодичним виданням України. Автор численних публікацій, член редколегії журналу «Молода Україна».
Від 1990 не раз бував в Україні. Очолювана ним (1982—2000) Фундація ім. І. Багряного сприяла поширенню творчості українських письменників і політичних діячів «розстріляного відродження» в Україні, видала твори І. Багряного «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Публіцистика», «Золотий бумеранг», Г. Костюка «Сталінізм на Україні», «Спогади» генерал-майора П. Григоренка, О. Шугая «Під знаком Скорпіона», «Іван Багряний», Г. Китастого «Вставай, народе», В. Усаня «Вірю» та ін.
Як член Ради митрополії Української православної церкви в США є представником цієї церкви в Україні.
- ↑ а б в г П. Пундій, О. В. Шугай. Лисий Анатолій Михайлович [Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ а б Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- І. І. Винниченко. Лисий Анатолій [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 157. — ISBN 978-966-00-1028-1.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |