Лисиця і виноград
| Лисиця і виноград | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἀλώπηξ καὶ βότρυς | ||||
 | ||||
| Жанр | байка | |||
| Автор | Езоп | |||
| Мова | давньогрецька мова | |||
| Написано | VI століття до н. е. | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Лисиця і виноград» — байка давньогрецького байкаря Езопа (VI століття до н. е.), засновника жанру «байки».
Історія створення[ред. | ред. код]
Точно час створення байки Езопом невідомо, орієнтовно — VI століття до н. е. До нас байка дійшла у латинському варіанті Федра і в декількох грецьких варіантах — Бабрія. У довіднику Едвіна Перрі (Рerry Index) байка зазначена під числом 15. Перший байкар світу був уважним до людських проблем. Він радив розкрити очі і критично подивитися на себе. У байці «Лисиця і виноград» Езоп у образах тварин висміяв недалеких людей та їхні вади.
Сюжет байки[ред. | ред. код]
Сюжет байки «Лисиця і виноград» простий. Розповідається про те, як Лисиця намагалася дістати виноград, але ягоди були надто високо. Вона так і не скуштувала їх. Тоді вона сказала, що виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езопа лаконічна і влучна: «Так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини».
Структура байки[ред. | ред. код]
У байці дві частини: спочатку йде оповідна (розповідь), потім повчальна (мораль). Мораль є короткою та влучною і містить елемент повчання.
Аналіз тексту[ред. | ред. код]
У прозовому тексті байки з іронією описана ситуація, коли невдача оправдується тим, що насправді не було мети досягти успіху. Езоп висміює людські вади: лінь і відсутність бажання думати. У образі Лисиці зображена людина, яка не хоче прикладати зусилля для досягнення мети, ухиляється від праці і таким чином нічого не досягає. Алегоричний образ Лисиці втілює хитрість, прагнення до легкої наживи, небажання чесно і наполегливо працювати.
Наслідування байки[ред. | ред. код]
Байки Езопа наслідували в різні часи представники різних народів. Давньоримський байкар Федр (близько 15 р. до н. е. — близько 50 р. н. е.) переповідає байку Езопа в шести рядках. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. У давньогрецького байкаря Бабрія (II ст. н. е) текст байки також лаконічний — вісім рядків. Дослідники вважають, що байка дійшла до нас без істотних змін в деталях сюжету. У XVII столітті у Франції сюжет Езопа був перекладений Лафонтеном для байки Le Renard et les Raisins. Згодом цей сюжет був використаний скульптором П'єром Жюльєном для пам'ятника Лафонтену. Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. Російською мовою байку переповідали і перекладали Василь Тредіаковський (ХVІІІст.), Олександр Сумароков (ХVІІІст.), Іван Крилов ХІХ ст.), Лев Толстой (ХІХ ст.) та інші. Цікаво, що у байці Івана Крилова наголошується, що виноград був стиглий: «грона червоніли». Українець Леонід Глібов (ХІХ ст.) надихався демократизмом, життєвістю, національним колоритом байки Лафонтена. Байкар наслідував французького байкаря, додавав свої оригінальні барви у віршовану байку.
Інтерпретація байки[ред. | ред. код]
- Езоп (1981) — фільм — вистава
- https://www.youtube.com/watch?v=ZZBewfbYHyQ
- teatr.kolomyya.org Гільєрме Фігейредо «Лисиця й Виноград (Езоп)» комедія-гротеск
- 80-ezop-lisa-i-vinograd
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.youtube.com/watch?v=z9PiMXZ7XSQ. - Лисиця і виноград.
Див. також[ред. | ред. код]
- Езоп (фільм). Вистава за п'єсою Гільєрме Фігейредо «Лисиця і виноград»(1957 р.)
- Езоп
- Байка
- Глібов Леонід Іванович
- Федр
- Бабрій
Джерела[ред. | ред. код]
- Уроки зі світової літератури в 6 класі (Серія «Бібліотека словесника») О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко, О. В. Орлова та ін. — К. Грамота, 2014.
- https://казка.укр/lisitsja_i_vinograd.html
- Лисиця і виноград — ЕЗОП — МУДРІСТЬ БАЙКИ. — Світова література 6 клас — Ніколенко О. М. — Грамота 2014.
- http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=59